Зміна основних компонентів природного середовища під впливом діяльності людини на території України. Природоохоронні території. Заповідники і національні природні парки.

Територію нашої країни розглядають у світі як район планети, де стан природного довкілля оцінюється як несприятливий, а в окремих місцях навіть критичний. Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Питома вага забруднень на 1 км2 площі у 3, 2 більша, ніж у країнах Європейського Союзу і в 6, 5 рази ніж у США.

Причиною такої ситуації є дуже високий рівень концентрації промисловості в окремих районах (Донбас, Придніпров’я), непродумане надмірне використання мінеральних, водних і земельних ресурсів. Екологічно необґрунтованою часто є господарська діяльність у сільськогосподарських районах держави, а також районах, які багаті на ресурси, що їх використовують для відпочинку (рекреаційні).

Трагедією в долі українського народу стала аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року. Вона порушила господарську діяльність багатьох промислових підприємств завдала шкоди сільському та лісовому господарствам. З моменту аварії й до цього часу особливою проблемою залишається забруднення радіоактивними речовинами, які були викинуті під час вибуху енергоблоку станції, Тому нині територія площею понад 200 тис. і а (тридцяти кілометрова зона відчуження), де дуже високий ступінь радіоактивного забруднення, виключена з господарською використання, а мешканців десятків населених пунктів з неї виселено. Радіаційна забрудненість меншої інтенсивності, яка є наслідком Чорнобильської катастрофи, характерна майже для всіх районів нашої держави.

Після закриття Чорнобильської атомної електростанції у 2000 році і надалі залишаються проблеми: турбота про здоров’я людей, які постраждали внаслідок катастрофи, створення “безпечного” укриття (саркофага) над четвертим зруйнованим енергоблоком, створення потужностей для переробки відпрацьованого палива та радіоактивних відходів, компенсування втрат у виробництві електроенергії, створення можливостей для повернення земель у сільськогосподарське використання. Для розв’язання всього комплексу проблем необхідна фінансова підтримка світового співтовариства країн.

Забруднене довкілля негативно впливає на умови існування живих організмів, скорочення чисельності багатьох видів тварин.

Екологічна ситуація суттєво позначається на умовах життя населення. Високий середній рівень смертності (кількість померлих, що припадає на тисячу жителів), низька, порівняно з іншими країнами Європи, середня тривалість життя, відносно висока дитяча смертність, підвищений рівень захворюваності значною мірою, напевне, пов’язані із незадовільною геоекологічною ситуацією.

Забруднення на території України стосується передусім ґрунтів, атмосферного повітря, поверхневих вод. Узагальнивши дані про всі види забруднень, науковці створили карту загального забруднення навколишнього середовища. На цій карті у межах нашої держави виокремлено шість ступенів загального забруднення території: екологічної катастрофи, надзвичайно забруднені, дуже забруднені, забруднені, помірно забруднені, умовно чисті.

Частка відносно чистих територій становить в Україні лише 7 %, Сюди входять переважно території природно-заповідного фонду, а також прилеглі передгірські та гірські території Закарпатської, Івано - Франківської та Чернівецької, окремі ділянки Тернопільської,

Хмельницької; Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, належить до відносно чистик територій Полтавської, Сумської, Чернігівської областей, АР Крим. Забруднені та дуже забруднені території становлять відповідно 40 % і 30%. Зона відчуження ЧАЕС з прилеглою зоною, а також окремі місцевості Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської областей загальною площею до 1 % державної території належать до зони екологічної катастрофи. Надзвичайно забруднені території насамперед прилягають до цих зон, а також розташовані у приморських частинах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, АР Крим.