Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Урахуванням






наявних територіальних, енергетичних, водних та людських ресурсів та

засобів комунікації.

Проекти районного планування охоплюють лише частину території

області або автономної республіки, визначену схемою районного планування

як планувальний район. Планувальний район може складатися з кількох

адміністративних районів які мають спільну господарську систему та спільні

проблеми планувальної організації території.

Задачами проектів районного планування є деталізація розроблених схем

районного планування. Це в першу чергу виявлення майданчиків для

розміщення промислового та цивільного будівництва, сільського

господарського виробництва та масового відпочинку населення з відповідним

визначенням функціонального зонування району. По-друге, це розробка

конкретних заходів щодо забезпечення водними, енергетичними та іншими

ресурсами населення та виробничі галузі. Окремою задачею стає охорона

довкілля. Так, шкідливі види промисловості не можуть розташовуватися поряд

з заповідними територіями та водними поверхнями.

Головним питанням планування промислового району (Рис. 9) є

визначення умов для розвитку певного виду промисловості. Ці умови

включають в себе наявність територіальних, сировинних, водних,

енергетичних, людських та комунікаційних ресурсів. Наступний етап визначає

функціональні зони та території транспортних комунікацій, взаємне

розташування яких оптимізує процеси промислового виробництва та

життєдіяльності.

В схемах районного планування сільськогосподарського району (Рис. 9)

головними питанням є питання врегулювання землекористування, розміщення

населення та обробних підприємств, організація шляхів сполучення.

Головна ціль планування курортних районів та зон масового відпочинку

населення (Рис. 9) – забезпечити зручне розміщення лікувальних закладів та

мережі масового відпочинку з найкращим використанням природно -

кліматичних умов та лікувальних факторів. Забезпечити зручні зовнішні та

внутрішні транспортні зв’язки.

Планування приміських районів (зон) значних міст (Рис. 9) має за мету

раціонально та взаємопов’язано розмістити на їх території обслуговуючі місто

об’єкти (гідроелектростанції, очисні споруди, склади, аеропорти, гавані та

т.п.). Головними ж функціями приміських зон є покращення мікроклімату

міста та створення умов для відпочинку населення. В приміській зоні

виробляється сільськогосподарська продукція та розвивається виробництво

будівельних матеріалів і конструкцій. Водночас, сучасні процеси урбанізації

(розповсюдження міського способу життя) ставлять перед районним

плануванням завдання визначення напрямків розвитку міст та виділення

територій під нову забудову. Наприклад, в проектах районного планування

Парижського району його подальший розвиток передбачається вздовж

головної планувальної вісі по долині р. Сена у напрямку Руану та Гавру.

Література: 3; 4; 5.

Питання для самоперевірки

1. Розкажіть про розвиток районного планування в світі.

2. Охарактеризуйте головні завдання районного планування.

3. Перелічить функції районного планування?

4. Розкажіть, які два види районного планування розповсюджені в Україні?

ТЕМА 4. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА

МІСТА

План

1. Зв’язок між територіальною структурою міста та його функцією.

2. Функціонально-територіальна структура доіндустріального міста як

відображення соціальної структури суспільства.

3. Функціональне зонування міст індустріальної доби.

Населене місце, де зосереджене постійне населення та види діяльності,

повинно мати відповідну йому побудову, яка забезпечить найліпші умови

функціонування міста та проживання людей. Головною функцією міста є

комунікація. Територіальна структура населених місць визначається взаємно

узгодженим розміщенням територій для певного використання–

функціональних зон, які об`єднуються комунікаціями в єдину систему.

Функції, які визначають структуру будь – якого населеного місця, можливо

розділити на чотири основні категорії: труд, побут, суспільне життя,

відпочинок, які об`єднуються в систему комунікаціями – транспортними, які

слугують для переміщення населення та речей, та інженерними, по яких

передається енергія, інформація та продукти пов`язані з життєдіяльністю.

Організація та взаємне розташування у просторі зон, пов`язаних з цими

функціями, повинні забезпечувати найліпші умови для кожної з них,

виключаючи шкідливі впливи однієї функції на середовище в якому

організується інша. При цьому необхідно намагатися зменшити

протяжність комунікацій між ними.

Розвиток промислової революції кінця ХVІІ – початку XІX ст. змінив

докорінним чином обличчя міст. Загальноміські центри замкнені в кільця

оборонних споруд захлиналися під тиском зростаючих транспортних потоків,

а на периферії з’являлися цілі райони промислових підприємств обліплених

робітничими селищами. Останні і явилися головною причиною погіршення

санітарно – гігієнічного стану міст.

Вирішити цю проблему перший намагався французький архітектор Тоні

Гарніє в експериментальному проекті «Промислове місто» (1901 – 1904 рр.) В

цьому проекті (рис. 10) для праці, житла та відпочинку відведені були окремі

території. Також було передбачено відокремлення пішохідного і

транспортного руху, та зелений пояс між промисловістю і житлом. Зона

відпочинку знаходилася на південному боці пагорба, середня частина міста

витягнутого в довжину міста була відведена для суспільного центру, району

середніх шкіл та спортивних споруд. Місто було поділено на вузькі від 30 до

150 м. ділянки, витягнуті зі сходу на захід щоб полегшити правильну

орієнтацію кімнат. Форма міста наближається до лінійної, пориваючи з

традицією центричних планів Відродження. Містобудівні новації Т.Гарніє

частково здійснив в Ліоні.

Рис. 10. «Промислове місто» (проект) Т. Гарньє (1901 – 1904 р.р.)

Згодом, з’явилися велика кількість планів перебудови європейських міст.

Серед них сміливим новаторством вирізняються плани Лє Корбюзьє та К.

Ладовського для Москви (Рис. 11). Архітектори сміливо пропонують замінити

концентричну форму плану на лінійну з чітким функціональним зонуванням.

Принцип функціонального зонування був теоретично обґрунтований в

«Афінській хартії» - книзі Лє Корбюзьє, яка була написана по матеріалам

міжнародної зустрічі архітекторів в 1933 р. Особливого розвитку лінійний

план міста, де територіально чітко було розмежовано функціональні зони

набув в СРСР у 20 – ті роки, в час коли почався бурхливий розвиток

промислових міст. Народний комісар Н.Мілютін висунув в 1930 р. ідею

поточно – функціонального планування міста, де функціональні зони






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.