Обов’язки особового складу.

Кожний військовослужбовець повинний досконало знати і мати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними і вміло застосовувати і, крім того, бути в готовності замінити при необхідності вибулого товариша.

Кожний військовослужбовець зобов’язаний:

─ знати і розуміти поставлену задачу;

─ вміти вести розвідку противника і місцевості, при виконанні поставленої задачі постійно вести спостереження, вчасно виявляти й уражати противника;

─ знати розміри, обсяг, послідовність і терміни обладнання фортифікаційних споруд; вміти швидко обладнати окопи і укриття, у тому числі з застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування;

─ непохитно і завзято діяти в обороні, і сміливо у наступі; проявляти хоробрість, ініціативу і спритність у бою, здійснювати допомогу товаришу;

─ вміти вести вогонь по літакам, що низько летять, вертольотам і іншим повітряним цілям противника зі стрілецької зброї;

─ знати способи захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника; вміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту і захисні властивості машин;

─ долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і знешкоджувати протитанкові і протипіхотні міни; проводити спеціальну обробку;

─ без дозволу командира не залишати свого місця в бою;

─ при пораненні або поразці радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вжити необхідних заходів само - і взаємодопомоги і продовжувати виконання задачі; якщо буде наказано відправитися на медичний пункт, взяти із собою особисту зброю; при неможливості убути на медичний пункт - відповзти зі зброєю в укриття і чекати санітарів;

─ вміти готувати озброєння і боєприпаси до бойового застосування, швидко і спритно споряджати патронами обойми, магазини, стрічки; стежити за витратою боєприпасів і заправленням бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка пальним, вчасно доповідати своєму командиру про витрачення 0, 5 і 0, 75 запасу боєприпасів і заправлення пального, що носиться (возиться);

─ при ушкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швидко вживати заходів щодо їх відновлення.

Кожний сержант і солдат зобов’язаний захищати командира в бою, у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом.

Кожний військовослужбовець повинен знати і дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права:

─ при виконанні поставленої задачі застосовувати зброю тільки проти противникаі його військових об'єктів;

─ не нападати на осіб і об'єкти, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, якщо ці особи не роблять ворожих дій, а об'єкти не використовуються (не підготовлені до використання) у військових цілях;

─ не заподіювати зайвих страждань, не наносити більшого збитку, чим необхідно для виконання бойової задачі;

─ якщо дозволяє обстановка підбирати поранених, хворих і осіб, що утримуються від ворожих дій і надавати їм допомогу;

─ гуманно ставиться до цивільного населення, поважати його гідність;

─ утримувати підлеглих і своїх товаришів від порушення норм міжнародного гуманітарного права, про випадки їх порушення доповідати старшому командиру.

Противника, який здався в полон, необхідно роззброїти, при необхідності надати допомогу і передати своєму командиру.

До полоненого противника необхідно ставиться гуманно.

Порушення цих правил не тільки безчестить Батьківщину, але й у встановлених законом випадках тягне кримінальну відповідальність.

При виконанні поставлених задач всі командири, у межах своїх обов'язків, повинні враховувати норми міжнародного гуманітарного права при ухваленні рішення і забезпечитиїх виконання своїми підлеглими.

Командир взводу (командир танка) несе відповідальність за бойову готовність. підготовку взводу (танка), озброєння і військової техніки до дій та успішне виконання бойової задачі у встановлений термін, а також за виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу.

Він завжди повинний знати, де знаходяться, яку задачу виконують підлеглі його підрозділу (солдати, сержанти) і їх морально-психологічний стан. Основний обов'язок командира взводу (танка) — домогтися виконання поставленої задачі у визначений термін.

Відсутність наказу (бойового розпорядження) старшого командира не може служити командиру виправданням його бездіяльності.

Командир взводу зобов’язаний:

─ знати задачу роти і взводу;

─ вміло керувати взводом при виконанні поставлених задач;

─ знати обстановку, вчасно приймати рішення, ставити задачі, наполегливо домагатися їх виконання і вчасно доповідати старшому командиру про виконання поставленої задачі;

─ вміло використовувати вогневі засоби взводу а також результати вогневого ураження противника, вміти викликати і коректувати вогонь артилерії;

─ вчасно організувати технічне обслуговування техніки й озброєння, а у випадку їх ушкодження - доповідати старшому командиру та організувати ремонт;

─ знати засоби зв’язку взводу, вміти ними користатися й учити роботі на них своїх підлеглих;

─ стежити за витратою боєприпасів і пального, вживати заходівдо їх поповнення;

─ бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини;

─ підтримувати ініціативу, заохочувати героїзм, самовідданість, військову хитрість і кмітливість своїх підлеглих;

─ вживати заходи по своєчасному укриттю поранених (тих, які отримали важкі бойові та психологічні травми) військовослужбовців і вести їх облік;

─ приймати всі міри до своєчасного збору, виносу, упізнанню та евакуації тіл загиблих (померлих) військовослужбовців;

─ доповідати за командою про кожного загиблого (померлого) з позначенням місця, часу й обставин загибелі військовослужбовця.

Командир танка зобов'язаний:

─ вміло командувати танком у бою і наполегливо домагатися виконання поставленої задачі;

─ бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини бою, постійно піклуватися про своїх підлеглих, про забезпеченість їх всім необхідним для успішного ведення бою;

─ вміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за противником, сигналами командира взводу і діями сусідів;

─ при наявності дублюючого пульту управління в необхідних випадках вести вогонь по цілям з озброєння танка;

─ вміло готувати до роботи засоби зв’язку і працювати на них, постійно підтримувати стійкий зв'язок з командиром взводу;

─ вміти робити вивірку і пристрілювання зброї, водити танк, вести влучний вогонь з озброєння танка, орієнтуватися на будь-якій місцевості, користуватися навігаційною апаратурою і топографічною картою, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему) і передавати отримані дані командиру взводу;

─ знати і тримати в справному стані танк і озброєння, вчасно організовувати їх технічне обслуговування, а у випадку ушкодження доповісти командиру взводу та організувати ремонт;

Навідник гармати танка зобов'язаний:

─ знати озброєння танка, прилади прицілювання і спостереження, постійно тримати їх у бойовій готовності;

─ знати правила користування комплексом управління озброєння і вміти вести влучний вогонь;

─ знищувати виявлені цілі за командою командира взводу (танка) та самостійно;

─ систематично перевіряти стан озброєння, прицільних приборів, механізмів заряджання і наведення, проводити їх технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності і доповідати про це командиру танка;

─ вміти оглядати, готувати боєприпаси до стрільби та укладати їх;

─ вміти працювати з радіостанцією і переговорним пристроєм;

─ вміти вивести танк з-під вогню противника в найближче укриття;

─ допомагати механіку-водію в проведенні технічного обслуговування і ремонту;

─ знати обов'язки командира танка і при необхідності виконувати їх.

Механік-водій танка зобов'язаний:

─ знати будову, технічні можливості, правила експлуатації й обслуговування танка;

─ тримати машину в постійній готовності до дій, вміло водити її в будь-яких умовах обстановки, у будь-яку пору року і доби;

─ витримувати встановлену дистанцію і швидкість руху, місце в похідному і бойовому порядку взводу;

─ вміти готувати машину до подолання водних перешкод, переправ, інших складних ділянок місцевості і впевнено їх долати;

─ знати місце перебування, напрямок дій свого підрозділу і шлях руху до нього;

─ безвідлучно знаходитися біля машини в призначеному місці (пункті);

─ знати і точно виконувати команди, сигнали регулювання і управління;

─ вміти користатися схемою маршруту і орієнтуватися на місцевості, вибирати укрите місце, проводити обладнання окопу, маскувати його та машину;

─ після виявлення несправності (ушкодження) машини, негайно доповідати командиру і вживати заходи до її усунення;

─ знати і дотримуватись норм завантаження танка;

─ вміти готувати до буксирування і буксирувати озброєння та техніку;

─ знати сорт, норми витрати пального і мастильних матеріалів, не допустити їх перевитрати;

─ володіти особистою зброєю, застосовувати її для самозахисту, при необхідності — для захисту боєздатної машини.

─ Механік-водій танка крім того, зобов’язаний:

─ знати і вміти застосовувати навісне обладнання;

─ при русі на місцевості вміло використовувати її захисні властивості, забезпечувати найкращі умови для ведення вогню;

─ вести спостереження, доповідати про виявлені цілі і результати їх ураження;

─ знати озброєння бойової машини, вміти заряджати і вести вогонь з гармати і кулемета;

─ уміти працювати на радіостанції і переговорному пристрої.

Питання для узагальнення і повторення вивченого матеріалу.

1. В чому полягає сутність і зміст управління?

2. Що включає в себе підготовка до тактичних дій?

3. Доповісти пункти оцінки обстановки.

4. Що визначає командир взводу в рішенні?

5. Доповісти пункти бойового наказу.

6. В чому полягає управління підрозділами в бою?

7. Що включає в себе управління вогнем?

8. Як здійснюється виклик і коректування вогню?

9. Доповісти обов’язки командира взводу в бою.