Тема 6. Сучасні дослідження копінг-поведінки.

Широкий інтерес до вивчення стресу та його подолання, що виник в 70-80-х роках минулого століття, призвів до розробки нових інструментів для виміру копінгу в специфічних стресових ситуаціях. Однією з груп методів вивчення копінгу є інтеріндивідуальні вимірювання: вони спрямовані на оцінювання основних копінг-стратегій як відповідей на певну напружену ситуацію. Пункти, використовувані в цих методиках, описують конкретні дії, доречні в тій або іншій ситуації. Як указують Т.Л. Крюкова і Є.В. Куфтяк, на вимірювання інтеріндивідуального копінгу найбільше вплинув опитувальник способів подолання Ways of Coping Questionnaire, який позначається абревіатурами WCQ, WOC, WOCQ (Далі в роботі використовуватиметься скорочення WOCQ).

На сьогодні опитувальник WOCQ є однією з найбільш відомих і популярних методик вивчення поведінки подолання. Перша версія опитувальника запропонована С. Фолкман і Р.С. Лазарусом в 1980 році і називалася Ways of Coping Checklist, а після низки змін він був опублікований у відредагованій формі в 1988 р. Опитувальник переведений на більше ніж два десятки мов і адаптований для вивчення процесів подолання в різних культурах і специфічних ситуаціях.

Після виходу в 2003 році статті С.І. Хаїрової опитувальник WOCQ широко застосовується українськими дослідниками для вивчення поведінки подолання. Автор здійснила величезну роботу з адаптації методики не тільки до української культури, а й до підлітково-юнацької групи. Вона включила в опитувальник 6 нових тверджень, виключила 2 і довела загальну кількість пунктів до 70, для того щоб потім відібрати кращі з них. На підставі даних факторного аналізу С.І. Хаїровою був сформований опитувальник, що складається, як і оригінальна англомовна версія, з 66 пунктів. Версія WOCQ одержала назву «Опитувальник адаптивної поведінки».

У таблиці наводиться порівняльний аналіз психометричних характеристик оригінальної англомовної, португаломовної для Португалії, російськомовних для Росії і України версій WOCQ.

Таблиця

Порівняння узгодженості шкал і кількості пунктів-тверджень у ряді версій WOCQ

Так українська російськомовна версія характеризується тим, що заявлена узгодженість шкал є порівняно високою. Кількість тверджень у шкалах істотно варіювалась. Це стосується й загальної кількості тверджень. Слід зазначити, що в оригінальній версії WOCQ збереглися нейтральні пункти, які не входять у жодну зі шкал (у кількості 16 тверджень). С.І. Хаїрова також зберегла в списку тверджень 12 нейтральних пунктів, тоді як такі автори, як Ж. Паіш-Рібейру та К. Сантуш, Т.Л. Крюкова та Є.В. Куфтяк, відмовилися від них, зробивши опитувальники більше ємними.

У даній таблиці наводяться відомості про восьмифакторні моделі, що ґрунтуються на системі шкал, запропонованій С. Фолкман з колегами. Дж. Едвардс і Р. О’Ніл називають безліч досліджень, присвячених вивченню факторної структури WOCQ, і зазначають, що розходження стосуються не тільки кількості пунктів, з яких складені шкали, але й кількості власне шкал. Тобто залишається відкритим питання, яка саме факторна структура адекватно відбиває конструкти опитувальника. Як вказують Дж. Едвардс і Р.О’Ніл, тим, хто використовує WOCQ, варто розробляти власні шкали відповідно до конкретних ситуацій подолання. Відповідно, для вивчення поведінки подолання в ситуаціях оцінювання й екстремальних ситуаціях необхідна нова структура шкал.

Після публікації WOCQ з'явилися спеціальні версії даного опитувальника для різних клінічних і професійних груп. Н.М. Вайнман, Е.Дж. Дуранд і Б.Дж. Мак-Каллох провели валідизацію оригінальної 8-факторної моделі за допомогою конфірматорного факторного аналізу і виділили 3 загальні фактори, які найбільш точно описували копінг-стратегії пацієнтів із хронічними захворюваннями спинного мозку: когнітивна перебудова, емоційний перепочинок і безпосереднє сприяння. На підставі опитувальників WOCQ і Coping Strategies Inventory (CSI) був створений новий тест, що складається з 32 пунктів і призначений для оцінки подолання зі стресом в осіб, зайнятих на позмінній роботі. Первинними шкалами були вирішення проблем, когнітивна реструктуризація, соціальна підтримка, виявлення емоцій, уникання проблем, прийняття бажаного за дійсне, відхід від контактів і самокритика.

П.Х. Лайсекер з колегами провів дослідження пацієнтів, хворих на шизофренію, по WOCQ і сформував 6 шкал на підставі 65 тверджень. Автори припустили, що альтернативна факторна структура: дія, обмірковування, ігнорування, відмова від дій, позитивна переоцінка й самозаспокоєння - щонайкраще відбиває особливості поведінки подолання таких пацієнтів. Близький до досліджуваної методики опитувальник Ways of Coping Checklist (WCCL) адаптувався на азіатській вибірці для вивчення стратегій подолання стресу на робочому місці. 38 пунктів опитувальника були згруповані в 5 факторів: копінг, орієнтований на проблему, пошук соціальної підтримки, обвинувачення себе, прийняття бажаного за дійсне, уникання – для цих шкал була підтверджена більш висока внутрішня узгодженість і конструктна валідність.

Таким чином, активний перегляд опитувальника WOCQ вказаними авторами дає підстави припустити, що для вивчення копінг-поведінки в ситуаціях оцінювання й екстремальних ситуаціях необхідна нова структура шкал, що ґрунтується на результатах факторного аналізу тверджень.