Синтаксис. (від грец. syntaxis – побудова, устрій, зв’язок) – це розділ граматики, щовивчає будову і значення словосполучень та речень

(від грец. syntaxis – побудова, устрій, зв’язок) – це розділ граматики, щовивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв’язку слів у словосполученній реченні.Правила й закони ділового мовлення торкаються й побудови тексту. Завдякидотриманню синтаксичних норм досягається стрункості викладу, чіткості і логічності тексту.Основні синтаксичні норми – це дотримання прямого порядку слів, правильна побудоваоднорідних членів речення, точність у поєднанні словосполучень зв’язком керування, правильна координація присудка з підметом, нормативне вживання дієприслівниковихзворотів, непрямої мови.Характер побудови тексту у писемному діловому мовленні має свої особливості.У діловій документації преважає розповідна форма викладу, адже стиль нейтральний, беземоційний, стандартизований. Речення вживаються і прості, і складні за структурою.Одна з основних вимог до речень будь-якого типу у діловому мовленні – “вимога чітко імістко виражати значний за обсягом і складний за змістом матеріал. Речення має бутицілісним і передавати інформацію в усій складності залежностей і зв’язків”.

Ускладносурядних реченнях сполучники, які врегульовують ці зв’язки, єднають (

і, та, нетільки...а й

), зіставляють, протиставляють

(а, але)

розділяють

(або, чи

), у складнопідряднихвідтворюють різноманітні семантичні відношення: причинові, наслідкові, умовні, допустові, означальні, місця, часу, мети

(через те що, оскільки, якщо...то, для того щоб, незважаючи нате що, перш ніж, після того як, коли, який)

та ін.

2. У діловому мовленні використовуються речення розповідного характеру. Питальні й окличні речення в ділових паперах зустрічаються досить рідко.

2.1. прямий і не прямий порядок слів у реченнях. Діловий папір має, як правило, розповідний харак­тер; тому питальні, а особливо окличні речення зустрі­чаються в документах досить рідко.

Прямий порядок слів передає загальний зміст речення без спеціального наголошення окремих його елементів. Він полягає ось у чому:

— підмет ставиться перед присудком;

— узгоджене означення — перед означуваним сло­вом, неузгоджене — одразу ж після нього;

— вставні слова ставляться на початку речення. Вони вказують на висловлене раніше, систематизують виклад, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін.

Використання непрямого порядку слів у ді­лових паперах виправдане лише в тому випадку, коли логічний наголос падає на присудок (тоді присудок ставиться перед підметом).

Присудок ставиться переважно у формі тепе­рішнього часу зі значенням позачасовості, постійності.

Одним з характерних проявів ділового стилю є «нанизування» відмінків, тобто розміщення кількох слів підряд в одному відмінку, найчастіше в родовому або орудному.

2.2Для правильного оформлення висловлення важливо насамперед узгодити присудок з підметом. Для цього існують такі правила:

1. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчуються на одиницю (21, 31, 151, 1991 і под.), топрисудоквживаєтьсяводнині: Двадцять один комп'ютер знайшов своє застосування на заняттях.

2. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на два, три, чотири, то присудок вживається в однині: Чотиристуденти пропустили заняття. Чотири студенти змагаються за першість.

3. Якщо у складі підмета є числівник п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, то присудок ставиться чи у множині чи в однині, залежно від контекстового значення підмета:

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині, наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але, якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє активно і самостійно, присудок переважно ставиться у множині: Шість аспірантів склали іспит достроково.

4. Якщо у складі підмета є слова більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька, то присудок вживається в однині: Ряд випускниківзалишилось працювати в Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Частина членів комісії дійшла до думки про припинення дії постанови.

Може присудок вживатися в множині, якщо головні члени речення розділені підрядними реченнями або є однорідними: Ряд питань, які внесені на залік, будуть поставлені у письмовій формі.

5. Якщо підмет виражений займенниками що, дехто, ніхто, ніщота ін., присудок вживається в однині: Ніхто не заперечував.

6. Якщо у складі підмета є прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет роду, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Музей – садиба Лесі Українки сподобався усім; Виставка-продаж відбулася; Школа-інтернат відкрита з ініціативи.

7. Якщо у складі підмета є прикладка – власна назва (Фірма " Світоч "), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Фірма " Світоч " відома своїми прекрасними виробами в усьому світі.

8. Якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками (не – а, не тільки – а й, не лише – а й), присудок вживається в однині: Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців.

9. Якщо у складі однорідних підметів є означення (значначастина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума), то присудок вживається в однині: Значна частина словників, велика кількість підручників потребує негайного внесення у програму.

10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час.

11. Якщо підмет, виражений займенником Ви (так звана пошанна множина), позначає однину (у формі Кл. відмінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою числа, наприклад: Ви уклали річний кошторис?; Сьогодні Ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так й у формі однини: Ви призначені (призначений) на цю посаду.

Офіційно-ділові стосунки вимагають уживання присудка лише в множині: На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного варіанту.

Не є нормативним в ОДС форма вони та присудок у множині, коли йдеться про третю особу, тим паче в її присутності, наприклад: Знайомтесь. Це наш кращий програміст. Вони допоможуть вирішити... Треба було б сказати: Знайомтесь. Це наш кращий програміст Гліб Якович. Він допоможе вирішити...