Студент повинен. Поняття та ознаки адміністративно-процесуальних норм і адміністративно-процесуальних відносин.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Поняття та ознаки адміністративно-процесуальних норм і адміністративно-процесуальних відносин.

Поняття та ознаки суб'єкту адміністративного процесу його відмінність від суб'єктів інших юридичних процесів.

Рішення ввідних завдань шляхом усних відповідей, складання та обговорення підготовлених документів та прийняття рішень.

Адміністративно-процесуальна норма - це встановлене чи санкціоноване державою обов'язкове правило, що регулює суспільні відносини, що виникають при розгляді індивідуальних адміністративних справ, а також виникаючі при здійсненні адміністративного правотворення.

Особливості адміністративно-процесуальних норм можуть бути щонайкраще розкриті при їхньому порівнянні з матеріальними адміністративно-правовими нормами.

Адміністративно-процесуальні норми є способом реалізації не всіх матеріальних норм. Приміром, для дотримання матеріальних норм «Правил дорожнього руху» процесуальні норми найчастіше не вимагаються.

Адміністративно-процесуальні норми забезпечують реалізацію матеріальних норм не тільки адміністративного права. Дану функцію вони виконують і стосовно інших галузей права.

У ході адміністративного процесу виникають, змінюються і припиняються процесуальні адміністративно-правові відносини.

Адміністративно-процесуальні правовідносини - урегульоване правом суспільні відносини, що складається з приводу розгляду уповноваженими органами індивідуальних справ у сфері державного управління, а в передбачених законом випадках, при виданні правових актів управління.

Основними рисами адміністративно-процесуальних відносин варто визнати те, що вони носять управлінський характер; є вторинними, похідними в порівнянні з матеріальними правовідносинами і носять службовий характер; реалізують не тільки юрисдикційний, але і більш значне по обсязі позитивний зміст діяльності органів державного управління в галузі правотворення і правозастосування.

В адміністративному процесі бере участь величезне коло різноманітних суб'єктів.

Суб'єктом адміністративного процесу є - особа чи організація, що наділяються, передбаченими чинним законодавством України, правами й обов'язками в сфері розгляду індивідуальних адміністративних справ, а також правами й обов'язками по підготовці і виданню адміністративно-правових актів.

Варто розрізняти поняття «суб'єкт адміністративного процесу» і «суб'єкт адміністративно-процесуальних відносин».

Суб'єкт адміністративного процесу визначається в нормах права загальним чином, як узагалі громадяни, об'єднання громадян, підприємства й ін., що потенційно володіють правом брати участь в адміністративному процесі. Суб'єкт адміністративного процесу може тривалий час не вступати ні з ким в адміністративно-процесуальні відносини. Суб'єкт же процесуального адміністративно-правового відношення завжди конкретний. Він уже, у даний момент бере участь у процесі. Кожен суб'єкт адміністративного процесу має сукупність процесуальних прав і обов'язків, але характер цих прав і обов'язків, а також їхній обсяг різний, тому що в кожнім окремому випадку правове положення учасників процесу є різними. Це залежить і від матеріальних норм, застосовуваних у конкретному випадку і від особливостей адміністративного провадження.

Суб'єктів адміністративного процесу можна класифікувати по різних підставах. В основному, виділяють дві групи суб'єктів: індивідуальних і колективних. У них маються розходження в правосуб'єктності, обсязі прав і обов'язків та ін. До індивідуальних суб'єктів відносять громадян, іноземців, осіб без громадянства і біженців.

До колективних суб'єктів відносять: органи виконавчої влади, об'єднання громадян; релігійні організації; підприємства, установи й організації різних форм власності.

Суб'єктів адміністративного процесу можна класифікувати також у залежності від ролі, що вони грають у процесі:

1. Першу групу складають так звані «лідируючі суб'єкти», тобто уповноважені посадові особи чи органи, що розглядають справи, наділені правом приймати владні акти в справі, складати правові документи, що визначають рух і результат справи.

2. До другої групи варто віднести суб'єктів, щодо яких розглядається справа, а також особисто зацікавлених у результаті справи: організації, що бажають легалізуватися чи одержати ліцензію, особу, яка притягується до відповідальності, потерпілий, їх законні представники і захисники.

3. У третю групу суб'єктів адміністративного процесу включають осіб і органи, що сприяють здійсненню провадження: свідки, фахівці, експерти, перекладачі, зрозумілі й ін.

Методичні рекомендації до самостійної роботи:

Вивчити запропоновану літературу, у робочих зошитах дати відповіді на додаткові питання:

3.Адміністративно-правовий статус суб'єкта права

1. Органи прокуратури як суб'єкти адміністративного процесу.

2. Суб'єкти адміністративного процесу, що сприяють досягненню і реалізації адміністративно-процесуального статусу громадян.

Література, що рекомендується до вивчення:

1. «Кодекс адміністративного судочинства України»: Кодекс України / Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

2. «Про свободу совісті та релігійні організації»: Закон України від 23 квітня 1991 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/987-12

3. «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»: Закон України від 08.07.2011 № 3671-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3671-17

4. «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3773-17

5. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80

6. «Про громадянство України»: Закон України від 18.01.2001 № 2235-III // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2235-14

7. «Про місцеве самоврядування в Україні»: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80

8. «Про місцеві державні адміністрації»: Закон України від 9 квітня 1999 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/586-14

1. Курс адміністративного процесуального права України. Загальна частина: підручник / С.В.Ківалов, І.О. Картузова, А.Ю Осадчий. – Одеса: Фенікс, 2014. – 342 с.

2. Кравчук В.М. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України / В.М. Кравчук. – Х.: Фактор, 2011. – 800с.