Логістизація економіки АПК України

Науково-технічний прогрес створює можливості для переходу до нового, ефективнішого рівня виробництва. Проте підвищення ефективності виробництва і споживання може здійснюватися без змін його технічного рівня за рахунок удосконалення логістики як засобу організації управління матеріально-технічного забезпечення.

За командно-адміністративного управління АПК вітчизняні вчені, колективи науково-дослідних установ без використання терміну “логістика” застосовували властивості й принципи логістики: системність, комплексність, надійність, коректність, конкретність та ін. Окремі елементи логістичного управління в АПК, такі як формування матеріальних запасів, матеріально-технічної бази постачання і господарських зв’язків, маршрутизації видів транспорту, контейнеризації, пакетування тощо, розробляли і впроваджували.

Проте в умовах минулих періодів впровадження результатів зазначених теоретичних розробок здійснювалося локально, безсистемно, без комплексного врахування властивостей і принципів логістики.

Діяльність у галузі логістики різноаспектна. Вона передбачає управління транспортом, складським господарством, запасами, кадрами, організацію інформаційних систем, комерційну діяльність та ін. Принципова новизна логістичного підходу полягає в органічному взаємозв’язку інтеграції вищеперерахованих галузей діяльності до єдиної системи з метою досягнення бажаного результату з мінімальними затратами часу та ресурсів шляхом оптимального наскрізного управління економічними потоками.

Управління матеріальними потоками завжди було вагомою складовою сільськогосподарської діяльності, яке лише останнім часом набуло статус однієї з найбільш значних функцій економічної діяльності, що пов’язано із зміною філософії ринку.

В Україні вже почали готувати спеціалістів з логістики. На жаль поки ще не для АПК. Проте, ефективний розвиток аграрного сектора має базуватися на принципах логістики. І якщо про це розуміли ще за часів Римської імперії, то настав час і сучасним аграріям брати на озброєння інструментарій логістики.

На сучасному етапі становлення логістики зустрічаються десятки різних визначень даного терміну. Зарубіжна і вітчизняна література дають наступні визначення логістики:

· новий напрямок в організації руху вантажів;

· сукупність різних видів діяльності з метою отримання з мінімальними витратами необхідної кількості вантажу у потрібному місці, в потрібний час;

· теорія планування різних потоків у людино-машинних системах;

· інтеграція перевізного і виробничого процесів;

· процес планування, реалізації, контролю витрат з переміщення і зберігання вантажів від виробництва до споживача;

· інфраструктура економіки;

· форма управління фізичним розподілом продукту;

· оптимізація потоку матеріалів, транспортних систем;

· новий науковий напрямок, пов’язаний з розробкою раціональних методів управління матеріальними та інформаційними потоками;

· наука про раціональну організацію виробництва і розподілу.

Неоднозначність визначення суті логістики пояснюється різним ракурсом проблематики. Логістика включає різні напрями, саме цим і пояснюється складність однозначно сформувати змістовну концепцію.

Виробник сільськогосподарської продукції розглядає логістику як організацію планування і управління засобів та послуг. При цьому ставиться за мету отримання певної продукції в потрібний час в потрібному місці за мінімально можливих витрат.

З позиції макроекономіста логістика може розглядатися як певна інфраструктура економіки. Вона грунтується на злагодженій взаємодії попиту, постачання виробництва, транспорту та розподілу продукції.

З позиції науковедення логістика – це наука про раціональну організацію виробництва та розподіл, що комплексно, системно розглядає питання

постачання виробників сільськогосподарської продукції сировиною, пальним, матеріалами, засобами хімізації, організацію збуту та розподілу готової продукції з мінімальними затратами трудових та матеріальних ресурсів.

Логістика АПК – наука та практика управління економічними потоками в галузі виробництва, розподілу обміну та споживання продукції сільського господарства. Логістика АПК включає ресурсне забезпечення АПК та збут готової продукції (рис.2.1).

Рис.2.1 Структура логістики АПК

Метою логістики АПК є максимально можливе зниження витрат, пов’язане з перевезеннями, зберіганням продукції та здійсненням інших логістичних функцій, що призводить до зниження цін на продукцію і підвищує її конкурентоздатність.

Об’єктом логістичних досліджень АПК є економічні потоки і запаси (рис. 2.2).

Предметом логістики АПК є оптимізація відповідних потоків і запасів.

Оптимізація має бути глобальною з позиції єдиного цілого як системи

(рис.2.3).

Рис. 2.2. Об’єкти логістики

Основні задачі логістики АПК полягають у наступному:

- задоволення потреб у матеріальних ресурсах, товарах та послугах у потрібний час, у потрібному місці, у потрібному обсязі, потрібної якості;

- оптимізація та раціоналізація економічних потоків;

- ресурсозбереження в економічних потоках;

- екологічна та соціально-етична орієнтація логістики.

Розглянемо відмінності між традиційним та логістичним підходами до управління сільськогосподарським підприємством. На мікрорівні ланцюг, через який послідовно переміщується певний матеріальний потік складається з окремих підрозділів сільськогосподарських підприємств (рис. 2.4).

Рис.2.4. Традиційний підхід до управління матеріальним потоком

За умов застосування логістичного підходу на підприємстві виокремлюється служба, приоритетною задачею якої є управління наскрізними матеріальними потоками, тобто потоками, що поступають ззовні, проходять через підрозділи підприємства і врешті прямують до споживачів (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками

Отже, відмінність логістичного підходу до управління матеріальними потоками від традиційного полягає у виокремленні єдиної функції управління раніше розрізненими матеріальними потоками. Завдяки інтеграції до єдиної системи стає можливим ефективне управління наскрізним матеріальним потоком.

Функціонування АПК ставить за мету найбільш повне задоволення потреб населення і народного господарства у сільськогосподарській сировині та продуктах її переробки.

Досягнення даної мети сприятиме:

- узгодженню економічних інтересів усіх учасників логістичних систем;

- інтеграція зусиль усіх галузей і підрозділів АПК для досягнення загальносистемної мети;

- забезпечення пріоритету загальносистемної оптимізації над галузевою, регіональною та локальною субоптимізацією.

Підвищити ефективність та результативність функціонування АПК можна взявши на озброєння принципи логістики. Основним, конструктивним принципом є принцип системності, що передбачає організацію та здійснення матеріально-технічного забезпечення, виробництва, заготівлі, зберігання, переробку, збуту та транспортування як єдиного процесу.