Гігієна житла

Людина більшу частину свого життя знаходиться в житловому приміщенні, яке повинно міститися в чистоті і відповідати гігієнічним вимогам, тобто бути сухим, теплим, чистим, світлим, висвітлюватися сонцем, добре провітрюватися. Нормальний стан житла є одним з основних зовнішніх факторів, що позитивно впливають на людину, що сприяють відновленню його сили і працездатності, збереженню здоров'я і продовженню життя. У житловому приміщенні повинне бути чисте повітря. Для цього треба не менше 4-5 разів на день провітрювати приміщення. Провітрювання житла вранці і ввечері має бути обов'язковим. Найкращим способом провітрювання вважається наскрізне. Провітрювати кімнату краще вранці, після закінчення прибирання, вдень, після обіду і перед сном. При провітрюванні з житла видаляються вуглекислий газ, водяні пари, пил, запахи. Сирість в житлі ще одна з причин деяких захворювань (ангіна, катар верхніх дихальних шляхів та ін.) Появі вогкості сприяють водяні пари, що утворюються в результаті прання та сушіння білизни, приготування їжі, зберігання та сушіння дров в житлових приміщеннях, нерегулярної топки печей. Сильно забруднює повітря приміщень куріння. Дуже важливо підтримувати чистоту в житловому приміщенні. Необхідно щодня прибирати кімнату вологою ганчіркою. Підлоги слід мити регулярно. Слід ретельно видаляти пил з кутів кімнати, під ліжками, диванами, шафами, так як в цих містах - зазвичай затемнених - шкідливі мікроби найдовше зберігають життєздатність. Кілька разів на рік слід проводити генеральне прибирання - мити вікна і двері, відсувати громіздкі речі, щоб вимити підлогу, видаляти пил зі стін, стель. Одночасно слід витрушувати килими і вибивати м'які меблі. Треба не допускати, появи мишей, комах і мух. Необхідно підтримувати чистоту не тільки в кімнатах, а й у коридорах, кухні, ванній та туалеті.

Важливе значення для здоров'я має освітлення. Чим більше проникає в кімнату сонячних променів, тим краща санітарно - гігієнічна обстановка житла. Ультрафіолетові промені, настільки необхідні для здоров'я людини, частково затримуються склом. Чисте скло затримує до 13 % сонячних променів, а брудне - до 50 %. Тому не рекомендується заставляти підвіконня квітами, вішати щільні завіси, портьєри. Тюлеві завіси, наприклад, поглинають до 40 % світла. Променям сонця повинен бути відкритий широкий доступ до кімнати. Чимале значення має штучне освітлення. Існуюча думка про шкоду змішаного освітлення - природного та штучного - не отримала наукового обґрунтування. Кращим джерелом штучного освітлення в даний час вважаються люмінесцентні лампи денного світла. Вони створюють м'яке, розсіяне світло без тіней.

Науковими спостереженнями встановлено, що сильний шум впливає на слухові центри головного мозку, слуховий аналізатор і тим самим знижує працездатність, виснажує нервову систему. З шумом треба вести рішучу боротьбу. Якщо житло, освітлення, меблі не відповідають основним гігієнічним вимогам і знаходяться в антисанітарному стані, то тим самим створюються негативні умови для розвитку різних порушень діяльності організму.

3.Гігієнічні норми рухливої активності школярів.

Установлено, що рухова активність у 9 – 10 класі менше, ніж у 6- 7 класі, дівчатка роблять у добу менше кроків, чим хлопчики; рухова активність у неділі більше, ніж у навчальні дні. Відзначено зміну величини рухової активності в різних навчальних чвертях. Рухова активність школярів особливо мала узимку; навесні і восени вона зростає.
Школярам не тільки приходиться обмежувати свою природну рухову активність, але і тривалий час підтримувати незручну для них статичну позу, сидячи за чи партою навчальним столом.

Мало рухливе положення за партою чи робочим столом відбивається на функціонуванні багатьох систем організму школяра, особливо сердечно –судинної і дихальний. При тривалому сидінні подих стає менш глибоким обмін речовин знижується, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що веде до зниження працездатності всього організму й особливо мозку: знижується увага, послабляється пам'ять, порушується координація рухів, збільшується час розумових операцій.

Негативний наслідок гіпокінезії виявляється так само при опірності молодого організму " простудним і інфекційним захворюванням”, створюються передумови до формування слабкого, нетренерованого серця і пов’заного з цим подальшого розвитку недостатності сердечно – судинної системи. Гіпокінезія на тлі черезмірного харчування з великим надлишком вуглеводів і жирів у денному раціоні може вести до ожиріння.
У малорухомих дітей дуже слабкі м'язи. Вони не в змозі підтримувати тіло в правильному положенні, у них розвивається погана постава, утворюється сутулість.

Єдина можливість нейтралізувати негативне явище, що виникає в школярів при тривалій і напруженій розумовій праці, - це активний відпочинок від школи й організована фізична діяльність.
Руховий режим школяра складається в основному з ранкової фіззарядки, рухливих ігор на шкільних перервах, уроках фізичної культури, заняття в кружках і спортивних секціях, прогулянок перед сном, активного відпочинку у вихідні дні. При систематичних заняттях фізичною культурою і спортом відбувається безупинне удосконалювання органів і систем організмі людини. У цьому головним чином і полягає позитивний вплив фізичної культури на зміцнення здоров'я.

Середні показники росту і розвитку, а так само деякі функціональні показники в юних фізкультурників значно вище, ніж у їхніх однолітків, що не займаються спортом: довжина тіла юнаків 16-17 років більше на 5, 7 – 6 см, маса тіла – на 8- 8, 5 кг, а окружність грудної клітки на 2, 5 – 5 см, сила стиску кисті руки – на 4, 5 – 5, 7 кг, життєва ємність легень – на 0, 5 – 1, 4 літри.

М'язи складають від 40 до 56 % маси тіла людини і навряд чи можна мати гарне здоров'є якщо добра половина складових організмів кліток не одержують достатнього харчування і не мають гарну працездатність.
Під впливом м'язової діяльності відбувається гармонічний розвиток усіх відділів центральної нервової системи. При цьому важливо, що фізичні нагрузки були систематичними, різноманітними і не викликали перевтоми. Фізичні вправи благотворно впливають на розвиток таких функцій нервової системи як сила, рухливість і урівноваженість нервових процесів. Навіть напружена розумова діяльність неможлива без руху." Ходьба оживляє і надихає мої думки. Залишаючись у спокої, я майже не можу думати; необхідно, щоб моє тіло знаходилося в русі, і тоді розум теж починає рухатися”, - визнання великого французкого мислителя Ж.Ж. Руссо як не можна краще показує взаємозв'язок мозку з рухом. Достатня рухова активність є необхідною умовою гармонійного розвитку особистості.

Список використаної літератури

1. Рекомендации по питанию спортсменов г.Москва “Физкультура и спорт”1975

2. “Гигиена питания” Петровский К.С., М., 1984г.

3. “Пищевые продукты в питании человека”. Припутина Л.С., Киев, 1984г

4. “Как правильно питаться” Скурихин И.М., М., 1985г.

5. Основи гігієни. Посібник / За ред. Васильченко В.С. – К., 1996.

6. Методика проведення спортивних занять. – К., 1994

7. В.Ф. Новосельський " Фізична культура і здоров’я школярів” Київ. Знання. 1984 р.
8. В.М. Качашкін. " Методика фізичного виховання” Москва " Просвіта”. 1987 р.
9. Н.А. Козленко. " Школьникам в привычку занимающехся физкультурой”. Київ Радянська школа. 1985 р.
10. В.К. Бальсевич. " Физическая культура для всех и для каждого”. Москва ф/с 1988 р.