Вимоги до оформлення списку використаних джерел наведено в Додатку Е.

Додатки. У додатках вказується інформація, яка стосується роботи, однак не може бути розміщена безпосередньо у її тексті. Це можуть бути таблиці, схеми, малюнки, які відображають положення роботи та її результати. Доцільно в додатки включити документи про впровадження результатів магістерської роботи та/або апробацію результатів дослідження (ксерокопії програмок конференцій, наукових семінарів, круглих столів, а також опублікованих наукових статей, тез наукових доповідей тощо).

Додатки розміщуються в порядку появи на них посилань у тексті роботи, кожний додаток починається з нової сторінки. Не повинно буди додатків, про які не згадується у тексті роботи.

Додатки позначаються не цифрами, а послідовно літерами української абетки, відповідно: Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д у правому верхньому кутку сторінки. Не використовуються для позначення додатків літери Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки.

Для оформлення додатків можна використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах
формату А3.

2.7. Оформлення посилань у тексті магістерської кваліфікаційної роботи

Особливу увагу при написанні магістерської роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.

При написанні магістерської роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичено матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких ґрунтується дослідження. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про їх цитування, дають необхідну інформацію про рівень наукових джерел, які використовувались, їх зміст тощо.

Посилатися слід на останні видання праць. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останньої публікації.

Посилання на джерела робляться згідно з їх порядковим номером у списку використаних джерел у квадратних дужках. Наприклад, у тексті наводиться: …Н.П. Тиндик зазначає, що доцільно використовувати термін «внутрішня втеча мізків» (internal brain drain) для позначення масового виходу в інші сектори економіки (міжсекторальна мобільність) …» [43, c. 530], де – 43 – це номер джерела у списку використаних джерел, а 530 – сторінка праці, з якої використана цитата. Відповідний опис у списку джерел оформлюється наступним чином:

43. Тиндик Н.П. Трудова міграція в епоху глобалізації: інтеграція у світ чи втеча від бідності: монографія / Н. П. Тиндик. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 600 с.

Посилання може носити і непрямий характер. Наприклад, по тексту: …в літературі зазначається, що український народ є пріоритетним суб’єктом конституційно-правових відносин [8, с. 56].

Якщо посилання здійснюється загалом на джерело, або групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань. Наприклад, Н.П. Бортник, В.К. Колпаков, О.І. Остапенко стверджують про … [13, 87, 86].

Коли необхідно послатись на конкретні сторінки декількох джерел, то слід зазначити і номери джерел у списку, і номери сторінок у джерелах, розділяючи між собою різні джерела крапкою з комою. Наприклад, і С.С. Сливка, і А.С. Романова вказували на …. [18, с. 26; 25, с. 27]

Цитати. Сильною стороною наукової праці є вміння магістранта на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильного відтворення тексту цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться у тій же граматичній формі, що і в даному джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту та мовою оригіналу.

При непрямому цитуванні (при викладі думок інших авторів своїми словами) необхідно максимально точно викладати авторські думки й коректно оцінювати міркування опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує наукову цінність роботи магістранта.

Обов’язково кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу магістерська робота до захисту не допускається.

Примітки. Примітки до тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова «Примітка» ставлять крапку. Нумерація приміток проводиться для кожної сторінки окремо.

РОЗДІЛ 3

КЕРІВНИЦТВО МАГІСТЕРСЬКОЮ КВАЛІФІКАЦІЙНОЮ РОБОТОЮ

3.1. Попередні консультації

Для керівництва магістерською роботою студента призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних працівників кафедри, які мають науковий ступінь та/або вчене звання.

Керівництво магістерською роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги в процесі її написання, а також здійснення контролю за дотриманням тих вимог, які ставляться до магістерської роботи.

Основними формами керівництва магістерською роботою є:

– попередні консультації;

– погодження плану магістерської роботи і визначення індивідуального завдання;

– поточні консультації;

– перевірка магістерської роботи;

– написання відгуку на магістерську роботу;

– консультація щодо захисту магістерської роботи у ДЕК.

Попередні консультації, зокрема, включають:

– загальну консультацію з поясненням основних вимог до магістерської роботи (форма виконання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окремих розділів тощо);

– поради щодо бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні монографічні роботи з теми, останні публікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку літератури тощо);

– рекомендації щодо використання у магістерській роботі матеріалів юридичної практики (перш за все неопублікованої) та інших матеріалів ілюстративного характеру.

У результаті попередніх консультацій студент має одержати чіткі і конкретні роз’яснення щодо змісту та форми магістерської роботи, і що він має зробити на початковому етапі її написання.

3.2. Погодження плану магістерської кваліфікаційної роботи і затвердження індивідуального графіку її виконання

Як правило, ця форма керівництва магістерською роботою передбачає:

– рекомендації студенту щодо опрацювання тих джерел, які необхідні для складання плану магістерської роботи;

– ознайомлення з планом магістерської роботи, що складений студентом;

– оцінка запропонованого плану, якщо потрібно – формулювання зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення із студентом.

У результаті на цьому етапі повинен бути вироблений і узгоджений основний варіант (декілька варіантів) плану магістерської роботи і визначений графік її виконання.

3.3. Поточні консультації

Поточні консультації проводяться під час безпосереднього написання студентом магістерської роботи, а також під час проходження переддипломної практики, і можуть стосуватися:

– узагальнення юридичної, перш за все, правозастосовної практики та опрацювання інших матеріалів (розроблення анкет, їх заповнення, методика узагальнення, робота з архівними матеріалами тощо);

– використання практичних матеріалів у магістерській роботі (наведення витягів з процесуальних документів, статистичних даних, окремих положень щодо узагальнення правозастосовної практики тощо);

– уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які розглядаються в магістерській роботі;

– формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства та юридичної практики, інших рекомендацій теоретичного та практичного характеру.

У результаті поточних консультацій студент має одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні тих питань, які виникають у нього в процесі написання першого варіанту магістерської роботи.

3.4. Перевірка магістерської кваліфікаційної роботи

Перевірка магістерської роботи починається з перевірки її першого варіанту, підготовленого студентом. За домовленістю між керівником і студентом це може бути поетапна перевірка окремих розділів (підрозділів) магістерської роботи, яка здійснюється у ході її написання, або перевірка першого варіанту магістерської роботи загалом.

Ознайомлюючись з текстом відповідного розділу (підрозділу), керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування по тексту чи на окремому листку. Він дає загальну оцінку всього розділу, в якій, зокрема вказує:

– наскільки представлений варіант відповідає вимогам, встановленим до магістерських робіт;

– зауваження, які, на думку керівника, обов’язково повинні враховуватись студентом при доопрацюванні;

– зауваження та рекомендації, які бажано врахувати для підвищення рівня магістерської роботи.

Після доопрацювання студент повторно подає керівнику, як правило, лише ті частини магістерської роботи, яких безпосередньо стосувались зауваження та рекомендації. Керівник, якщо потрібно, формулює нові зауваження та рекомендації.

Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендації керівника магістерської роботи, останній попереджає студента про те, які наслідки, на його думку, це матиме – негативний відгук, негативна рецензія, зниження оцінки магістерської роботи під час її захисту, можливий недопуск до захисту взагалі тощо.

Результатом перевірки керівником одного чи декількох варіантів магістерської роботи є конкретні висновки щодо відповідності представленого варіанта тим вимогам, які ставляться до магістерських робіт в інституті.

3.5. Написання відгуку на магістерську кваліфікаційну роботу

Після подання студентом остаточного варіанту магістерської роботи керівник пише офіційний відгук на неї. Зміст такого відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанту магістерської роботи.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, керівник у загальній формі відзначає це у відгуку. Одночасно керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанту роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про можливість допуску поданого варіанта магістерської роботи до захисту у ДЕК.

У випадку, коли поданий варіант, на думку керівника, в цілому не відповідає вимогам, що ставляться до магістерських робіт, він відзначає це у відгуку. Одночасно керівник зобов'язаний навести найбільш істотні недоліки поданого варіанта, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. У кінці відгуку він робить висновок про неможливість допуску поданого варіанту магістерської роботи до захисту у ДЕК.

Структурно відгук складається з частин:

- коротка характеристика актуальності та значення теми дослідження;

- окреслення ставлення студента до виконання роботи, зауваження та побажання керівника (якщо є);

- висновок про можливість допуску чи недопуску магістерської роботи до захисту. В разі негативного висновку науковий керівник детально визначає підстави та причини, що обумовили недопуск магістерської роботи до захисту.

Наявність відгуку на магістерську роботу є необхідною умовою для остаточного прийняття рішення завідувачем кафедри про її допуск чи недопуск до захисту у ДЕК.

3.6. Консультація щодо захисту магістерської кваліфікаційної роботи у ДЕК

Така консультація проводиться на прохання студента після ознайомлення студента та керівника з рецензією на магістерську роботу. Вона, зокрема, включає:

– ознайомлення студента із загальними вимогами щодо його виступу на засіданні ДЕК (план виступу, його обсяг, на що потрібно звернути особливу увагу тощо);

– пояснення щодо характеру та форми відповідей на можливі запитання після виступу на засіданні ДЕК;

– рекомендації щодо відповідей на ті зауваження рецензента, які є дискусійними.

У результаті наданої консультації студент повинен отримати конкретні рекомендації щодо захисту ним магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Науковому керівникові надається право:

1) ознайомитися з рецензією на магістерську роботу до її захисту;

2) брати участь у засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Студент може клопотати перед кафедрою про заміну наукового керівника в разі невиконання останнім обов’язків щодо наукового керівництва, визначених п. 3.1.-3.6. Таке клопотання розглядається на найближчому засіданні кафедри, і по ньому приймається аргументоване рішення.

РОЗДІЛ 4

РЕЦЕНЗУВАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Рецензування магістерської роботи є її кваліфікованою перевіркою фахівцем з відповідної навчальної дисципліни. Метою такої перевірки є:

– визначення позитивних аспектів та (або) недоліків магістерської роботи, що рецензується;

– встановлення ступеня відповідності магістерської роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт в інституті;

– рекомендація ДЕК щодо конкретної оцінки магістерської роботи.

До рецензування магістерських робіт можуть залучатись викладачі профілюючої кафедри, інших кафедр інституту, науково-педагогічні працівники інших навчальних закладів, фахівці-практики у сфері, яка пов’язана із темою роботи.

Рецензування магістерської роботи відбувається у декілька етапів. Такими етапами, зокрема, є:

– ознайомлення з текстом магістерської роботи та виявлення її конкретних позитивних моментів та недоліків;

– формулювання конкретних зауважень та висновків щодо магістерської роботи;

–написання рецензії на магістерську роботу;

– виступ рецензента на засіданні ДЕК.

Рецензент має визначити позитивні аспекти роботи, зокрема: глибину та самостійність дослідження, опанування спеціальної літератури, використання матеріалів практики, наявність висновків та пропозицій теоретичного та практичного характеру, наявність апробацій результатів дослідження тощо.

Недоліки, виявлені рецензентом при вивченні магістерської роботи, за своїм характером та змістом можуть розглядатись як:

– недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер магістерської роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо;

– недоліки спеціально-юридичного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної юридичної практики тощо;

– недоліки техніко-юридичного характеру – неповне чи неточне наведення у магістерський роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо;

– недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Крім зазначених, можуть мати місце й інші недоліки – порушення загальних вимог щодо магістерської роботи (перевищення обсягу, відсутність обов'язкових складових змісту, недоліки в зовнішньому оформленні магістерської роботи тощо), невиправдані запозичення з літератури.

Результатом проведеного рецензентом аналізу магістерської роботи має стати написання письмової рецензії:

Рецензія на магістерську робочу – це письмовий виклад рецензентом своїх зауважень, висновків та пропозицій, які, на його думку, повинні враховуватись при захисті магістерської роботи у ДЕК. Форма написання рецензії довільна, однак ряд моментів є обов'язковими. До них відносяться:

– позиція рецензента щодо актуальності обраної студентом теми;

– оцінка рецензентом визначених студентом предмета, меж, мети та завдань дослідження, запропонованого ним плану (змісту) магістерської роботи;

– оцінка конкретної особистої участі автора в одержанні нових наукових результатів, викладених у магістерській роботі; ступеня обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у роботі; наукової й практичної значимості отриманих результатів дослідження і рекомендацій з подальшого їх використання;

– оцінка структури роботи, мови, стилю, грамотності викладу наукового матеріалу;

– висновок рецензента щодо наявності в магістерський роботі позитивних моментів; узагальнений виклад таких переваг;

– висновок рецензента щодо наявності в магістерський роботі недоліків, виклад недоліків у систематизованому вигляді з відповідними конкретними прикладами;

– визначення впливу позитивних аспектів та недоліків на оцінку магістерської роботи;

– остаточний висновок щодо ступеня відповідності магістерської роботи тим вимогам, які ставляться до такого виду робіт в інституті – «повністю відповідає», «в основному відповідає», «повністю не відповідає»;

– пропозиція щодо можливої конкретної оцінки магістерської роботи з урахуванням її захисту у ДЕК – відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Рецензія може бути написана рецензентом власноручно чи надрукована з обов’язковим зазначенням дати її написання та особистим підписом рецензента.

Рецензія повинна бути передана студенту не пізніше, ніж за 2 дні до захисту магістерської роботи.

Після отримання відгуку наукового керівника та рецензії на магістерську роботу приймається рішення про допуск магістерської роботи до захисту.

До публічного захисту випускної магістерської роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану та отримали позитивний відгук наукового керівника.

Допуском до захисту є позитивна віза завідувача кафедри на титульній сторінці магістерської роботи.

РОЗДІЛ 5

ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Такий захист відбувається на спеціальному відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК), на якому можуть бути присутні студенти, рецензенти, керівники наукових робіт, а також можуть бути запрошені представники підприємств, установ, організацій, на замовлення яких було здійснено дослідження та інші особи.

Захист проходиться за певною процедурою, яка передбачає:

– виступ студента;

– запитання членів ДЕК, рецензента та присутніх до студента;

– виступ рецензента;

– виступи інших осіб;

– відповіді студента на запитання, а також на зауваження рецензента;

– оцінка магістерської роботи з урахуванням її захисту.

Державній комісії перед захистом магістерських робіт секретар ДЕК подає такі документи:

– відгук керівника про магістерську роботу;

– рецензію на магістерську роботу.

До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою роботи, результати апробації, результати соціологічних досліджень, документи, які підтверджують практичне застосування роботи, макети, таблиці, діаграми, схеми тощо.