Мови програмування високого рівня

Асемблер

До мов низького рівня відносяться мови Асемблера. Свою назва вони одержали від імені системної програми Асемблер, що перетворить вихідні програми, написані на таких мовах, безпосередньо в коди машинних команд. Термін " Асемблер" відбувся від англійського слова assembler (збирач частин в одне ціле). Частинами тут служать оператори, а результатом зборки послідовність машинних команд.

Мова Асемблера поєднує в собі достоїнства мови машинних команд і деякі риси мов високого рівня. Асемблер забезпечує можливість застосування символічних імен у вихідній програмі й рятує програміста від стомлюючої праці (неминучого при програмуванні мовою машинних команд) по розподілі пам'яті комп'ютера для команд, змінних і констант.

Асемблер дозволяє також гнучко й повно використати технічні можливості комп'ютера, як і мова машинних команд. Транслятор вихідних програм в Асемблері простіше транслятора, що вимагається для мови програмування високого рівня. На Асемблері можна написати настільки ж ефективну за розміром й часом виконання програму, як і програму мовою машинних команд. Ця перевага відсутня в мов високого рівня. Цю мову часто застосовують для програмування систем реального часу, технологічними процесами й обладнанням, забезпечення роботи інформаційно-вимірювальних комплексів. До таких систем звичайно пред'являються високі вимоги за обсягом займаної машинної пам'яті. Часто мова Асемблера доповнюється засобами формування макрокоманд, кожна з яких еквівалентна цілій групі машинних команд. Таку мовуназивають мовою макроасемблера. Застосування мак " будівельних" блоків і наближає мова Асемблера до мови високого рівня.

Асемблер машинно-машинно-залежна мова, тобто він відображає особливості архітектури конкретного типу комп'ютера. Вихідна програма, написана на асемблері, складається з одного або декількох вихідних модулів, а коженмодуль - з операторів

Мови програмування високого рівня

Мови програмування високого рівня дозволяють писати програми в формі, більш наближеній до звичайної мови. Програму, написаною мовою високого рівня, можна більш легко читати і модифікувати, і вони значно полегшують роботу програміста порівняно з написанням машинного коду. Для перекладу програм, написаних мовою високого рівня, в машинні коди, повинні існувати спеціальні програми. Такі програми називаються трансляторами.
Важливою особливістю мов високого рівня є їх відносна незалежність від машини. Це означає, що правила запису програм не залежать або мало залежать від особливостей конкретної машини. Тоді для перенесення програми на іншу машину програму не обов'язково переписувати заново, достатньо лише віддтранслювати її в коди, специфічні для цієї машини. В крайньому разі, зміни в програмі повинні бути мінімальними. Слід відмітити, що повна незалежність від машини буває не завжди, на практиці програми не завжди можна переносити без змін з машини на машину. Часто доводиться здійснювати доробки, інколи досить значні.
Кожна мова високого рівня повинна мати формальний опис. У цьому описі повинні бути визначені правила запису програмних конструкцій (синтаксис) і те, яким чином ці конструкції виконуються (семантика). Транслятори пишуться у відповідності до цього формального опису. Формальний опис надає розробникам трансляторів певну свободу, і транслятори можуть бути реалізовані по-різному. Кажуть про те, що мова високого рівня може мати різні реалізації. Різні реалізації мови можуть мати відмінності в синтаксисі. Тоді може виникати ситуація, коли один транслятор сприймає програму нормально, а інший видає повідомлення про помилку

Ада

Мова створена в 1975 - 1980 роках у результаті грандіозного проекту, початого Міністерством Оборони США з метою розробити єдину мову програмування для так званих вбудованих систем (тобто систем керування автоматизованими комплексами, що працюють у реальному часі). Малися на увазі насамперед бортові системи керування військовимиоб'єктами (кораблями, літаками, танками, ракетами, снарядами й т.п.). Тому рішення, прийняті авторами Ади не слідвважати універсальними. Їх потрібно сприймати в контексті особливостей обраної предметної області.

Мова Ада виникла в результаті міжнародного конкурсу мовних проектів в 1978-1979 роках. Учасники повинні були задовольнити досить твердим, детально розробленим під егідою Міністерства Оборони США вимогам. Цікаво, що всі мови, що дійшли до останніх турів цього конкурсу, були засновані на Паскалі. У цьому зв'язку Аду можна попередньо охарактеризувати як Паскаль, розвинутий з урахуванням п'яти основних вимог. При цьому автори пішли в основному пошляху розширення Паскаля новими елементами. У результаті вийшла істотно більше складна мова.