Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розкрийте суть проблеми відчуження та шляхів її подолання.






 

Категорія " відчуження" у філософії та економічній теорії відображає соціальний процес, який характеризується перетворенням діяльності людини та її результатів на панівну над нею самостійну силу, а особистості — на об'єкт експлуатації та маніпулювання.

 

К. Маркс звернув увагу на суперечливий характер праці, яка може принести людині і задоволення, і страждання. Залежить це не стільки від змісту праці, скільки від сукупності суспільних відносин, у

 

яких вона здійснюється. Відчуженою праця стає лише тоді, коли засоби виробництва не належать робітникові, продукт праці є власністю господаря цих засобів, а в процесі праці сам робітник належить власникові засобів виробництва. У цих умовах праця протистоїть людині як ворожа сила, робітник у ній не утверджує себе, а заперечує, почувається не щасливим, а нещасним, не вільно розвиває свою фізичну і духовну енергію, а виснажує свою фізичну природу і руйнує свої духовні сили.

 

За Марксом, за відчуженням праці неминуче настає політичне, духовне і соціальне відчуження, тобто обезлюднення людини, основні причини якого він вбачав у пануванні приватної власності, у потворному суспільному поділі праці, що доводить людину до стану функції в стихійному характері суспільного руху.

 

Подолання відчуження пов’язується з ліквідуванням приватної власності, шляхом переорієнтації виробництва з речей на людину.

 

Дайте загальну характеристику сучасної західної філософії.

 

Однією з причин особливостей СЗФ є те, що у суспільстві з’являється певна кількість глобальних проблем: екологічні, нерівномірність економічного розвитку, культурні і т.д.

 

Філософія ХХ ст.. – некласична – розвивається як антитеза до класичної філософії.

 

Риси СЗФ:

 

- наявність різноманітних філософських шкіл: позитивізм, екзистенціалізм, герменевтика, структуралізм, феноменологія, філософська антропологія

 

- у структурі пізнання відмовляється від раціоналізму і переходить до ірраціоналізму: розумове пізнання є обмеженим і протиставляє йому інтуїцію, віру, інстинкт як основні способи і види пізнання.

- філософія мислення змінюється філософією пізнання

- має антропологічний характер: в центрі філософії знаходиться людина.

- формується критичне відношення до науки: сцієнтизм і анти сцієнтизм

- розвивається релігійна філософія

 

- велика кількість шкіл протиставляє себе одній філософії марксизму.

 

Тенденції розвитку СЗФ.

 

- ірраціоналістично-гуманістична

- релігійність

 

- відхід від наукового пізнання






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.