Затверджено

на засіданні кафедри

адміністративного та

інформаційного права

Протокол № 1 від 30.08.2013 р.

ЛЬВІВ – 2013

Методичні вказівки до виконання магістерських кваліфікаційних робіт для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», спеціальність 8.03040101 «Правознавство» / Укл.: Н.П. Бортник, У.М. Парпан, В.І. Марчук. – Львів: Вид-во нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2013. – 46 с.

Укладачі: Н.П. Бортник, завідувач кафедри адміністративного та інформаційного права, д.ю.н., доцент;

У.М. Парпан, доцент кафедри адміністративного та інформаційного права, к.ю.н.;

В.І. Марчук, старший викладач кафедри адміністративного та інформаційного права, к.ю.н.;

Рецензенти: О.І. Остапенко, професор кафедри адміністративного та

інформаційного права, д.ю.н., професор

М.М. Сірант, доцент кафедри теорії філософії та права,

к.ю.н., доцент

С.С. Єсімов, доцент кафедри адміністративного

та інформаційного права, к.ю.н.

Відповідальний за випуск: О. В. Скочиляс-Павлів, асистент кафедри адміністративного та інформаційного права, к.ю.н.

© Н.П. Бортник, 2012

© Навчально-науковий інститут права та психології

НУ «Львівська політехніка, 2012

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1

МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Підготовка і захист магістерської кваліфікаційної роботи є завершальним етапом навчання на 2-му курсі, що дає право на здобуття кваліфікації юрист-магістр спеціальності: 8.03040101 «Правознавство».

Магістерська робота – це випускна кваліфікаційна письмова праця наукового змісту, яка є закономірним підсумком теоретичної, наукової та практичної роботи студента протягом навчання у магістратурі.

Виконання магістерської роботи визначено навчальним планом як обов’язковий завершальний етап підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр».

Для написання випускної роботи студент обирає тему за спеціалізаціями. Випускна робота може бути логічним продовженням дослідження, розпочатого при написанні курсових робіт на попередніх курсах.

Навчання в магістратурі спрямоване на поглиблення спеціальних умінь та навичок, набуття досвіду науково-педагогічної та науково-дослідної роботи, тому основною метою магістерської роботи є демонстрація рівня фахової підготовки та здатності випускника самостійно вести науковий пошук і розв’язувати конкретні теоретико-прикладні завдання.

Написання магістерської роботи студентами передбачає виконання таких завдань:

– систематизація і поглиблення теоретичних та практичних знань з дисциплін обраної спеціалізації, їх застосування при вирішенні конкретних практичних ситуацій;

– оволодіння методикою наукового дослідження, узагальнення та логічного викладу матеріалу;

– розвиток умінь студентів аналізувати законодавчі та наукові джерела, юридичну практику, обробляти отриманні дані та продукувати на їх основі нові висновки та рекомендації за обраною темою магістерської роботи.

Магістерська робота виконується особисто у формі спеціально підготовленого рукопису та містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні та практичні результати.

Загальні вимоги до магістерської роботи:

– актуальність теми дослідження;

– самостійність написання;

– відповідність сучасному рівню розвитку юридичної науки, законодавства та практики;

– об’єктивність;

– логічність та послідовність побудови роботи і викладу матеріалу;

– глибина дослідження та повнота висвітлення питань;

– точність та конкретність викладу матеріалу;

– переконливість аргументації щодо висловлених думок, обґрунтованість висновків та рекомендацій;

– грамотне оформлення роботи.

Якість змісту та захисту магістерської роботи визначає рівень підготовленості і ступінь придатності студента до наукової, викладацької, професійної діяльності у галузі права.

РОЗДІЛ 2

ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

2.1. Вибір та затвердження теми магістерської кваліфікаційної роботи

Виконання магістерської роботи включає в себе наступні етапи:

– вибір та затвердження теми магістерської роботи;

– призначення наукового керівника;

– попереднє ознайомлення з джерелами до магістерської роботи;

– визначення предмету та меж дослідження, складання плану роботи;

– погодження плану роботи та календарного графіку її виконання з науковим керівником;

– написання роботи;

– подання роботи на перевірку науковому керівнику;

– врахування зауважень наукового керівника, остаточне оформлення роботи;

– передача роботи на кафедру з метою отримання відгуку керівника та рецензії на магістерську роботу;

– публічний захист магістерської роботи.

Тематика магістерських робіт складається провідними викладачами кафедри відповідно до переліку дисциплін обраної спеціалізації магістерської підготовки, обговорюється та затверджується на засіданні кафедри.

Тематика магістерських робіт оновлюється щорічно з урахуванням актуальності тем, стану наукових досліджень, у зв’язку з виникненням нових проблем наукового та практичного характеру, пов’язується з напрямами науково-дослідної роботи університету, інституту та кафедри.

Перелік затверджених тем подається до кожної навчальної дисципліни окремо і доводиться до відома студентів не пізніше грудня.

Студент може самостійно сформулювати та запропонувати тему магістерської роботи і з необхідним обґрунтуванням подати завідувачу кафедри заяву на ім’я декана інституту. Відповідними аргументами можуть виступати: зв’язок теми з професійною діяльністю, необхідність продовження дослідження теми дипломної роботи, виконання інших студентських досліджень тощо.

При цьому назва роботи повинна бути по можливості короткою, складатись з одного речення, відповідати обраній спеціальності та вказувати на мету магістерського дослідження. Не слід в назві використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...», «Характеристика …», «Огляд …» і ін., в яких не відображено достатньою мірою суть проблеми.

Подана студентом заява попередньо розглядається завідувачем кафедри і, якщо формальних перешкод для затвердження теми та призначення керівника роботи немає, завідувач формулює на заяві свої пропозиції. Питання про затвердження самостійно сформульованої теми розглядається на найближчому засіданні кафедри, під час якого приймається остаточне рішення, яке доводиться до відома студента. В разі відхилення заяви завідувачем кафедри студент може наполягати на її розгляді на засіданні кафедри, рішення якої є остаточним.

Тема не може подаватись після видання наказу по університету про затвердження тем магістерських робіт.

Вибір тем студентами відбувається протягом 1-2 тижнів з дня отримання тематики магістерських робіт.

При виборі теми необхідно враховувати, що не допускається виконання магістерської роботи за однією і тією ж темою двома та більше студентами протягом одного року навчання, в тому числі за різними формами навчання. Тому слід проконсультуватись у лаборанта кафедри з приводу вже обраних тем магістерських робіт.

До вибору теми магістерської роботи студенту варто підійти максимально відповідально, оскільки від цього залежить успішне написання роботи загалом. Тому студенту, обираючи тему магістерської роботи, варто:

– врахувати власні інтереси, нахили, здібності, попередні наукові напрацювання, характер професійної діяльності або перспективи майбутнього працевлаштування;

– переглянути каталоги наукової літератури, визначити наявність необхідних джерел, публікацій у періодичних виданнях, загальний стан дослідження та законодавчого врегулювання за обраною темою;

– з’ясувати прикладний аспект проблеми, наявність судової та іншої практики та темою роботи.

Вже на стадії вибору теми студент може консультуватись з науково-педагогічними працівниками кафедри щодо теми, добору необхідної літератури, нормативної бази та інших питань.

Остаточне рішення про призначення наукового керівника приймає кафедра, для якої прохання студента носить рекомендаційний характер.

Для затвердження теми кваліфікаційної дипломної роботи студент звертається на кафедру із заявою, в якій вказує тему роботи (Додаток А).

Затвердження тем та наукових керівників за пропозицією кафедри здійснюється наказом по університету.

Після затвердження теми магістерської роботи студент за погодженням з науковим керівником складає завдання на магістерську кваліфікаційну роботу та календарний план написання роботи у двох екземплярах (Додаток Б); один екземпляр залишає науковому керівнику, другий залишає у себе.

Після складання завдання на магістерську роботу студент приступає до її виконання.

2.2. Попереднє ознайомлення з джерелами, визначення предмету та меж дослідження, складання плану роботи

Таке ознайомлення включає опрацювання відповідних розділів підручників та навчальних посібників, роботу з бібліографічними довідниками, бібліотечними каталогами, збірниками судової та іншої правозастосовної практики тощо. При цьому слід звертати увагу і на роботи, написанні у суміжних галузях, це дозволить провести у подальшому порівняльний аналіз відповідних положень, а також використати додаткові методи дослідження.

Бажано в ході такої попередньої роботи виписувати дані щодо авторів і назв тих наукових праць, що зацікавили, рік і місце їх опублікування, загальну кількість сторінок, їхні шифри. Це збереже ваш час при написанні роботи та оформленні остаточного списку використаних джерел.

Для добору матеріалу доцільно використовувати ресурси таких наукових бібліотек, як Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м. Київ), Національна парламентська бібліотека України (м. Київ), бібліотека Української Правничої Фундації (м. Київ), Національна бібліотека ім. Стефаника (м. Львів), Національна бібліотека НУ «Львівська політехніка» (м. Львів), Національна бібліотека університету ім. І. Франка (м. Львів) тощо.

Результатом проведеної роботи має стати складання систематизованого списку бібліографії з теми магістерської роботи, який у подальшому повинен постійно уточнюватись та доповнюватись.

Визначення предмета та меж дослідження має на меті з’ясування та погоджений з керівником план магістерської роботи, розбитий на розділи та підрозділи. План роботи має відображати її структуру, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

Назви розділів (підрозділів) роботи не можуть дослівно повторювати назву магістерської роботи.

З метою оптимізації організації роботи рекомендується скласти також робочий, більш розгорнутий план дослідження з посторінковою розбивкою майбутнього тексту.

Разом з планом студент погоджує з науковим керівником календарний графік виконання магістерської роботи, в якому визначаються терміни подачі на перевірку окремих структурних частин роботи та /або роботи загалом.

2.3. Збір та опрацювання матеріалів, необхідних для написання магістерської кваліфікаційної роботи

При виконанні магістерської роботи мають бути опрацьовані і нормативні, і доктринальні літературні джерела.

Опрацювання літературних джерел полягає у їх вивченні та конспектуванні, при цьому починати слід з праць, де проблема відображається загалом, а потім перейти до вужчих досліджень.

Вивчення літературних джерел бажано проводити у такій послідовності:

– виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;

– загальне ознайомлення з працею загалом та його змістом;

– вибіркове опрацювання вибраної частини праці;

– виписка матеріалів, що зацікавили, з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;

– критична оцінка записаного, його редагування та використання у роботі.

Конспектуючи матеріали, слід постійно пам’ятати про тему магістерської роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до обраного напряму дослідження, встановлення кола питань, які мають бути в ній розглянуті. Зміст роботи не має виходити за межі теми, разом з тим, сукупність питань, які будуть досліджуватись, повинна в повній мірі цю тему розкрити.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоби склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

Досліджуючи літературу, не намагайтесь лише запозичувати матеріал. Паралельно обдумуйте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства із чужими працями, стануть основою для отримання нового знання.

Найважливіші книги та статті треба обов’язково прочитати в оригіналі. Вивчивши літературне джерело, доцільно зробити його повний бібліографічний опис. Особливо слід звернути увагу на сторінки праці, котрі зацікавили найбільше, і які необхідно буде вказати у посиланнях.

При написанні магістерської роботи обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми магістерської роботи. Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково звернути увагу на джерело його офіційного опублікування.

При опрацюванні нормативного матеріал використовуйте лише чинні нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Посилання на застарілий нормативний матеріал є підставою для незарахування магістерської роботи.

Нормативно-правові акти, що втратили чинність, можуть використовуватись в роботі лише з метою проведення порівняльного аналізу. При цьому обов’язково необхідно вказати на те, що аналізований акт втратив чинність.

Збір та опрацювання матеріалів по темі роботи проводиться також під час проходження практики. Тому місце її проходження та зміст необхідно скоординувати з темою магістерської роботи, для того щоб зібрати необхідні матеріали юридичної практики, в тому числі неопубліковані, архівні матеріали, результати власних спостережень з сесій місцевих рад, засідань виконавчих комітетів, судових засідань, участі у прийомі громадян тощо.

При написанні окремих магістерських робіт доцільним може стати проведення соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання магістерської роботи.

Для пошуку необхідної інформації можуть бути використанні офіційні сайти в мережі Інтернет:

www.rada.gov.ua/ – Верховна Рада України

www.president.gov.ua/ – Президент України

www.kmu.gov.ua/ Кабінет Міністрів України

www.ccu.gov.ua/ Конституційний Суд України

www.scourt.gov.ua/ Верховний Суд України

www.ombudsman.kiev.ua/ Уповноважений ВРУ з прав людини

www.un.org/ Організація Об’єднаних Націй

www.nbuv.gov.ua/ – Національна наукова бібліотека України
ім. В.І. Вернадського

www.lawlibrary.ru/ – Наукова юридична бібліотека

При використанні інформації з мережі Інтернет слід пам’ятати про правильність оформлення джерел. Якщо опрацьовуються нормативно-правові акти, то обов’язковим є посилання на джерело офіційного опублікування. Лише в крайніх випадках допускається посилання на Інтернет-сайт (щодо окремих міжнародних договорів, текст яких офіційно не публікувався в українських друкованих виданнях; акти, прийняті за часів Радянського Союзу тощо) з дотриманням вимог щодо оформлення таких посилань.

Результатом проведеної на цій стадії роботи має бути зібраний і опрацьований практичний, нормативний, літературний матеріал необхідний для написання магістерської роботи.

2.4. Написання магістерської кваліфікаційної роботи

Відповідно до розробленого і погодженого з керівником плану, студент висвітлює кожне з передбачених в ньому питань. При цьому він, як правило:

– наводить і розглядає різні погляди окремих науковців та практичних працівників щодо проблем, які досліджуються;

– визначає свою позицію щодо спірних проблем, підтримуючи одну чи декілька з висловлених точок зору або формулюючи свою власну з наведенням відповідних аргументів;

– аналізує відповідні положення нормативно-правових актів, в тому числі, в разі потреби, іноземних держав та міжнародно-правових документів;

– використовує матеріали юридичної практики, матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, витяги з архівних матеріалів, дані соціологічних опитувань тощо);

– підтримує чи вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства та поліпшення практики його застосування, формулює інші пропозиції спеціально-юридичного, методологічного та теоретичного характеру.

Виконання магістерської роботи – це тривалий процес, що зазвичай займає декілька місяців, тому важливо із самого початку правильно розподілити час на початковому й наступному етапах роботи, спланувати оптимальний графік, неухильно дотримуватись календарного плану написання магістерської роботи.

Тема має бути розкрита логічно та послідовно, тому починаючи працювати над розділом, треба визначити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу.

Кожний розділ магістерської роботи закінчується короткими висновками до розділу, на основі яких слід формулювати висновки до всієї роботи в цілому. Між структурними частинами повинен існувати логічний зв'язок, тому наступний розділ або підрозділ роботи повинен випливати з попереднього, на що необхідно вказати одним-двома реченнями в кінці кожного структурного елементу.

Результатом цього етапу є написання першого варіанту магістерської роботи, який подається студентом для перевірки науковому керівнику.

При написанні магістерської роботи не допускайте наступних типових помилок:

- зміст роботи не відповідає плану магістерської роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині;

- сформульовані розділи (підрозділи) не відображають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;

- безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

- логічні помилки, невміння виокремити головне;

- мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об'єкта та предмета дослідження;

- автор не виявив самостійності, робота є компіляцією або плагіатом;

- не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження;

- кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

- поверхово висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;

- кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

- у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

- бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

- наведено таблиці, діаграми, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті;

- обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

2.5. Врахування зауважень наукового керівника та остаточне оформлення роботи

Студент повинен врахувати сформульовані науковим керівником магістерської роботі конкретні зауваження. Залежно від характеру та змісту зауважень він виправляє юридичні, стилістичні та орфографічні помилки, доповнює магістерську роботу новими положеннями, у разі необхідності використовує додаткові матеріали правозастосовної практики, уточнює чи змінює свою позицію щодо спірних проблем тощо. Після цього за погодженням з керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї магістерської роботи або лише тих її частин (фрагментів), до яких були зроблені найбільш істотні зауваження.

Робота має бути ретельно вичитана і бездоганно відредагована з дотриманням чинних правил української мови.

Результатом цього етапу має стати остаточний варіант магістерської роботи, погоджений з керівником і оформлений відповідно до встановлених, вимог. Разом з відгуком керівника він подається на кафедру у видрукуваному вигляді та зшитому типографським способом у твердій палітурці.

Рекомендується випускну магістерську роботу виготовляти у зшитому вигляді у двох екземплярах, один з них розглядається на кафедрі та передається для захисту у ДЕК, другий - студент зберігає у себе з метою ретельної підготовки до захисту роботи.

Нижче тексту останньої сторінки роботи має стояти особистий підпис студента і дата здачі магістерської роботи.

Оформлені магістерські роботи подаються на кафедру не пізніше 25 листопада року, у якому захищається магістерська робота. Пізніше подані роботи кафедра приймає лише за наявності письмового дозволу декана повної вищої освіти.

Передана на кафедру магістерська робота реєструється і передається науково-педагогічним працівникам кафедри для ознайомлення.

Магістерська робота, не подана на кафедру у визначений строк, не може бути рекомендована до захисту.

2.6. Основні вимоги до оформлення магістерської кваліфікаційної роботи

Магістерська робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінці.

Магістерська робота виконується українською мовою. У виняткових випадках, за погодженням із завідувачем кафедри, деканом та з письмового дозволу директора інституту, магістерська робота може бути виконана іншою мовою.

Робота виконується на одній стороні стандартного білого аркушу формату А4 (розмір 210х297 мм).

Текст друкується машинописним способом або за допомогою комп’ютера з дотриманням таких вимог:

шрифт – Times New Roman, звичайний світлий,

розмір шрифту (параметри) – 14,

міжрядковий інтервал тексту – 1, 5, до тридцяти рядків на сторінці,

абзацний відступ – 1, 25,

вирівнювання основного тексту – за шириною,

колір тексту – чорний.

Роботу необхідно друкувати, лишаючи поля таких розмірів:

лівий – 30 мм,

правий – 10 мм,

верхній та нижній – 20 мм.

Обсяг магістерської роботи в разі виконання її способом комп’ютерного набору становить – 90-115 сторінок, без врахування списку використаних джерел та додатків. Допускається відхилення від зазначеного обсягу у межах 20 %. Якщо обсяг магістерської роботи перевищує вказані межі, рецензент може відмітити це як її недолік. Якщо обсяг магістерської роботи менший за 80 сторінок, така робота, як правило, не допускається до захисту.

Нумерація. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють угорі з правого боку сторінки без крапки в кінці.

Структура роботи. За своєю структурою магістерська робота
складається з:

‒ титульного аркушу;

‒ змісту;

‒ переліку умовних скорочень (у разі необхідності);

‒ вступу;

‒ основної частини (двох-трьох розділів, поділених на підрозділи);

‒ висновків;

‒ списку використаних джерел;

‒ додатків (за необхідності).

Кожна структурна частина роботи (за винятком підрозділів) починається з нової сторінки.

Титульний аркуш (Додатку В) оформлюється відповідно до встановлених вимог і на ньому вказується назва Міністерства, навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; прізвище, ім’я та по батькові автора; тема наукової роботи; прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; вказівки про допуск роботи до захисту, дату захисту та отриману оцінку; місто та рік написання роботи.

Зміст (Додаток Д) подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, а саме: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берегу великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ» арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім у тому ж рядку великими літерами друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапка не ставиться, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Крапки в кінці назв структурних частин не ставляться.

Перелік умовних скорочень застосовується у разі використання маловідомих скорочень, специфічної термінології, позначень тощо. Перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту перед вступом. У разі використання у роботі скорочень чи спеціальних термінів менше 3-х разів заносити їх до переліку умовних позначень не потрібно, а достатньо після першого використання такого позначення у роботі вказати на його повне значення. Також не варто включати у перелік загальноприйняті скорочення (наприклад, в роботі зазначається… Верховна Рада України, далі – ВРУ).

Вступ (4-5 сторінок). У вступі розкривається актуальність і стан розробки наукової проблеми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до магістерської роботи у рекомендованій послідовності:

Актуальність теми дослідження, що обумовило її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення. В межах висвітлення актуальності характеризується рівень опрацювання теми в науці та окреслюються не вирішені раніше частини загальної проблеми. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрям наукового пошуку.

Варто також зазначити прізвища тих науковців, які здійснили значний внесок у дослідження обраної теми, і на результати чиїх досліджень буде спиратись автор при написанні магістерської роботи (при цьому праці названих авторів обов’язково мають бути використанні в основному тексті роботи із відповідними посиланнями та включені до списку використаних джерел). Загальний обсяг висвітлення актуальності теми – 1-2 сторінки.

Найвідповідальніша частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Наприклад: «…Провести комплексний аналіз адміністративно-правових засад взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в Україні». Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити, встановити, охарактеризувати, розробити, виявити, сформулювати, розкрити, тощо.

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і включає сукупність властивостей і взаємозв’язків об’єкта, саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему магістерської роботи. Категорії об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне й часткове.

Методи дослідження використані для досягнення поставленої в магістерській роботі мети.

Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: «Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, із найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи …сторінок».

Основна частин складається з розділів, підрозділів, в окремих випадках можуть виділятись пункти, якщо це обумовлено особливостями теми. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ окрему частину цього питання.

Правильна та логічна структура основної частини магістерської роботи – це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням.

Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 2-3 розділи, які розбиті на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи.

Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу у розрядці в підбір до тексту курсивним шрифтом. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться.

Відстань між заголовком (крім заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам.

Новий рядок друкується з абзацним відступом 1, 25 мм.

В основній частині викладається зміст дослідження: теоретичні і практичні основи дослідження, постановка проблемних питань та способи їх розв’язання тощо.

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст та результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Кожний розділ закінчується короткими висновками і узагальненнями автора. Зразок оформлення основного тексту роботи див.

Висновки – це стислий виклад найважливіших наукових та практичних результатів, одержаних в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Також формулюються пропозиції та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Висновки автора повинні бути обґрунтованими, відрізнятись науковою новизною, виступати результатом самостійного дослідження та окреслювати перспективи подальшого дослідження теми.

Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються.

Список використаних джерел. Магістерська робота повинна завершуватися списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці та написанні.

Допускаються різні способи складання списку використаних джерел:

1. У порядку появи посилань у тексті роботи.

2. Увесь список формується в алфавітному порядку за прізвищем першого автора або назвою, без поділу на нормативно-правові акти та літературу.

Студенту магістратури доцільно обговорити форму складання списку використаних джерел з науковим керівником.

Склад та кількість використаних джерел повинні бути достатніми для належного розкриття теми магістерської роботи.