Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Аналіз екологічної ситуації підприємства
Основними джерелами шкідливих викидів у навколишнє середовище на ПрАТ «Cентравіс Продакшн Юкрейн» є: - викидами в атмосферу: 1) травильне відділення (випар); 2) відділення термообробки (продукти горіння); 3) стани холодної, гарячої прокатки (випар емульсії, змащення); 4) шліфувальні верстати (абразивний пил металу); 5) металорізальні верстати (випар емульсії). - викиди у водойми: 1) травильне відділення; 2) прокатні стани. Шкідливі викиди умовно розділяються на: 1) зважені речовини (пил, аерозолі); 2) окисли азоту (при всіх процесах спалювання палива); 3) окисли вуглецю (у викидах аераційних ліхтарів); 4) сірчана кислота, водень (при травленні труб). Концентрація шкідливих речовин в атмосфері над заводом і клас їхньої небезпеки наведені в таблиці 5.1 Таблиця 5.1 - Гранично припустимі концентрації шкідливих речовин
Значення ПДК наведені по " Перелік забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць" № 1929-79. Вплив прокатних цехів на навколишнє середовище проявляється в результаті виділення пилу й газів в атмосферу й утворення забруднених стічних вод. При спалюванні в нагрівальних пристроях утвориться дим, що складається з газів (азот, окис і двоокис вуглецю, сірчистий ангідрид) і твердих часток (зола, сажа). Для очищення газів від пилу застосовуються фільтруючі пристрої різних типів, у тому числі електростатичні. Однак треба відзначити, що при використанні як паливо природного газу, що в цей час зустрічається часто, продукти згоряння очищенню не піддаються, тому що тверді частки в них майже відсутні. На окремих ділянках прокатного цеху виділення в атмосферу можуть бути більше шкідливими: наприклад, гази, що виділяються із травильних ванн, містять пари сарною або соляною кислотою, оксиди азоту й інші токсичні домішки. Ці гази відсмоктуються з кабанів, що відводять, і направляються в скрубери, де проходять хімічне очищення (зрошення циркулюючим вапняним розчином і ін.). Прокатні цехи споживають велика кількість води для охолодження елементів нагрівальних печей, інтенсивного охолодження валків, гідросбива й змивання окалини, термічної обробки металу, готування травильних розчинів і мастильно-охолодних рідин. Стічні води прокатних цехів можна розділити на умовно чисті й забруднені. До умовно чистого ставиться вода, використовувана для охолодження елементів нагрівальних пристроїв; вона піддається тільки нагріванню й після охолодження в градирнях або бризкальних басейнах використається повторно. У більшості випадків стічні води прокатних цехів є забрудненими. Вони містять шматочки окалини, нафтопродукти (масла), клаптики дрантя й інші речовини. Для видалення забруднень застосовуються різні системи очищення. Звичайно в прокатному цеху є первинний відстійник, що служить для осадження окалини й виділення (спливання) основної частини, масла. Окалина періодично вивантажується з відстійника грейферним краном, а масло віддаляється з поверхні води за допомогою нафтоловушек. Потім вода надходить у другий відстійник, що перебуває за межами цеху, якщо буде потреба проходить через фільтрувальні пристрої й подається в бризкальні басейни, градирні або ставки-охолоджувачі; звідси вода знову надходить у прокатний цех. Таким чином, у сучасних прокатних цехах діють системи оборотного водопостачання. Це раціонально й дуже важливо з погляду захисту навколишнього середовища. Добавки свіжої води із природних ресурсів (джерел) у таку систему (для компенсації випару) становить 3-5% від загального спожитого об'єму. Складній обробці, що включає процеси регенерації, піддаються відпрацьовані травильні й електролітичні розчини, а також мастильно-охолодні рідини. При сірчано-кислотному травленні стали травильний розчин поступово збагачується сульфітом заліза (залізним купоросом) FeSO4, а концентрація сірчаної кислоти H2SO4 знижується. Коли зміст FeSO4 досягає встановленої межі (близько 16-18%), відпрацьований розчин із травильних ванн надходить у регенераційну установку, де з нього шляхом випарювання й інших методів виділяє залізний купорос. Матковий розчин піддається очищенню від механічних домішок, у нього додається свіжа сірчана кислота, і він знову йде на травлення. Отриманий як вторинна сировина залізний купорос використається в хімічній промисловості й інших галузях народного господарства. Промивні води із травильних агрегатів перед скиданням у каналізацію нейтралізуються вапном. У цей час одержав поширення соляно-кислотний спосіб травлення стали. При цьому в травильному розчині накопичується хлористе залізо (хлорид заліза) FeCl2.У процесі регенерації відпрацьованих розчинів хлористе залізо розкладається з утворенням соляної кислоти HCl, що повністю повертається в травильне відділення, і оксидів (окислів) заліза. Останні використаються в металургійному виробництві, а також для одержання хімічно чистого залізного порошку. Відпрацьовані водно-водно-маслені емульсії, що утворилися в цехах холодної прокатки, обов'язково піддаються розкладанню на масло й воду. Із цією метою відпрацьована емульсія заливається в бак відстійник, туди ж уводиться відпрацьований розчин у кількості 10-15% від об'єму емульсії. Після ретельного перемішування з підігрівом до 80-900С уміст бака відстоюється протягом 1, 5-2 доби.. масло, Що Виділилося, з верхньої частини бака надходить у маслосбірник; воно може бути використане як паливо замість мазуту. Очищена від масла водна частина емульсії після нейтралізації кальцинованою содою йде в оборотну систему водопостачання. Для зменшення викидів шкідливих речовин в атмосфери необхідно скоротити виділення їх через аераційні ліхтарі цехів. Із цією метою необхідно застосовувати бездимні або малодимні мастильні речовини, використати безокисний отжиг трубної заготівлі. На робочих місцях, обладнаних шліфувальними й розточувальними верстатами, застосовувати примусову витяжну вентиляцію з наступним очищенням повітря в циклонах.
|