ІІ закон Ньютона.

Перше формулювання: прискорення тіла при взаємодії з іншими тілами, прямо пропорційно рівнодіючій силі, що діє на тіло і обернено пропорційно масі тіла.

.

Так як прискорення:

,

то після відповідної заміни одержуємо:

, .

Друге формулювання: швидкість зміни імпульсу тіла прямо пропорційна рівнодіючій силі, що діє на тіло.

ІІІ закон Ньютона: сили, з якими дві матеріальні точки взаємодіють між собою, завжди рівні за модулем, протилежні за напрямком, і спрямовані уздовж прямої, що з'єднують ці точки:

.

Особливості сил взаємодії:

- однієї природи;

- прикладені до різних матеріальних точок;

- виникають парами.

Основне рівняння динаміки матеріальної точки – математичний вираз другого закону Ньютона:

Розв’язування отриманого рівняння – основна задача динаміки матеріальної точки. При цьому можливі дві постановки задачі:

- знайти F, якщо відомі m і r(t).

- знайти закон руху точки, якщо відомі маса точки m, сила і визначені початкові умови ( та ).

Силові взаємодії в механіці поділяються на гравітаційні та електромагнітні.

Гравітаційні здійснюються між тілами відповідно до закону Всесвітнього тяжіння. Електромагнітні виникають між тілами або частинками, що мають електричний заряд.

Закон Всесвітнього тяжіння: сили взаємодії двох матеріальних точок прямо пропорційні добутку мас цих точок і обернено пропорційні квадрату відстані між ними.

,

де g – гравітаційна стала: g = 6, 67*10^–11 (Н*м²)/кг². До сил гравітаційної природи відносять вагу тіла.

Вага тіла – це сила, з яким тіло діє на опору чи підвіс, що нерухомі відносно даного тіла. За ІІІ законом Ньютона вага дорівнює силі реакції опори або силі пружності підвісу:

.