Заняття 9. програмовий зміст:збагачувати знання дітей про різні види української народної іграшки; розширювати знання дітей

тема. нароДна іграшКа

програмовий зміст: збагачувати знання дітей про різні види української народної іграшки; розширювати знання дітей, пов’язані з культурою, ремес- лом, побутом українців у минулі часи; пояснити дітям, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину; викликати у дітей бажання емоційно спри- ймати народну іграшку; розвивати чутливість до гармонії, кольору, форми народної іграшки; виховувати інтерес і повагу до народної іграшки.

обладнання: виставка народної іграшки; матеріал, з якого робили іграш- ки, дидактична гра «Упізнай іграшку».

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні вас вітає сучасна іграшка Трансфор- мер.

Т р а н с ф о р м е р. Добрий день, діти. Я багато що вмію робити, але я не знаю, якими іграшками будуть гратися діти в майбутньому. Але якими іграшками діти гралися в минулому, я вам можу розповісти.

Т р а н с ф о р м е р. Жили собі дід і баба. Просить баба діда: «Поїдь, діду, до лісу, вирубай там мені деревинку і зроби собі колисочку. А я покладу де- ревинку в колисочку та й буду колихати. От буде мені хоч забавка.»

— З якої казки ці слова? (Івасик-Телесик.)

Так, діти, напевно, і з’явилася перша іграшка. У містах та селах матері майстрували для своїх діток забавки з ниток, ганчір’я, глини, тіста та сиру,

прикрашали ці речі розписом, вишивкою. Поступово іграшка перетворила- ся на своєрідний вид мистецтва, до якого охоче бралися і ремісники.

Робили іграшки з різного матеріалу: з квітів, гарбуза, соломи, трави. Іграшка існувала не тільки для забавки, вона була оберегом дитини.

Оберігала її від лиха і зла.

Іграшка знайомить вас, діти, з рідним краєм, виховує любов до людей праці, знайомить із процесом її виготовлення.

Т р а н с ф о р м е р. Щоб зробити яку-небудь іграшку, потрібен певний матеріал. Діти, подивіться уважно на стіл і скажіть мені, що ви бачите.

На столі лежать глина, солома, трава (сіно), дерево, нитки, кукурудза, макові голівки, тканина, папір, яєчна шкаралюща, лоза.

А тепер розгадайте загадку і покажіть матеріал, про який у ній гово- риться.

Висока, мов гай, вона в полі зростає,

А листя, мов гілля, додолу згинає.

Важка. Під плодами аж в землю погрузла, Цариця полів — золота… (кукурудза.)

На грядці у бабусі брязкальця дозріли, Грає ними вітер і ласують діти. (Мак.)

Діти розглядають іграшки, які зроблені із природного матеріалу.

— Діти, скажіть, будь ласка, чия це майстерня?

На столі — шматочок глини.

Гончар — завзятий теж трудар, Потрібен, мабуть, Божий дар Творити з глини гарні речі — Макітру, горщик або глечик.

— Гончар із залишків глини робить глиняні іграшки.

Діти розглядають глиняні вироби. На столі — деревинка.

Чи знаєш ти, мій юний друже,

Як зветься той, хто дошки струже, Щоб зробити з них стіл чи лаву? То робить столяр свою справу.

— А столяр із дерева ще робив дерев’яні іграшки.

Дидактична гра «Упізнай іграшку»

Команди отримують конверти з розрізаними малюнками іграшок. Пе- ремагає та команда, яка перша складає малюнок і називає іграшку та ма- теріал, з якого вона зроблена.

підсумок

В и х о в а т е л ь. Діти, що ми сьогодні з вами розглядали? Чому ці іграш- ки називаються народними?

А на згадку про сьогоднішнє заняття сучасна іграшка дарує вам іграш- ку народну.

Юлечко й Іриночко,

Ви візьміть мене.

На м’якенький килимок

Посадіть мене. Їсти або пити Не умію я,

Але з вами гратися — Справа вже моя:

Не зроблю вам кривди, Злого не навчу, Сваритися не вмію

І на все змовчу. Лиш мені, кохані, Кривди не робіть: Ручок не ламайте, Кучерів не рвіть.

Гей, коли б ви знали, Той великий труд, Поки прийде ляля Для забави тут.

Діти, любі друзі, Вас прошу усіх, Лялечок любіте, Подружок своїх.