Передвижники» зробили справжні відкриття в пейзажному живописі.

О. К. Саврасов (1830-1897) зумів показати красу і тонкий ліризм простого російського пейзажу. У 1871 майстер створює ряд кращих своїх робіт («Печерський монастир під Нижнім Новгородом», «Розлив Волги під Ярославлем»), в т.ч. знамениту картину «Граки прилетіли», що стала

найпопулярнішим російським пейзажем, свого роду мальовничим символом Росії. Етюдна робота над «Гайворонами» йшла в березні, в с. Молвитино (нині Сусанино) Буйського повіту Подільської губернії. Талий сніг, весняні граки на берізках, сіро-блакитне, блякле небо, темні хати і давня церква натлі захололих далеких лук – все сплавилося в образ дивної поетичної чарівності. Картині властивий воістину чарівний ефект впізнаваності, «вже баченого» (deja-vue, говорячи мовою психології) – причому не тільки десь біля Волги, де писалися «Граки», а трохи чи не в будь-якому куточку країни.

Співаком російського лісу, епічної широти російської природи став І.І.Шишкін (1832 - 1898). Його ім'я зазвичай асоціюється з епічними полотнами, що оспівують багатство рідної землі з її величними лісами і безмежними просторами. Ліричний краєвид «Березовий ліс» (1871) – один із ранніх шедеврів, які принесли Шишкіну славу першого пейзажиста Росії.