Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Розподілені системи
Розподілена система – сукупність взаємопов’язаних комп’ютерів, які представляються їх користувачам єдиною об’єднаною системою. Комп’ютерні ІС з архітектурою «клієнт-сервер» ü Більшість застосувань являють собою не єдиний компонент, а сукупність у складний спосіб пов’язаних між собою компонентів; ü В зв’язку із цим створено низку моделей ІС; ü Однією із таких моделей є ІС з архітектурою «клієнт-сервер». Серверний компонент ü Серверний компонент забезпечує нижній рівень роботи застосування та відповідає за методи зберігання доступу та розділення даних (як правило це сукупність компонентів сторонніх розробників). Цей компонент пов’язаний із доступом до баз даних, які передбачають складну організацію; ü Для функціонування серверного компоненту необхідна наявність високопродуктивної обчислювальної системи. Клієнт ü Клієнт організує верхній рівень роботи застосування та включає в себе: · Алгоритми та логіку обробки даних; · Інтерфейс користувача. ü Клієнт вимагає наявності зв’язку з методами доступу до даних, які містяться в серверному компоненті; ü Вимоги до обчислювальної системи, необхідної для функціонування клієнта, у порівнянні з серверною компонентою є суттєво нижчими. ü Клієнт взаємодіє із сервером (отримує від нього дані), з користувачем, ресурсами застосування та операційною системою; ü Клієнт здійснює обробку даних та відображення результатів; ü Результати обробки клієнт може зберігати в базі даних, скориставшись функціями серверної компонентию Модель архітектури «клієнт-сервер» ü Напрямок переміщення даних – в обидві сторони; ü Застосування можна представити у вигляді такої моделі, якщо можна чітко: · Провести межу між клієнтською та серверною компонентами; · Описати протокол взаємодії між клієнтом та сервером. ü Модель доцільно використовувати для мінімізації затрат на розробку (серверна компонента спільна). Недоліки архітектури «клієнт-сервер» ü В клієнтській частині застосування суміщуються: · Досить складні функції обробки даних, що надходять від сервера; · Більш прості функції організації інтерфейсу користувача. ü Обробка даних (бізнес-логіка застосування) змінюється під час життєвого циклу незначною мірою. Інтерфейсна ж частина може суттєво змінюватись в залежності від вимог конкретного замовника; ü Розповсюдження Internet надає користувачу можливість доступу до даних за допомогою мережі. Функціональних можливостей архітектури «клієнт-сервер» для цієї мети замало (клієнт, як правило, не має ніяких обчислюваних ресурсів крім засобів навігації в мережі). Трьохрівнева архітектура «клієнт-сервер» ü Відбувається функціональна декомпозиція клієнтського компонента на дві складові: · Сервер застосувань, що реалізує обробку даних (бізнес-логіку застосування; · Тонкий клієнт, що забезпечує інтерфейс та доступ до результатів обробки. ü Серверний компонент лишився без змін, але одержав нову назву – сервер баз даних. Обробка транзакції у трьохрівненвій архітектурі (Приклад 1) [слайд на стор. 27, Lect_2.pdf]
|