Негласне отримання зразків, необхідних для

порівняльного дослідження (ст. 274)

1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором Див. додаток № 38, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.

Ч.1 ст. 274 КПК України передбачає підставою проведення негласного отримання зразків для порівняльного дослідження, якщо неможливим буде здійснення отримання зразків для експертизи в порядку ст. 245 КПК через загрозу завдання значної шкоди для кримінального провадження, тобто коли отримання зразків для експертизи в порядку ст. 245 КПК України спричинить розкриття тих що проводяться, або будуть проводитися негласних слідчих (розшукових) дій та поставить під загрозу життя, здоров’я учасників кримінального провадження тощо.

Виходячи зі змісту ст. 274 КПК України негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, можливо проводити тільки за рішенням слідчого судді. Відповідно до вимог ст. 246, 248, 248, 274 КПК України слідчий в разі виникнення необхідності для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, застосування спеціальних знань шляхом проведення порівняльного дослідження складає клопотання про дозвіл на проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового слідства (ст. 247 КПК України), узгоджує його з прокурором та отримує ухвалу слідчого судді про негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК України, також до клопотання додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. У випадках коли прокурор відмовляє у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 40 КПК України має право звернутися до керівника органу досудового слідства, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, звертаючись до нього про погодження клопотання до слідчого судді про негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

За результатами проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутрішніх справ, якій було доручено спостереження за особою, річчю або місцем в порядку п. 3 ч. 1 ст. 40, ч. 6 ст. 246 КПК України, складає протокол відповідно до вимог ст. 104-107, 252 КПК України. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК України).

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді (ст. 250)

1. У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.

3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

У коментованій статті містяться підстави та процесуальний порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій без постанови слідчого судді.

На відміну від загального порядку, згідно якого значна частина визначених у КПК України негласних слідчих (розшукових) дій проводиться на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, стаття 250 КПК України встановлює виняткові обставини, при настанні яких відповідна негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді.

Так, у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Алгоритм дій працівників ОВС при призначенні експертиз в досудовому провадженні (розділ 1, глава 4, параграф 5)

Порядок призначення судових експертиз, обов’язки, права та відповідальність експертів, суб’єкти експертної діяльності, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України, Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, Настановою про діяльність експертної служби МВС України, яка затверджена наказом МВС України від 30.08.99 №682 та іншими нормативно-правовими актами.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України на відміну від чинного КПК України не містить чіткого переліку дій (алгоритму) слідчого щодо призначення експертиз. В той же час, новий КПК містить ряд норм, в яких визначено підстави проведення експертизи, порядок залучення експерта та спеціаліста, отримання зразків для проведення експертизи, порядок вирішення питання про відвід експерта, спеціаліста та ін.

Згідно із положеннями нового КПК до числа працівників ОВС, які наділенні повноваженням щодо призначення експертизи відносяться:

слідчі підрозділів органів внутрішніх справ (далі – слідчі), які відповідно до ст. 38 (Органи досудового розслідування) та пп.16, 18 ч.1 ст. 3 (Визначення основних термінів Кодексу) КПК являються стороною кримінального провадження з боку обвинувачення;

керівник органу досудового розслідування, який відповідно до п.6 ч.2 ст. 39 КПК уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;

співробітники оперативних підрозділів, які у випадках передбачених ч.2 ст. 41 КПК виконують доручення слідчого чи прокурора.

Таким чином, головним суб’єктом із числа працівників ОВС щодо призначення експертиз є слідчий. Інші зазначені працівники ОВС можуть виконувати повноваження слідчого у випадках, передбачених КПК.

При призначенні експертизи (зверненні до експерта) слідчий керується положеннями ст.ст. 242 (Підстави проведення експертизи), 243 (Порядок залучення експерта); 245 (отримання зразків для експертизи ) КПК.