Творчість якого з художників другої половини ХІХ ст. вам сподобалася найбільше?Чому?

Початок ХХ ст.. в Росії – час особливо напруженого суспільно-політичного життя, що знайшло своє відбиття в мистецтві. Народжуються нові художні напрямки, творчі організації. Однією з гострих художніх проблем стає національна своєрідність російського мистецтва. Московські живописці, об`єднані в «Союз русских художников», створюють свій стиль, що органічно поєднав реалізм передвижників із досягненнями пленерного живопису.Образи природи набувають у них неповторного емоційного забарвлення (К.Ф.Юон, О.С.Степанов, О.М.Корин, О.В.Ісупов, Л.В.Туржанський).

На рубежі ХІХ–ХХ ст. все більше європейських митців відмовляються від традиційних форм виразності і шукають нові естетичні зображальні засоби, відмінні від реалістичних. У цей час виникає велика кількість несхожих між собою художніх напрямів, які прийнято називати терміном „модернізм”. Модернізм (фр. moderne –сучасний, новітній) характеризується розривом з ідейними і художніми принципами класичного мистецтва, відмовою від відтворення чуттєво-конкретної дійсності, предметності світу. Модернізм відмовляється від правдоподібності, відображення реальних узагальнених образів та форм реального життя. Одним із художніх напрямів модернізму є абстракціонізм — напрям, в якому художники, відкинувши об’єктивну дійсність, намагаються створити нову, суб’єктивну

реальність, яка заснована на їх чуттях і думках. Основоположниками цього напряму були В. Кандинський, К. Малевич. Абстракціоністи апелюють до кольору, зводячи його до абсолюту, або до різних геометричних фігур, інколи цілком заперечуючи зв’язок з дійсністю. Для творів В.В.Кандинського (1866 – 1944) характерна синестезія, сприйняття фарб не тільки як оптичних, але і як звукових стимулів. Він класифікував фарби за їх ароматами, звуками та формами. Наприклад, синьому кольору він ставив у відповідність коло, червоному — квадрат, жовтому — трикутник. Таким чином свої картини він створював подібно до музичних симфоній шукаючи гармонію у поєднанні кольорів.

Російський художник, поляк за походженням К.С.Малевич (1878–1935), який народився у Києві, став засновником супрематизму – одного з напрямів абстракціонізму, програмним твором цього напряму стала його картина „Чорний квадрат” (1913). Твори супрематизму являють собою комбінації кольорових геометричних фігур (квадрат, трикутник, коло); зображують світ, позбавлений об’ємів і відтінків, звільнений від побутовості. Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поєднанні з кольором, є знаковою. Російський живопис другої половини ХХ сторіччя багато в чому сформувався у просторі між офіційним і неофіційним мистецтвом. Оптимізм, віра у світле майбутнє дедалі більше змінюються напруженими пошуками сучасного погляду на сьогодення і майбутнє (А.Звєрєв, Н.Нестерова, І.Глазунов, І.Кабаков та ін.). В роботах І.Кабакова (1930) показано народження та смерть СРСР, який художник вважав першим модерним суспільством, яке загинуло. Кабаков не вважає комунізм таким, що програв капіталізму, натомість представляє СРСР як один з утопічним проектів, до яких належить і капіталізм. Аналізуючи історичні наративи та перспективи Кабаков демонструє як будь-який суспільний проект може загинути через потенційно авторитарне жадання влади.