Додатки. А. встановлення обставин справи

А. встановлення обставин справи

(немов повернення до випадку, для того щоб перейти від його розгляду de facto до розгляду de jure)

1б. визначення бажаного правового наслідку норми

2. аналіз елементів фактичного складу норми

3.правова оцінка (кваліфікація) шляхом порівняння елементів фактичного складу норми з обставинами справи, і навпаки

(ще раз немов повернення до випадку, для того щоб здійснити)

4. формулювання рішення.

СУДОВИЙ СТИЛЬ:

Встановлення обставин справи

2. правова оцінка (кваліфікація) шляхом порівняння обставин справи з елементами фактичного складу норми, і навпаки

3. визначення правового наслідку

4. формулювання рішення.

В рішенні кожного разу випадок як такий (справа як така) узгоджується з правовим наслідком норми, тоді як обставини справи та фактичний склад норми, у разі застосування норми, являють собою середній термін юридичного (нормативного) силогізму.

Саме експертний стиль має стати студентським стилем в Україні, завдяки якому можна належним чином вивчити у відведений для навчання час цивільне право. Це пояснюється, головним чином, тим, що в його рамках імпліцитні складові правового матеріалу повинні завжди, а тому і багато разів експлікуватися під час письмового розв'язання навчальних задач, а тому студентові важко буде кудись дітися від належного засвоєння відповідного матеріалу у разі наявності бажання вивчити цивільне право.

Додатки

Додаток № 1. ПРАВОВА МЕТОДОЛОГІЯ

ü Структура правової норми

ü Юридичний силогізм

ü Канон нормативної інтерпретації. Інтерпретація фактів та рішень

ü Теорія юридичної аргументації

ü Техніка опрацювання правової справи:

в експертному стилі

в судовому стилі

Додаток № 2. СТРУКТУРА ТАК ЗВАНОЇ ЛОГІЧНОЇ НОРМИ ПРАВА

a → b

` b → c

Експлікація: a – гіпотеза первинної правової норми

b – диспозиція

` b – гіпотеза вторинної правової норми (читається: не-­b)

c – санкція

Додаток № 3. ПОДІЛ ПРАВОВИХ НОРМ НА

основні та

допоміжні

Додаток № 4. ПОДІЛ ОСНОВНИХ НОРМ НА

первинні та вторинні (Джон Остін, Є. Ерліх)

правіжні, відвідні та відкладні (правіжні, абсолютні та відносні заперечення)

Додаток № 5. ПОДІЛ ПРАВІЖНИХ НОРМ НА

норми у формі законодавця

в ідеальній аргументаційній формі

Додаток № 6. ДВІ ФОРМУЛИ ПРАВІЖНОЇ НОРМИ