💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Особливості відмінювання топонімів

Українські топоніми належать до розряду відмінюваних слів. Вони вживаються з номенклатурними словами
 (місто, село, хутір, селище, виселок, порт, артіль) або без
 них. Якщо назви населених пунктів вживаються без номенклатурного слова, то вони відмінюються як іменники
 відповідної відміни: прибув до Одеси, живу в Гуляйполі, родом з Рівного.

Якщо власні назви вживаються з номенклатурними
 словами станція, артіль, порт, застава, аул, кишлак, то
 такі назви не відмінюються: до станції Ніжин, біля порту
 Бердянськ, на заставі “Рибаківка”, біля аулу Тезек, за
 кишлаком Ванч.

Одні топоніми з номенклатурними словами місто, село, виселок, селище, хутір відмінюються, інші – не відмінюються.

Відмінюються ті топоніми з номенклатурним словом, які:

- мають форму жіночого роду і закінчуються на -к-а, 
 -иц-я, -ин-а, -их-а: у селі Варварівці, у місті Вінниці, у місті Долині, у місті Лепетисі (Лепетиха);

- мають форму прикметників середнього роду і закінчуються на -ов-е, -н-е, -ськ-е, -цьк-е, -е: у селищі Чутовому, у селищі Агрономічному, у селі Воздвиженському, у селі
 Світлому;

- мають форму іменників чоловічого роду і закінчуються на -ець, -ик, -ів, -ин, -поль (-піль) та кореневий приголосний: біля міста Кролевця, у селі Бобрику, у місті
 Глухові, у місті Снятині, у місті Нікополі, у місті Хусті;

- мають прикметникову форму чоловічого роду і закінчуються на -н-ий, -ськ-ий/-цьк-ий, -ат-ий, -ий: у селищі Залізничному, виселком Новолуганським, селом Хащуватим;

- закінчуються суфіксом -ськ, -цьк, -зьк: у місті Бердянську, біля міста Луцька, у селищі Харцизьку.

Не відмінюються з номенклатурними словами:

- двослівні топоніми у формі словосполучення: до міста Кривий Ріг, селищем Липова Долина, до селища Криве
 Озеро;

- однослівні топоніми у формі множини: біля міста Богородчани, у місті П’ятихатки, у місті Пологи, за селом Дубівці;

- однослівні топоніми середнього роду на -я: за селом Добропілля, біля села Побережжя, за містом Запоріжжя;

- маловідомі назви міст, сіл, селищ: у місті Адуй;

- назви озер, рік, заток, проток, островів, гір: у річці Гайчур, біля річки Янчур, біля озера Баскунчак, біля озера
 Ельтон;

- назви зарубіжних адміністративно-територіальних
 одиниць: штатом Оклахома, в штаті Техас, у провінції
 Тоскана.

Не відмінюються також топоніми у формі родового відмінка: місто Артема, село Тараса Шевченка, площа Горького, вулиця Коцюбинського.

У мовній практиці трапляються варіанти (за містом
 Запоріжжя і за містом Запоріжжям), які свідчать про активні процеси розвитку і становлення системи словозміни
 топонімів в українській мові.