В с т у п

Стор.

ВСТУП 4

Заняття 1. Методи психології. 5

Заняття 2. Дослідження індивідуальних особливостей 11 особистості та міжособистісних взаємин в соціальних групах

Заняття 3. Дослідження темпераменту і характеру 21

Заняття 4. Дослідження пізнавальних психічних процесів:

пам’яті, мислення, уяви та уваги 45

Заняття 5. Дослідження принципів спілкування. 61

Теми індивідуальних завдань 68

Рекомендована література 70

В С Т У П

Інтеграція незалежної України у світове співтовариство висуває підвищені вимоги до перебудови всіх сфер суспільного життя, і передусім освітянської сфери як провідного чинника духовного, соціально-економічного та технічного розвитку держави.

Стратегічним напрямом цього процесу є подальша гуманізація вищої освіти як важливого аспекту її оновлення на сучасному етапі розбудови України. Саме цій меті слугує введення у навчальні програми вищих закладів дисципліни “Психологія і педагогіка”. Вона покликана сприяти розширенню кола знань майбутніх фахівців про людську особистість, підвищенню їхньої психологічної культури, допомогти глибше усвідомити свої якості як суб’єкта професійної діяльності, забезпечити формування системи психологічних умінь, на яких грунтується професійна діяльність майбутнього працівника.

Методичні рекомендації до семінарських занять з розділу “Психологія” дають можливість майбутньому економісту глибше засвоїти основи загальних закономірностей виникнення, розвитку та прояву психічних явищ, пізнати свої індивідуальні особливості за допомогою пропонованих методик, а також навчитись методам психологічного дослідження та порадництва.

Знання психології людини, оволодіння психосоматичними кореляціями впливу психіки на стан здоров’я, оволодіння найпростішими методами психологічної діагностики особистості розкриває нові можливості професійної діяльності економіста, що охоплюють психологічну саморегуляцію, різноманітні варіанти індивідуалізації процесу спілкування.

Висока психологічначна культура і професіоналізм майбутнього працівника, уміле спілкування, етична підготовка значною мірою визначаються рівнем психологічної освіти як в теоретичному, так і в практичному контексті.

Заняття 1. МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ

Мета заняття. Ознайомити студентів із головними та додатковими методами психології, з головними вимогами до них. Висвітлити ключові поняття теми.

План семінарського заняття.

1. Головні методи психології.

2. Додаткові методи: опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка.

3. Головні вимоги до методів психології.

Ключові поняття теми: метод, принцип об'єктивності, метод інтроспекції, метод спостереження, метод експерименту, метод бесіди, метод тестів, метод соціометрії, метод аналізу продуктів діяльності, метод анкетування, метод узагальнення незалежних характеристик, метод самооцінки, генетичний метод, кількісний аналіз результатів, якісний аналіз результатів.

Формалізована структура змісту теми

Метод — шлях наукового пізнання явищ і процесів об'єктивної дійсності.

1. Головні методи психології: спостереження, експеримент.

Спостереження як метод об'єктивного дослідження широко застосовується в психології, в педагогічній практиці, у соціологічних дослідженнях.

Об'єктом спостереження є поведінка особистості у найрізноманітніших її виявах.

Щоб спостереження набуло наукового характеру, потрібно, щоб воно:

1) було цілеспрямованим, а не випадковим;

2) здійснювалося планомірно й систематично;

3) було забезпечене достатньо широкою інформацією про спостережуване явище;

4) щоб результати спостереження точно фіксувалися.

Наукове спостереження висуває вимоги й до особистих якостей дослідника. Він повинен:

1) бути об'єктивним при фіксації, словесному описанні та класифікації спостережень;

2) володіти собою, щоб його настрій та особисті характерологічні якості не впливали й не позначалися на спостереженні та зроблених висновках;

3) не бути тенденційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

4) не піддаватися першим враженням про піддослідного;

5) не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації його даних. Цього можна досягти, використовуючи бланки (див. таблицю 1.).

Таблиця 1.

Бланк для фіксації результатів спостереження

Експеримент є одним з головних методів психології. Розрізняють лабораторний та природний експерименти. Перший — проводиться в спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури. Другий — здійснюється за звичайних для піддослідного умов діяльності.

2. Додаткові методи; тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка

Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесів та властивостей людини.

Бесіда — це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з'ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємозалежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості.

Одним з варіантів бесіди є метод інтерв'ю, який використовується в психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв'ю виявляються думки, погляди, факти з життя респондента, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.

Анкета — один із способів психологічного опитування. За допомогою анкети досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та вподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань.

Соціометричне дослідження, або метод вибору, застосовується для з’ясування надання переваги одним членам колективу чи групи перед іншими при виборі керівника, товариша тощо.

Метод аналізу продуктів діяльності. У діяльності людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Отже, продукти діяльності дають можливість побачити в них найрізноманітніші психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.

Аналіз продуктів діяльності студента може здійснюватися в процесі їх створення. Спостерігаючи цей процес, можна виявити, не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність в дії, ставлення до завдання. Дані спостереження допомагають глибше та всебічно пізнати розумові, емоційні, вольові та характерологічні якості та властивості особистості.

Метод узагальнення незалежних характеристик — це об'єднання та узагальнення даних багатьох спостережень, проведених незалежно одне від одного в різний час, за різних умов та у різноманітних видах діяльності.

Одержані незалежні характеристики узагальнюються в певній системі під певним кутом зору, наприклад: розумові дані особистості, моральна вихованість, дисциплінованість, спрямованість інтересів і здібностей, рівень культурності, темп розвитку тих чи інших якостей особистості.

За допомогою методу самооцінки виявляють рівень здатності особистості оцінювати себе загалом або свої окремі морально-психологічні якості — психічні процеси, стани та властивості.

3. Головні вимоги до методів психології

Психологія висуває до методів дослідження психічних явищ такі вимоги:

- психічні явища необхідно вивчати в їх розвитку, взаємозв'язку та взаємозалежності;

- метод психологічного дослідження повинен бути адекватним предметові дослідження;

- розкривати істотні, а не випадкові, не другорядні особливості досліджуваного психологічного процесу, стану чи властивості.

- головним принципом психологічного дослідження є його об'єктивність.

Теми рефератів

1. Медична психологія в системі наук.

2. Психіка і свідомість.

Контрольні питання

1. Що таке метод наукового дослідження?

2. Які методи належать до групи головних?

3. Які методи належать до групи додаткових?

4. Якими є вимоги до застосування методу спостереження?

5. У чому полягає суть методу експерименту?

6. У чому полягає суть методу тестів?

7. У чому полягає суть методу соціометрії?

8. Що для з'ясування психічних явищ дає кількісний аналіз результатів дослідження?

9. Що для з'ясування психічних явищ дає якісний аналіз результатів дослідження?

Альтернативно-тестові завдання

1. Чи завжди застосування методів дослідження повинно базуватися на певних принципах?

2. Чи погодитеся ви з думкою, що неспроможність самоспостереження як

1. методу наукового дослідження виявляється тільки в суб'єктивізмі тлумачення його результатів?

2. Чи згодні ви з думкою, що експеримент як метод може бути застосований для дослідження будь-яких психічних явищ?

3. Чи можна за допомогою методу тестів досліджувати психологічні закономірності?

4. Чи всі сфери психіки людини дає можливість вивчати метод аналізу продуктів діяльності?

5. Чи згодні ви з думкою, що поділ методів на групи головних і додаткових грунтується переважно на їхніх можливостях охоплювати вивченням більше чи менше коло психічних явищ?

6. У чому полягає головна відмінність природного експерименту від

7. спостереження? У чому виявляються позитивні аспекти першого та другого методів?

8. Сформулюйте головні вимоги до проведення методу бесіди та анкетування, яких необхідно дотримуватися, щоб забезпечити об'єктивність і надійність результатів дослідження.

9. У чому полягає коректність тлумачення результатів, отриманих унаслідок застосування тестів?

10. Які величини необхідно визначати при кількісній обробці даних дослідження і що вони характеризують?

Література

1. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. — Київ: Радянська школа, 1968.

2. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

3. Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

4. Айзенк Г. Проверьте ваши способности. — М.: Мир, 1972.

5. Асеев В.Г. Возрастная психология: Учебное пособие. —Иркутск, 1989.

6. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. — Киев: Вища школа, 1978.

7. Гильбух Ю.З. Метод психологических тестов: сущность й значение // Вопросы психологии. — 1986. — № 2.

8. Казанкова В.Г. Метод незаконченных предложений при изучении отношений личности // Вопросы психологии. — 1989 — № 3.

9. Максименко С.Д. Методологічні аспекти психології навчання Психологія. —1988.—Вип.31.

10. Максименко С.Д. Методологічні проблеми вікової та педагогічної психології // Психологія. —1982. — Вип.21.

11. Максименко С.Д. Проблема метода в возрастной й педагогической психологии // Вопросы психологии. — 1989. — № 4.

12. Максименко С.Д. Проблема метода в науке. - Киев: Знание, 1982.

13. Максименко С.Д. Психолого-педагогические аспекты учебного процесса в школе. — Киев: Радянська школа, 1983.

14. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. —Київ: Укрвузполіграф, 1990.

15. Методи социальной психологии / Под ред. Е.С.Кузьмина, В.Е.Семенова. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970.

16. Соколова Е.П. Проективные методы исследования личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.

17. Теорія і практика психологічного дослідження. — Київ, 1990.

18. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2 т. — М.: Педагогика, 1985.

Заняття 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН В СОЦІАЛЬНИХ ГРУПАХ.

Мета заняття. Дослідити індивідуальні особливості особистості та мотиваційні регулятори її життєвого шляху, виявити тип поведінки в колективі.

План семінарського заняття.

1. Поняття про особистість та її структуру.

2. Поняття про групу та міжособистісні стосунки в групі.

3. Дослідження індивідуальних особливостей особистості за методикою К.Г.Юнга " Типологія особистості".

4. Діагностика міжособистісних взаємин в групі. Тест " Сприйняття індивідом групи".

Ключові поняття теми: індивід, особистість, індивідуальність, спрямованість особистості, потреби, мотиви, переконання, ідеали, інтереси, звички, світогляд, установки, воля, совість; група, реальна група, умовна група, референтна група, офіційна група, неофіційна група, колектив, конформізм, статус, лідер, внутрішньогрупова диференціація, зірки, ізольовані, соціометрична матриця.

1. Поняття про особистість та її структуру.

Особистість - це свідомий індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.

Одним з найяскравіших боків особистості є її індивідуальність, під якою розуміють своєрідне, неповторне сполучення таких психологічних особливостей людини як характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, почуттів, волі), особливості її мотиваційної сфери, спрямованості.

.

Колектив — це група людей, включених у спільну діяльність і об'єднаних єдиними цілями, підпорядкованими цілям суспільства.

Поведінка людини, узгоджена з діями колективу, спрямована на їх підтримку, розцінюється як колективістська. Поведінка особистості може бути конформною.

Конформізм — це така поведінка людини, яка характеризується зовнішньою відповідністю цілям колективу при внутрішньому розходженні з ними.

Важливим аспектом у життєдіяльності колективу, знання якого має практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки в групі.

Ефективним інструментом оперативного вивчення міжособистісних стосунків є запропонований американським психологом Дж. Морено метод соціометрії. Інформація може бути математично оброблена і виражена графічно у вигляді соціограми.

У структурі сформованих груп чітко виявляються ієрархії статусів їх членів, що визначаються різними соціально-психологічними чинниками. Найпопулярніші з них входять до підгрупи лідерів.

Лідер - це особистість, яка користується визнанням та авторитетом у групі і за якою група визнає право приймати рішення

Сумісність — це оптимальне поєднання якостей людей у процесі взаємодії, що сприяє успішному виконанню спільної діяльності.

У психології виокремлюють такі чотири різновиди сумісності: фізичну, психофізіологічну, соціально-психологічну, психологічну.

3. Типологія особистості (за Юнгом)

Мета: виявлення типологічних особливостей особистості.

ІНСТРУКЦІЯ

На кожне запитання є два варіанти відповіді, необхідно вибрати ту, яка підходить Вам більше, і поставити букву, яка позначає цю відповідь.

1. Чому Ви надаєте перевагу?

а) небагато близьких друзів; б) велику дружню компанію.

2. Які книги любите читати?

а) з цікавим сюжетом; б) з розкриттям переживань героїв.

3. Що Ви швидше можете допустити в роботі:

а) спізнення; б) помилку.

4. Якщо Ви здійснюєте дурний вчинок, то:

а) сильно переживаєте; б) сильних переживань немає.

5. Як Ви сходитесь з людьми?

а) швидко, легко; б) повільно, обережно.

6. Чи вважаєте Ви себе образливою людиною?

а) так; б) ні.

7. Чи схильні Ви реготати, сміятись від душі?

а) так; б) ні.

8. Чи вважаєте Ви себе?

а) мовчуном; б) балакуном.

9. Ви відкриті чи замкнуті?

а) відкритий; б) замкнутий.

10.Чи любите Ви аналізувати свої переживання?

а) так; б) ні.

11. Коли Ви знаходитесь в товаристві, то ви:

а) більше говорите; б) більше слухаєте.

12.Чи часто Ви незадоволені собою?

а) так; б) ні.

13. Чи любите Ви що-небудь організовувати?

а) так; б) ні.

14. Чи хотілось би Вам вести інтимний щоденник?

а) так; б) ні.

15. Чи швидко Ви переходите від рішення до виконання?

а) так; б) ні.

16. Чи легко Ви змінюєте свій настрій?

а) так; б) ні.

17. Чи любите Ви переконувати інших, нав'язувати свої погляди?

а) так; б) ні.

18.Ваші рухи:

а) швидкі; б) повільні.

19.Ви дуже тривожитесь з приводу можливих неприємностей?

а) часто; б) рідко.

20.При труднощах Ви:

а) поспішаєте звернутись за допомогою до інших;

б) не любите звертатись.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Показники екстраверсії: 1б, 2а, 3б, 4б, 5а, 6б, 7а, 8б, 9а, 10б, 11а, 12б, 13а, 14б, 15а, 16а, 17а, 18а, 19б, 20а.

Кількість відповідей підрахуйте і помножте на 5.

Бали: 0-35 - інтроверсія; 36-65 - амбоверсія; 66-100- екстраверсія. (Амбоверт - перехідний тип особистості від інтроверта до ектраверта).

Типовий екстраверт - людина, звернена, як правило, до інших людей, до зовнішніх подій, відкрита для інших, є більш легким об'єктом розуміння. Їй характерна здатність до спілкування, постійний потяг до людей. Любить вечірки і компанії, смачну їжу, жвавість і метушню навколо себе. Весела, рухлива, не терпить самотності, відчуває потребу в людях, буває душею компанії. Постійно відчуває потяг до нових вражень, легко заводиться, якщо у справі починаються суперечки, може наважитися на будь-який крок. Як правило, не любить сама читати, до чогось доскіплюватись, вчитися, але любить отримувати інформацію від інших. Прагне до зближення, ризику, часто діє під впливом сьогочасного, імпульсивна, не любить обмірковувати свої справи заздалегідь, а намагається діяти, одержує задоволення від каверзних жартів, " не лізе за словом в кишеню", говорить і діє швидко, впевнена в собі, любить зміни. Надає переваг рухам і діям над незворушливими роздумами, має тенденцію до агресивності, запальна, в значній мірі безпечна і безтурботна, вважає, що все влаштується само по собі. В оцінці чужих вчинків поблажлива. Її емоції і почуття не підлягають суворому контролю і тому вона не завжди та людина, на яку можна покластися.

Типовий інтроверт - людина звернена до свого внутрішнього світу, зосереджена на ньому, замкнута для інших, менш доступна з боку для розуміння. Це, як правило, спокійна, стримана, сором'язлива людина, яка постійно аналізує свої переживання. Вона надає перевагу читанню книг над спілкуванням з людьми. Стримана і далека від людей, окрім близьких, не терпить метушні навколо себе, не любить вечірок, каверзних жартів, ризику і авантюризму. Має звичку планувати свої дії заздалегідь, не довіряє миттєвим спонуканням. Не любить збуджень, серйозна, постійно чимось схвильована, любить порядок у всьому, діє повільно, не дуже балакуча. Тримає свої відчуття під суворим контролем, рідко поступає агресивно, не запальна, на неї можна покластися. Дещо песимістична. Високо оцінює естетичні норми.

4. Діагностика міжособистісних взаємин в групі.

Тест " Сприйняття індивідом групи".

Міжособистісне сприйняття в групі залежить від багатьох факторів. Найбільш.досліджуваними з них є: соціальна установка, досвід, особливості самосприйняття, характер міжособистісних стосунків, степінь інформування один про одного, ситуаційний контекст, в якому відбувається механізм міжособистісної перцепції і т.д. В якості одного з найважливіших факторів міжособистісного, сприйняття є відношення до об'єкту сприйняття. Однак на міжособистісне сприйняття впливає не тільки міжособистісне відношення, але • й відношення індивіда до групи. Сприйняття індивідом групи це своєрідний фон, на якому відбувається міжособистісне сприйняття. В зв'язку з цим дослідження сприйнятая індивідом групи є важливим моментом в дослідженні міжособистісного сприйняття, що поєднує між собою два різних соціально-перцептивних процеси. Запропонована методика дозволяє виявити три можливих типи сприйняття індивідом групи. При цьому в якості показника типу даного сприйняття є роль групи в індивідуальній діяльності того, хто сприймає.

1. Індивід сприймає групу як заваду у своїй діяльності або відноситься до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності в його очах. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, в наданні переваги індивідуальній роботі, в обмеженні контакту. Цей тип можна назвати " індивідуалістичним".

2. Індивід сприймає групу як засіб досягнення власних цілей. При цьому група сприймається і оцінюється з точки зору її корисності для індивіда. Перевага надається більш компетентним членам групи, здатним прийти на допомогу, взяти на себе вирішення складних проблем і стати джерелом інформації. Даний тип сприйняття індивідом групи можна назвати " прагматичним".

3. Індивід сприймає групу як самостійну одиницю. На першому плані стоять проблеми групи і окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена, так і групи в цілому, прагнення внести свій вклад в групову Діяльність. Значна роль відводиться колективним формам роботи. Такий тип сприйняття індивідом своєї групи можна назвати “колективістичним ".

АНКЕТА

1. Кращими партнерами в групі є ті, хто:

а/ знає більше ніж я;

б/всі питання вирішує разом;

в/не відволікає уваги викладача.

2. Кращими викладачами я вважаю тих, хто:

а/має індивідуальний підхід до кожного;

б/ створює умови для допомоги з боку інших;

в/створює в групі атмосферу, в якій ніхто не боїться висловитися.

3. Я радію, коли мої друзі:

а/знають більше ніж я;

б/вміють самостійно, не заважаючи іншим, досягти успіху;

в/допомагають іншим, якщо є така нагода.

4. Найбільше я не люблю, коли в групі:

а/ нікому допомагати;

б/ мені заважають при виконанні завдання;

в/решта слабше підготовлені, ніж я.

5. Я здатен, як мені здається, на максимальне тоді, коли:

а/можу отримати допомогу і підтримку з боку інших;

б/мої зусилля достатньо винагороджені;

в/ є можливість проявити ініціативу, корисну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, в яких:

а/ кожний зацікавлений в покращенні загальної справи;

б/ кожний займається своєю справою і не заважає іншим;

в/ кожний може використати інших для вирішення своїх завдань.

7. Як найгірших, студенти оцінюють таких викладачів, котрі:

а/створюють атмосферу суперництва;

б/не приділяють достатньої уваги їм;

в/ не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

8. Найбільше задоволення в житті приносить:

а/можливість працювати, коли тобі не заважають;

б/можливість отримання від інших нової інформації;

в/можливість зробити щось корисне для інших.

9. Головна функція навчального закладу повинна полягати:

а/у вихованні людей з почуттям обов'язку перед іншими;

б/ в підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

в/ в підготовці людей, що вміють здобувати користь від спілкування з іншими.

10. Якщо перед групою стоїть проблема, то я:

а/ намагаюся, щоб її вирішили інші;

б/намагаюся працювати самостійно, не накладаючись на інших;

в/ прагну внести свій внесок до спільного вирішення проблеми.

11. Найкраще я вчився, коли б викладач:

а/мав до мене індивідуальний підхід;

б/ створив умови, щоб я отримав допомогу від інших;

в/заохочував ініціативу студентів, спрямовану на досягнення спільного успіху.

12. Немає гіршого, ніж випадок, коли:

а/ ти не в змозі самостійно досягти успіху;

б/відчуваєш себе непотрібним в групі;

в/тебе не розуміють оточуючі.

13. Найбільше я ціную:

а/ особистий успіх, в якому є доля заслуги моїх друзів;

б/ загальний успіх, в якому є і моя заслуга;

в/успіх, досягнутий власними зусиллями.

14. Я хотів би:

а/ працювати в колективі, в якому застосовуються основні прийоми і методи спільної праці;

б/ працювати індивідуально з викладачем;

в/працювати із знаючими в даній галузі людьми.

ІНСТРУКЦІЯ

На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, які позначаються а, б, в. З відповідей на кожний пункт виберіть ту, котра найбільш вірно відображає Вашу точку зору. Букву Вашої відповіді /а, б чи в/ занесіть у листок для відповідей напроти відповідного номера питання. На кожне питання вибирайте тільки одну відповідь.

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

На основі відповідей досліджуваних за допомогою " ключа" робиться підрахунок балів з кожного типу сприйняття індивідом групи. Кожній вибраній відповіді приписується один бал. Бали, набрані досліджуваним з усіх 14 пунктів анкети сумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів з усіх типів для кожного досліджуваного повинна бути рівною 14. При обробці даних " індивідуалістичний" тип сприйняття індивідом групи позначається буквою " І", " прагматичний" - " П", " колективістичний" - " К". Результати кожного досліджуваного записуються у такому вигляді:

І + П + К, де І - кількість балів, отриманих досліджуваним по " індивідуалістичному" типу сприйняття, П - " прагматичному", К - " колективному".