Метод спостереження за розвитком зсувних процесів

Спостереження за зсувами виконують різними геодезичними методами. Залежно від виду й активності зсуву; напрямки й швидкості його переміщення

ці методи підрозділяють на чотири групи:

• осьові (одномірні), коли зсуву фіксованих на обповз не точок визначають стосовно заданої лінії або осі;
• планові (двовимірні), коли зсуву зсувних точок спостерігають по двох координатах у горизонтальній площині;
• висотні - для визначення тільки вертикальних зсувів;
• просторові (тривимірні), коли знаходять повний зсув точок у просторі по трьох координатах.

Осьові методи застосовують у тих випадках, коли напрямок руху зсуву відомо. До числа осьових відносять:

метод відстаней, що полягає у вимірі відстаней по прямої лінії між знаками, установленими уздовж руху зсуву;

Схеми спостережень за зсувами метод створів, обладнаних у напрямку, перпендикулярному руху зсуву;

променевий метод що полягає у визначенні зсуву зсувної точки по зміні напрямку візирного променя з вихідного знака на зсувній.

До планового ставляться методи прямих, зворотних, лінійних зарубок, полігонометрії, комбінований метод, що сполучає вимір напрямків, кутів, відстаней і відхилень від створів.

Висотні зсуви зсувних точок знаходять в основному методами геометричного й тригонометричного нівелювання.Для визначення просторового зсуву зсувних точок застосовують фототеодолітну зйомку.

Зсуву зсувних точок обчислюють стосовно опорних знаків, розташовуваним поза зсувною ділянкою. Число знаків, у тому числі й зсувних, визначається з міркувань забезпечення якісної схеми вимірів і виявлення всіх характеристик процесу, що відбувається.

Спостереження за зсувами проводяться не рідше одного разу в рік. Періодичність коректується залежно від коливання швидкості руху зсуву: вона повинна збільшуватися в періоди активізації й зменшуватися в період вгасання.

37. Слабкі грунти відносяться до пористих і є досить слабкими. До них належать гіпс, глинисті сланці та ін Розробляються вони досить легко і обсипаються слабо.
Якщо поверхневим шаром грунтової товщі є слабкий грунт і улаштування фундаменту мілкого закладання на природній основі неможливе або потребує дуже великих витрат бетону, можливим варіантом проектного рішення є улаштування піщаних чи з іншого матеріалу (щебеню, гравію, шлаку, відходів різних виробництв) подушок. При заміні в межах зони можливих значних ущільнень і зон зсувів під фундаментом слабкого ґрунту на малостисливий з відносно високим опором зсуву, робота ґрунтів основи значно покращується. До матеріалу подушок ставлять такі вимоги: легкість укладання з заданою щільністю, мала стисливість, відносно високий опір зсуву, стійкість скелету при русі ґрунтових вод.

38. Намивні грунти - техногенні грунти, переміщення і укладання яких здійснюються за допомогою засобів гідромеханізації.
фундаменти об'єктів на основах, що складені намивними грунтами, слід проектувати з урахуванням, неоднорідності нашарувань (багатошаровість, мінливість складу і властивостей по глибині та у плані), здатність зміняти фізико-механічні властивості у часі, у тому числі внаслідок коливань рівня підземних вод, чутливості до вібраційних впливів, можливих осідань підстильних шарів основи.
До основи, складеної з намитого грунту та природного грунту, слід урахувати осідання підстильних шарів та самоущільнення намитого грунту.

39. Насипні ґрунти. Проектування на насипних ґрунтах.
До насипних відносяться ґрунти з порушеною структурою, нашарування яких утворені в результаті відвалів, відсипань будівельних котлованів, намиву, розкривних робіт при відкритій розробці корисних копалин, а також відвали відходів одного або різних видів виробництва, звалища побутових відходів і т. п. Деформованість насипних грунтів залежить від ступеня однорідності їх складання, способу і давності утворення, а також складу грунтів і відходів.

При проектуванні фундаментів на основах, що складені насипними ґрунтами, слід ураховувати: мінливість та неоднорідність складу, нерівномірність стисливості, здатність до самоущільнення протягом часу, ущільнення від вібраційних навантажень, замочування і розкладання органічних речовин, що містяться у насипу.

Примітка.У насипних грунтах, що складаються зі шлаків та глин, необхідно враховувати можливість їх набрякання при замочуванні водою або хімічними відходами виробництв.

33. Iнженерний захист об'єктiв повинен забезпечувати:

- загальну стiйкiсть територiй, - безпечне проживання людей; - надiйне та безперебiйне функцiонування та розвиток об'єктiв, а також зон вiдпочинку; - збереження заповiдних зон, ландшафтiв, iсторичних пам'яток та iн.;

- нормативнi санiтарно-гiгiєнiчнi, соцiальнi та рекреацiйнi умови територiй, якi захищаються;

- належне архiтектурне оформлення споруд iнженерного захисту;

- економiчно обгрунтоване рацiональне використання земель та природних ресурсiв, об'єктiв з дотриманням законодавчих вимог щодо охорони навколишнього середовища.

1.5 Проектування iнженерного захисту об'єктiв повинно бути комплексним, що мiстить у собi набiр основних та допомiжних засобiв iз найменшим негативним впливом на навколишнє середовище.

1.7 До основних засобiв iнженерного захисту об'єктiв

- затримуючi та пiдтримуючi споруди i (фундаменти); - фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами;

- уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї; - берегозахиснi споруди; - дренажi глибокого закладання;

- змiна рельєфiв схилiв.

1.8 Як допомiжнi засоби iнженерного захисту об'єктiв слiд використовувати споруди чи заходи, що забезпечують стабiлiзацiю впливу окремих факторiв, або пристосовування об'єктiв, якi захищаються, до прояву зсувiв або обвалiв. У проектах допускається не встановлювати ступiнь впливу допомiжних засобiв iнженерного захисту на величини пiдвищення коефiцiєнтiв стiйкостi схилiв.

1.9 До допомiжних засобiв iнженерного захисту об'єктiв вiдносяться:

- затримуючi протиобвальнi заходи; - берегозахиснi споруди; - регулювання стоку поверхневих вод, захист поверхонь схилiв вiд iнфiльтрацiї зливових i талих вод у грунт та ерозiйних процесiв;

- дренажi мiлкого закладання, застiйнi дренажi та каптажi; - агролiсомелiорацiя; - хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони.