Фортран

Фортран широко розповсюджена мова, особливо серед користувачів, які займаються чисельним моделюванням. Цевідбулося завдяки декільком причинам:

- існуванням величезних фондів прикладних програм на Фортрані, накопичених за ці роки, а також наявністю величезної кількості програмістів, що ефективно використовують цю мову;

- наявністю ефективних трансляторів Фортрану на всіх типах ЕОМ, причому версії для різних машин доситьстандартизований і перенос програм з машини на машину звичайно не становить більших труднощів;

- споконвічною спрямованістю Фортрану на фізико-математичні й технічні додатки; зокрема, це виявилося в тім, щопротягом довгого часу він залишався єдиною мовою з убудованим комплексним типом змінних і більшим набором убудованих функцій для роботи з такими змінними.

За минулий період сформувалася нова методологія й філософія програмування. З початку 70-х років Фортран зазнавав заслуженої критики. В 1977 році був прийнятий новий стандарт мови Фортран-77. На створення нового стандарту пішло багато часу, але зараз уже можна вважати, що його розробка завершена й новий стандарт Фортран-90 почав входити в практику користувачів Фортрану. Тільки на машинах типу IBM PC існує кілька трансляторів наприклад, Watfor, Lap-Fortran і т.д. Але найбільше поширення на машинах цього типу одержали різні версії транслятор Fortran-77. Випущений в 1990 році транслятор MS-Fortran 5.0 практично повністю відповідає стандарту Fortran-90.

Більшість великих науково-технічних прикладних програм написано на Фортрані тому, що він володіє стійкістю, а також завдяки наявності убудованих математичних і тригонометричних функцій. Додатковою, невід'ємною частиною будь-якої прикладної програми мовою Фортран є розширена графічна бібліотека, що дозволяє використати різні графічні дані й зображення.

Кобол

Кобол - це порівняно стара мова, розроблена насамперед для досліджень в економічній сфері. Мова дозволяє ефективно працювати з більшою кількістю даних, вона насичений різноманітними можливостями пошуку, сортування й розподіли. Про програми на Коболі, заснованих на широкому використанні англійської мови, говорять, що вони зрозумілі навіть тим, хто не володіє Коболом, оскільки тексти на цій мові програмування не мають потреби в яких-небудь спеціальних коментарях.

До числа інших плюсів Кобола звичайно відносять його структурованість. Досить потужні компілятори із цієї мовирозроблені для персональних комп'ютерів. Деякі з них настільки ефективні, що програму, налагоджену на персональному комп'ютері, неважко перенести на більші ЕОМ.

Перераховуючи мінуси не можна не згадати про те, що на Коболі можна запрограмувати лише найпростіші алгебраїчні обчислення. Для інженерних розрахунків ця мова не годиться. Ще одна причина, що якоюсь мірою стримує розвиток мови, - це наявність у США спеціально створеного галузевого комітету, що виробляє стандарти, за дотриманням яких стежить урядова комісія. Як це завжди буває в подібних випадках, фірми, що займаються розробкою програмного забезпечення, не квапляться підганяти свої заготівлі до твердих вимог комісії, відсутня конкуренція версій, а в підсумку програє поширення мови.

ПЛ/1

ПЛ/1 розроблений в 1964-1965 роках фірмою IBM. ПЛ/1 відноситься до числа універсальних мов, тобто дозволяє вирішувати завдання з різних областей: чисельні розрахунки, текстова обробка, економічні завдання й т.д. По своїх можливостях він перекриває такі мови, як Фортран, Алгол-60 (створений для чисельних розрахунків), Кобол (для економічних завдань), хоча в силу ряду причин витиснути ці мови ПЛ/1 не зміг.

ПЛ/1 містить всі основні конструкції, характерні для так званих мов високого рівня, а також ряд специфічних засобів, зручних для практичного програмування. Мова нагадує конструктор з великим числом деталей - користувачеві досить освоїти тільки ті частини мови, які йому практично необхідні. Його оператори досить ємні, що часто дозволяє одержатизапис програми більш компактний, ніж на інших мовах. Знаючий ПЛ/1 програміст без праці освоює будь-яку іншу мовутого ж або близького класу.

Разом з тим, ПЛ/1 має й ряд недоліків, що утрудняють вивчення й використання мови. Основні з них такі. По-перше, є багато дублюючих один одного засобів їх складно запам'ятати, не ясно, що коли застосовувати, крім того, це знижує як швидкість трансляції, так і швидкість виконання програм. По-друге, програми виходять не зовсім машинно-незалежними.

Модула

Можна вважати, що історія мови Модула починається в 1980 році, коли Ніклаус Вірт, один з видатних фахівців з теорії інформації, відомий більшості фахівців з обчислювальної техніки в основному як творець мови Паскаль, опублікував опис нової мови програмування, названого їм Модула.

На відміну від Паскаля, що був за задумом мовою для навчання програмування, Модула із самого початку являв собою мову для професійних системних програмістів, продовжуючи кращі традиції свого попередника й збагачуючи їхніми новими ідеями, що відповідають таким вимогам до мов програмування, як структурність, модульность і здатність дорозширення. Як і безліч інших мов програмування, Модула піддавалася еволюції, під час якої її первісна назва була перероблена в ім'я Модула-2. Одночасно з розвитком мови Модула для нього створювалися нові компілятори, однак, жоден з них не міг суперничати із кращими реалізаціями мов Паскаль і Сі, наприклад, розроблених фірмою Борланд. У цей перехідний для мови Модула період кращої вважалися реалізації виконані фірмою Logitech, які по своїх характеристиках програвала Турбо Паскалю й Турбо Сі. Тільки в 1988 році після появи на американському ринку системи Top Speed, Модула-2 зайняла гідне місце серед процедурних мов, призначених для системного програмування.

популярності, Що Зростала, системи Top Speed сприяло трохи факторів: зручне й, крім того, легко змінювана за бажанням користувачів операційне оточення, швидкий компілятор і селективний редактор зв'язків. Але найбільш істотнимвиявилося те, що створювані програми відрізнялися швидкодією й займали не багато місця в пам'яті.

Бейсик

Бейсик (Basic - Beginner's All-Purpose Symbolic Instruction Code - “універсальний символічний код інструкцій дляпочатківців”). Прямий нащадок Фортрану й дотепер сама популярна мова програмування для персональних комп'ютерів. З'явився Бейсик в 1963 році (назвати автора було б важко, але основна заслуга в його появі безсумнівно належить американцям Джону Кемени й Томасу Курцу). Як і будь-які переваги, простота Бейсика оберталася, особливо в ранніх версіях, труднощами структурування; крім того, Бейсик не дозволяв рекурсію - цікавий прийом, що дозволяє становитиефективні й у той же час короткі програми.

Розроблено потужні компілятори Бейсика, які забезпечують не тільки багату лексику й високу швидкодію, але й можливість структурного програмування. На думку деяких програмістів, найцікавішими версіями є GWBASIC, Turbo-Basic й Quick Basic.

У свій час поява Quick Basic ознаменувало народження другого покоління систем програмування мовою Бейсик. Він надавав можливість модульного й процедурного програмування, створення бібліотек, компіляції готових програм та інше, що вивело його на рівень таких класичних мов програмування, як Сі, Паскаль, Фортран й ін. Більше того, у зв'язку з відсутністю офіційного стандарту мови Бейсик, його реалізація у вигляді Quick Basic стала фактичним стандартом. Безумовними лідерами серед різних версій Бейсика були Quick Basic 4.5 й PDS 7.1 фірми Microsoft, що з'явилися наприкінці 80-х років.

Лісп

Мова Лісп був запропонований Дж. Маккарти в роботі в 1960 році й орієнтований на розробку програм для завдань не чисельного характеру. Англійська назва цієї мови - LISP є абревіатурою виразу LISt Processing (обробка списків) і добре підкреслює основну область його застосування. Поняття “список” виявилося дуже ємним. У вигляді списків зручнопредставляти алгебраїчні вирази, графи, елементи кінцевих груп, правила виводу й багато інших складних об'єктів. Спискиє найбільш гнучкою формою подання інформації в пам'яті комп'ютерів. Не дивно тому, що зручна мова, спеціальнопризначена для обробки списків, швидко завоював популярність.

Після появи Ліспа різними авторами був запропонований цілий ряд інших алгоритмічних мов орієнтованих нарішення завдань в області штучного інтелекту, серед яких можна відзначити Пленер, Снобол, Рефал, Пролог. Однак це неперешкодило Ліспу залишитися найбільш популярною мовою для таких завдань. Протягом майже сорокалітньої історії його існування з'явився ряд діалектів цієї мови: Common LISP, Mac LISP, Inter LISP, Standard LISP й ін. Розходження між ними не носять принципового характеру й в основному зводяться до трохи, що відрізняється набору, убудованих функцій і деякійрізниці у формі запису програм. Тому програміст, що навчився працювати на одному з них без праці зможе освоїти й будь-яку іншу.

Перевагою Ліспа є його функціональна спрямованість, тобто програмування ведеться за допомогою функцій. Причому функція розуміється як правило, що зіставляє елементам деякого класу відповідні елементи іншого класу. Сам процес зіставлення не робить ніякого впливу на роботу програми, важливий тільки його результат - значення функції. Це дозволяє відносно легко писати й налагоджувати більші програмні комплекси. Ясність програм, чітке розмежування їхніх функцій, відсутність каверзних побічних ефектів при їхньому виконанні є обов'язковими вимогами до програмування таких логічно складних завдань, якимись є завдання штучного інтелекту. Дисципліна в програмуванні стає особливо важливою, коли над програмою працює не одна людина, а ціла група програмістів.

Мова програмування Лісп призначена у першу чергу для обробки символьної інформації. Тому природно, що у світіЛіспа числа грають далеко не головну роль. Основні типи даних у Ліспі називаються “атом” й “точкова пара”.

Пролог

Мова логічного програмування, призначена для подання й використання знань про деяку предметну область. Програми на цій мові складаються з деякої множини відносин, а її виконання зводиться до виводу нового відношення на основі заданих. У Пролозі реалізований декларативний підхід, при якому досить описати завдання за допомогою правил ітверджень щодо заданих об'єктів. Якщо цей опис є досить точним, то ЕОМ може самостійно знайти необхідний розв’язок.