Мобільні технології в бібліотеці

План

1. Сервіс СМС-бібліотека.

2. Мобільні бібліотечні колекції.

3. Створення WAP-сайтів.

4. QR-код в бібліотеці.

Як показує історичний досвід, вирішальним чинником розвитку суспільства завжди були наука, технології та інновації. З огляду на це, основним завданням для бібліотечних установ на сьогодні є розробка та втілення інноваційної політики, спрямованої на якісно новий розвиток бібліотек, створення умов для їх інтеграції в глобальний інформаційний простір з конкурентоспроможними інформаційними продуктами й послугами, а також із сучасними засобами доступу до них.

Сьогодні все більш уживаним у бібліотечному середовищі стає термін «мобільна бібліотека». Причому, якщо раніше під цим терміном розумілися пересувні бібліотеки, то сьогодні, як зазначає Я. Шрайберг – ті, які надають доступ до інформації та послуг за допомогою мобільних технологій.

Різні аспекти впровадження мобільних технологій в бібліотечну діяльність досліджувались багатьма зарубіжними та вітчизняними науковцями. Зарубіжний досвід впровадження мобільних технологій в бібліотечне обслуговування, проектування та розробку мобільних додатків безпосередньо для бібліотек, зокрема iPhone та Android додатків, практику надання ресурсів та розширення спектру послуг користувачам бібліотеки за допомогою мобільних технологій, впровадження персональних цифрових помічників, як одного з напрямів вдосконалення обслуговування дистантних користувачів розглядають у своїх працях Дж. Кларк [1], Г. Нідхем та М. Еллі [2], Дж. Хан [3], Дж. Гріффей [4], К. Кадді [ 5].

Мобильная телефонная связь и системы передачи данных – две самые быстро развивающиеся отрасли связи. Особенно интенсивно развивается индустрия мобильной передачи данных, включающая в себя беспроводный доступ к сети Интернет.

В то время, когда частные компании стараются превратить мобильную связь в прибыльный бизнес, государственный сектор имеет возможность занять достойное место в предоставлении актуальной информации и услуг, необходимых в повседневной жизни людей. Опыт стран Западной Европы и США свидетельствует о том, что достаточно большое количество частных компаний и некоммерческих организаций уже предоставляют гражданам услуги в области беспроводной связи – рассылка сообщений об изменении движения транспорта, результатов лотерей, туристической информации, предупреждения о сбоях в энергообеспечении и пробках на дорогах, бронирование авиабилетов и мест в гостиницах, банковские операции, чтение новостей и т.д.

Сегодня пользователей сотовой телефонии уже больше волнует не само наличие мобильного телефона, а новые сервисы с использованием сети Интернет. При цьому мобільний телефон поєднує в собі функції комунікаційного пристрою, музичного плеєру, фото- і відеокамери, диктофона, органайзера і є зручним засобом індивідуального доступу до інформаційних ресурсів, зокрема і баз даних.

Останнє є основою для організації автоматизованого бібліотечного сервісу. https://cyberleninka.ru/article/n/sistema-distantsionnogo-bibliotechnogo-servisa-sms-library

Суть цього сервісу полягає в можливості надання бібліотекою певного спектру бібліотечно-інформаційних послуг, що надаються користувачам в режимі дистантного доступу на основі засобів мобільного зв’язку.

Серед таких послуг можна виокремити:

1. Сервіс за допомогою СМС (СМС-бібліотека);

2. Доступ до баз даних з можливістю скачування за допомогою мобільних додатків.

3. Доступ до інформації за допомогою QR-кодів

4. Створення WAP-сайтів

5. Мобільні соціальні мережі

6. Аудіо тури

7. Мобільні колекції

8. Інформація про бібліотеку (бібліотечні інструкції)

Дж. Нидхем и М. Элли выделяют следующие электронные услуги, которые предоставляет своим пользователям современная библиотека в мобильном пространстве:

– Запрос/справка. Предоставляя эти услуги, библиотеки используют имеющиеся в их распоряжении различные средства коммуникации: чат, мгновенные сообщения, текстовые сообщения, электронную почту и др. Средство коммуникации выбирается по предпочтению пользователя. Ведь пользователь, даже если физически находится в библиотеке, может предпочесть получение справочной информации способом, отличным от личного контакта;

– Выдача за пределы библиотеки. Аудиокниги и электронные книги предоставляются на абонементе разными способами в зависимости от предпочтения пользователей. В отдельных случаях вместе с материалом им выдаются соответствующие устройства для чтения. [Похожий опыт уже реализуется и в России];

– Представление и заметность. Все большее распространение получают видео и подкасты, описывающие или рекламирующие те или иные библиотечные услуги, проводимые библиотекой мероприятия и т.д. [Эта информация часто размещается не только на сайтах библиотек, но и на их страницах в социальных сетях];

– Оповещение. RSS, текстовые сообщения и электронная рассылка. Пользователи получают информацию о проводимых мероприятиях, состоянии работы над их запросами, о режиме работы интересующих их сотрудников и др.;

– Синдицирование. Библиотеки стали продвигать приложения и контент в диффузное сетевое пространство своих пользователей. RSS-фиды, виджеты и приложения Facebook становятся все более популярными;

– Мобильные сайты. Отдельные библиотеки специально работают над предоставлением мобильного доступа. Это требует создания особого мобильного сайта этой библиотеки (а сайт библиотеки, как известно, служит мостом между внутренней и внешней частью ЭБП – В. З. [1]).

Мобильный сайт должен быть намного проще типового библиотечного сайта, на нем должна быть в лаконичной форме представлена наиболее важная информация. Ниже приводится пример мобильного сайта библиотеки Университета Северной Каролины (North Carolina State UniversityLibraries1

– Коммуникация и обращения к персоналу [библиотеки], задействованному в обслуживающей среде и настроенному на постоянную коммуникацию;). Он включает следующие позиции: поиск по каталогам; компьютеры; часы работы библиотеки; администрация кампуса; как с нами связаться; ссылки; канал передачи информации (здесь указывается тип коммуникационного канала связи). В разделе «Компьютеры» размещается информация о доступности компьютеров в различных помещениях библиотеки. [Наполнение других разделов сайта вопросов вызывать не должно];

– Бронирование. Через сеть можно забронировать помещения, оборудование и консультации. Можно также проверить доступность;

– Заметки и записи. Вместо того, чтобы записывать сведения об издании, найденном к катало-ге, можно сделать фотографию с экрана. Фотографии отрывков текста или картинок с экрана способны сэкономить на копировании или записи, их легко пересылать» [4, с. 43-45].

1. Смс-сервіс

Та частина послуг, яка в контексті даного сервісу надається за допомогою SMS, отримала назву «SMS-Library» (див. Тлюстен, Дагаєв СМС-бібліотека).

Текст SMS-повідомлення можна набрати на комп’ютері та надсилати будь-якій кількості одержувачів одним натисканням клавіші, використовуючи FrontlineSMS. Саме це і багато іншого дозволяє зробити безкоштовне програмне забезпечення, спеціально розроблене для використання некомерційними організаціями. Все, що потрібно - це комп’ютер з встановленою на ньому програмою FrontlineSMS та мобільний телефон, підключений до комп’ютера за допомогою кабелю або бездротовим способом.

Використовуючи FrontlineSMS, бібліотека зможе:

- Надсилати SMS будь-якій кількості одержувачів, набравши текст на комп’ютері тільки один раз.

- Створювати списки розсилання SMS для різних груп одержувачів - так само, як при роботі з електронною поштою.

- Давати можливість бажаючим підписатися (або відписатися) на такі списки розсилання SMS - для цього їм треба просто надіслати SMS-повідомлення на певний номер.

- Дати можливість користувачам, які підписані на списки розсилання SMS, надсилати свої повідомлення всім іншім членам списку одночасно.

- Створювати автоматичні системи питань-відповідей через SMS. Наприклад, читач, який надішле SMS на певний номер, зможе автоматично отримати відповідь про години роботи відділів бібліотеки або нові находження літератури.

- Проводити вікторини серед читачів з питаннями-відповідями через SMS (як це робиться на радіо та телебаченні).

- Зберігати тексти надісланих SMS та всю пов’язану інформацію (номери одержувачів, час відправлення та інше) на Вашому комп’ютері. (Мобильные технологии в украинских библиотеках (https://bibliomobile.blogspot.com/). – 2011. – 16.08).

2. Доступ до баз даних з можливістю скачування за допомогою мобільних додатків

На сьогодні провідні бібліотеки світу вже створили та використовують мобільні додатки. Так, Баварська державна бібліотека (Німеччина) створила додаток «Скарби Баварської державної бібліотеки», що містить колекцію відомих книг, зокрема колекція містить 52 рукописи. Бібліотека університету Саламанки (Іспанія) пропонує завантажити зі свого сайту мережевий додаток створений для смартфонів «Biblio USAL», за допомогою цієї програми можна скористатися каталогом та послугами бібліотеки, ознайомитися з бібліотечними новинами. Бібліотека університета Гента (Бельгія) пропонує додаток для iPhone, Android, Symbian, Windows Mobile, що дозволяє здійснити пошук по каталогу, дізнатися інформацію про адресу бібліотеки, її новини, списки літератури, блоги, твіти та багато іншого.

Нью-Йоркська публічна бібліотека вирішила скористатися широкими можливостями планшетів і разом з iPad створила додаток Biblion: The Boundless Library («Бібліотека без кордонів»). Тематична колекція, яка представлена, називається «Світ майбутнього: слідами Всесвітньої виставки 1939–1940 рр.».

Ця велика колекція містить фотографії, відеоматеріали, книги, документи й навіть записи радіопередач, що мають відношення до Всесвітньої виставки. Завдяки додатку Biblion і можливостям iPad працювати з нею легко й зручно: від перегляду фотографій можна швидко перейти до читання листів. Уся інформація представлена в логічно структурованому вигляді, так як це робиться в бібліотечному сховищі. Отже, навіть ті, хто не звик користуватися планшетами, зуміють легко у всьому розібратися.

Найближчим часом Нью-Йоркська публічна бібліотека планує запустити ще кілька програм, зокрема, інтерактивний додаток для перевірки акаунтів читачів бібліотеки та замовлення книг.

Окремими бібліотеками США створені додатки, які дають змогу пошуку в електронному каталозі за певними критеріями – віковою групою, жанром та типом документу. У підсумку користувачі отримують перелік документів, що відповідає заданим параметрам.

Інший цікавий додаток - сімейний додаток «READY on the GO» (Allen County (Ind.) Public Library (ACPL)), який був випущений в квітні 2014 для iPhone і IPad. " Читай на ходу» пропонує тематичні відео, які демонструють кумедні діалоги та взаємодію батьків і дітей під час писання, читання, співів, ігор. Мета – сприяння виробленню відповідних навичок у дітей до 6 років. Додаток також включає в себе списки літератури, таймер читання, а також перелік порад стосовно початкової грамотності і забавні факти для дорослих дітей. ACPL також було створено загальнобібліотечний додаток, який пропонує такі функції, як пошук по каталогу, перелік подій та ін.