Лекція №11. Цикли паросилових установок

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

У сучасній стаціонарній енергетиці в основному використовуються паро-ві теплосилові установки. Робочим тілом у них є водяна пара – найдешевше і найбільш поширене в природі РТ. Характерною ознакою паросилового циклу є зміна у ньому агрегатного стану водяної пари. Ідеальним циклом паросилової установки є цикл Ренкіна. Теплова схема такого циклу показана на рис. 18, а зображення на діаграмах стану – на рис.19.

1 – паровий котельний агрегат; 2 – пароперегрівач; 3 – парова турбіна; 4 – генератор електричної енергії; 5 – конденсатор; 6 – помпа.

У паровому котельному агрегаті – ті (1) теплота, що виділяється при згоранні палива, передається робочому тілу – воді, яка в межах котла перетворюється спочатку в насичену суху пару, а потім у пароперегрівачі (2) – в перегріту пару з параметрами точки 1: Р₁, Т₁, υ ₁.

Із пароперегрівача пара надходить у парову турбіну (3), де розширюється і виконує роботу з обертання робочого колеса турбіни. У генераторі (4) виробляється електрична енергія, що і є кінцевою метою паросилового циклу. Із турбіни зім’ята пара виходить із параметрами т.2: Р₂, Т₂, υ ₂ та надходить у конденсатор (5). У ньому пара віддає залишки не перетвореної в роботу теплоти охолоджуючій воді. Пара при цьому конденсується і за допомогою помпи (6) знову направляється в котел. Охолоджуюча вода нагрівається у конденсаторі й повертається в навколишнє середовище. Параметри конденсату після конденсатора (5) відповідають стану т.3: Р₃ = Р₂, Т₃ = Т₂, υ ₃. Точка 4 характеризує стан конденсату на вході в котел: Р₄ > Р₃, Т₄ > Т₃, υ ₄.

Рис. 19. Цикл Ренкіна з перегрітою парою в координатах P-υ, T-S, i-S

Точка 4´ на діаграмах стану рис.19 відповідає стану киплячої води при тиску Р₁= Р₄= const, а точка 4" – стану сухої насиченої пари при Р₁= Р₄= const.

Розглянемо термодинамічні процеси – складові циклу Ренкіна:

процес 1-2 адіабатний процес розширення пари на лопатках турбіни:

dq = 0, S₁ = S₂, q_1-2 = 0; l_1-2= i₁– i₂ ~ площі 1-2-3-4 у P-υ - діаграмі;

процес 2-3 ізобарно-ізотермічний процес конденсації водяної пари після турбіни, супроводжується віддачею теплоти у навколишнє середовище:

P₂ = P₃ = const, T₂ = T₃ = const, q₂= q_2-3= i₃– i₂, кДж/кг;

процес 3 – 4 адіабатне стискування конденсату в помпі:

dq = 0, S₃ = S₄, l_3-4= i₄– i₃= υ ·(P₄– P₃), кДж/кг.

Розрахунок показує, що витрати роботи у помпі на стискування конденсату, дорівнюють 5-10 кДж/кг, що становить 0, 5-0, 8 % від розрахованого перепаду ентальпій і₁– і₂;

P₄ = P_4" складається з ізобарного процесу нагрівання води до

T_4′ T_4" киплячого стану (4-4´) й ізобарно - ізотермічного гене-

T_4′> T_4" нерування сухої насиченої пари (4´ - 4") у котлі

процес 4" -1 ізобарний процес перегрівання пари у пароперегрівачі

Загальна кількість теплоти на генерування пари у процесі 4-1

Якщо прийняти, що і₃≈ і₄, а l_3-4≈ 0, то можна записати у вигляді:

За такої умови термічний ККД ідеального циклу Ренкіна буде визначатись за залежністю

Аналіз показує, що ККД паросилового циклу залежить від початкових і кінцевих параметрів робочого тіла:

–із підвищенням тиску Р₁ й температури Т₁ пари до турбіни ККД циклу збільшується. Але підвищення вказаних параметрів у реальних циклах обмежене властивостями металу. В даний час на теплових електростанціях використовується пара з температурою до 600⁰С і тиском до 16-18 МПа;

–із зменшенням тиску і температури на виході з турбіни (Р₂, Т₂) величина коефіцієнта корисної дії циклу збільшується. Для зменшення кінцевого тиску Р₂ на виході пари з турбіни створюють вакуум за допомогою конденсатора. Вакуум 3-4 кПа відповідає температурі насичення 28-35⁰С. При таких температурах проходить процес у реальних конденсаторах.

При зниженні тиску до 2 кПа температура Т₂ зменшується до 17, 2⁰С, але підтримання такого низького вакууму проблематичне. Крім того, при зменшенні величини Р₂ збільшується об’єм пари і зростають розміри конденсатора. Температура охолоджуючої води обмежена до того ж температурою навколишнього середовища.

Таким чином, нижні параметри стану робочого тіла (води) також обмежені.

Крім ККД, економічність паросилового циклу характеризується питомими витратами пари й кількості теплоти на одиницю роботи відповідно d (кг/МДж) і q (кДж/МДж), що визначаються за залежностями

Згідно з ідеальним циклом Ренкіна працюють конденсаційні електростанції (КЕС). Збільшення величини ККД таких станцій досягається за рахунок таких заходів:

–підвищення тиску і температури пари перед турбіною;

–зменшення тиску і температури у конденсаторі;

–додаткового перегрівання пари у двоступеневих пароперегрівачах;

–використання відпрацьованої у турбіні пари для нагрівання конденсату, що подається в паровий котел.

Зазначені заходи дають можливість підвищити ККД паросилового циклу на 8-10%, але у реальних конденсаційних електростанціях величина ККД не перевищує 35-40%. При цьому до 50% теплоти витрачається в конденсаторі. Отже, половина теплоти віддається охолоджуючій воді й марно втрачається у навколишньому середовищі.