Результат

Підрахуйте кількість слів і цифр, які запам'ятали по кожному ряду окремо. У більшості людей об'єм короткочасної пам'яті становить 7±2 одиниці (слова, цифри, букви, зображення і т.д.). Який об'єм пам'яті у Вас?

Теми для рефератів

1. Самоконтроль при запам’ятовуванні та відтворенні.

2. Увага у навчальній діяльності студента.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте найважливіші особливості пам'яті як пізнавального процесу.

2. Якою є роль пам'яті в психічному житті людини?

3. Якою є природа асоціацій і яким є їх значення в процесах пам'яті?

4. За якими принципами пам'ять поділяють на різновиди?

5. У чому полягає відмінність між короткочасною та опера­тивною пам'яттю?

6. У чому виявляється увага?

7. Яким є фізіологічний механізм уваги?

8. Що є джерелом уваги особистості в її діяльності?

9. Як пов'язані між собою увага та діяльність людини?

Альтернативно-тестові завдання

1. Чи є пам'ять психічним процесом, який можна віднести до абстрактного пізнання?

2. Чи можна стверджувати, що функція пам'яті вичерпується процесами фіксації та відтворення одержаних вражень?

3. Чи правильно визначені принципи поділу пам'яті на різно­види: залежно від участі волі в процесах запам'ятовування, за­лежно від тривалості утримання інформації в пам'яті, залежно від змісту запам'ятованого?

4. Чи всі різновиди пам'яті перелічені: довільна, мимовільна, образна, рухова, словесно-логічна, емоційна, довготривала, ко­роткочасна?

5.Чи є принципова різниця в механізмах мимовільного відтворення та персеверації?

1. Чи завжди довільна увага пов'язана із свідомою метою?

2. Чи згодні ви з думкою, що увага виявляється тільки в діяльності і підтримується виключно нею?

3. Чи згодні ви з твердженням, що зовнішня увага виникає пізніше, ніж внутрішня?

4. Чи можливий розподіл уваги між такими різновидами діяльності: переписування тексту, слухання музики, періодичні відповіді на запитання іншої особи?

Завдання та проблемні ситуації

1. З досвіду відомо, що, хвилюючися, людина може забувати раніше запам'ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу?

2. Багато людей для кращого запам'ятовування вдаються до коротких занотувань. Чому такий прийом сприяє кращому за­пам'ятовуванню матеріалу?

3. В одному експерименті піддослідним було запропоновано розв'язати п'ять завдань. В іншому дослідженні через 15 хвилин їм же було потрібно вигадати п'ять аналогічних завдань. Після цього на вимогу експериментатора вони повинні були відтвори­ти числа з усіх десяти завдань. В якому випадку піддослідні кра­ще запам'ятали цифри і чому?

4. Трапляється так, що тривала робота щодо запам'ятовуван­ня навчального матеріалу виявляється неефективною. Чим пояс­нити, що, по-перше, матеріал погано запам'ятовується, по-друге, створюється ілюзія його запам'ятовування?

5. Як психологічно та фізіологічне обгрунтувати положення К.Д.Ушинського про те, що " погана пам'ять" — це результат лінощів пригадати?

6. Ньютон мав звичку варити яйце на спиртовці за робочим, столом, щоб зайвий раз не відволікатися від роботи. Одного ра­зу в момент напруженої розумової праці замість яйця він вкинув у каструлю свого годинника.Як можна пояснити цей факт?

7. Яку людину можна назвати більш уважною:

— ту, яка, займаючися діяльністю, перебуває в стані глибо­кої зосередженості й не помічає нічого навколо;

— ту, яка в коротку мить здатна помітити всі деталі ситуації й не випускати з поля зору жодної дрібниці;

— ту, яка незалежно від того, що вона робить, здатна бачи­ти й чути все, що так чи інакше зв'язане з діяльністю?

Література

1. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. — Київ: Радянська школа, 1968.

2. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

3. Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

4. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. — М., 1974.

5. Гоноболин С.Н. Внимание и его воспитание. — М.: Псдагогика, 1972.

6. Истомина З.М. Развитие памяти: учебно-методическое пособие. — М., 1978.

7. Лурия А.Р. Внимание и память. — М., 1975.

8. Мілерян Є.О. Увага і її виховання у дітей. — Київ: Рідна школа, 1955.

9. Понарядова Г.И. О внимании младшего школьника с различной успеваемостью // Вопросы психологии. — 1982. — № 2.

10. Степанский В.И., Прыгин Г.С. Измерение переключаемости внимання в сенсомоторной деятельности // Вопросы психологии. — 1989. - № 1.

11. Суворов Н.Ф., Таиров О.П. Психофизиологические механизмы избирательного внимания. — Л., 1985.

12. Хрестоматия по вниманию. — М., 1996.

2.Поняття про мислення, його форми та різновиди.

Мислення – пізнавальний психічний процес опосередкованого і узагальненого відображення предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.

Розумові дії - це дії з об'єктами, відбитими в образах, уявленнях і поняттях про них. У розумових діях можна виокремити їхні головні складові елементи або процеси - розумові операції. Такими є порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.

Порівняння - важлива мислительна операція. За її допомогою пізнаються схожі та відмінні ознаки та властивості об'єктів.

Аналіз являє собою мисленне розчленування об'єктів свідомості, виокремлення в них їхніх частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

Синтез - це мисленне об'єднання окремих частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей об'єктів в єдине якісно нове ціле.

Абстрагування - мислене виокремлення даних ознак і властивостей предметів від інших їхніх рис і від самих предметів, яким вони властиві.

Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова.

Розрізняють три головних різновиди мислення: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне.

Індивідуальними властивостями мислення є його самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.

Формалізована структура змісту теми

3. Методика " Виділення суттєвих ознак"

Методика виявляє здатність досліджуваного відокремлювати суттєві ознаки предметів чи явищ від несуттєвих, другорядних. Крім того, наявність завдань, однакових за характером виконання, дозволяє робити висновок про послідовність міркувань досліджуваного. Для дослідження користуються або спеціальним бланком, або експериментатор пред'являє досліджуваному завдання. Попередньо дається інструкція.

ІНСТРУКЦІЯ:

В кожному рядку Ви знайдете одне слово, яке стоїть перед дужками і далі - п'ять слів в дужках. Всі слова, які знаходяться в дужках, мають якесь відношення до того, що стоїть перед дужками. Виберіть тільки два і підкресліть їх. Слова в завданнях підібрані таким чином, що досліджуваний повинен продемонструвати свою здатність вловити абстрактне значення тих чи інших понять і відмовитись від більш легкого, але невірного способу вирішення, при якому замість суттєвих виділяють окремі, конкретно-ситуаційні ознаки.

СТИМУЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

1. Сад (рослини, садівник, пес, паркан, земля).

2. Ріка (берег, риба, рибалка, мул, вода).

3. Міста (автомобіль, будівля, натовп, вулиця, велосипед).

4. Хлів (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни ).

5. Куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево).

6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

7. Кольцо (діаметр, алмаз, прохання, округлість, штамп).

8. Читання (очі, книга, картина, друк, слово).

9. Газета (правда, додатки, телеграми, папір, редактор).

10. Гра (карти, гравці, штрафи, покарання, правила).

11. Війна (аероплан, танк, битва, автомати, солдати).

КЛЮЧ НЕ ПОДАЄТЬСЯ

4. Методика " Складні аналогії"

Методика використовується для оцінки логічного мислення, може застосовуватися як індивідуально, так і в групі. Зміст методики:

досліджуваному пропонується на бланку 20 пар слів, які пов'язані між собою абстрактними зв'язками. На цьому ж бланку в квадраті " Шифр" розміщені 6 пар слів у відповідності до цифр від 1 до 6. Після того як досліджуваний визначить відношення між словами в парі, йому треба знайти аналогічну пару слів в квадраті " Шифр" і обвести кружком відповідну цифру. Термін виконання З хвилини. Оцінка виставляється по кількості вірних відповідей.

ШИФР

1. Вівця - стадо

2. Малина - ягода

3. Море - океан

4. Світло - темнота

5. Отруєння - смерть

6. Ворог - неприятель

1. Страх- втеча...........................................1 2 3 4 5 6

2. Фізика - наука.......................................1 2 3 4 5 6

3. Правильно - вірно.................................1 2 3 4 5 6

4. Грядка - город.......................................1 2 3 4 5 6

5. Пара - два.............................................1 2 3 4 5 6

6. Слово - фраза........................................1 2 3 4 5 6

7. Бадьорий - в'ялий...................................1 2 3 4 5 6

8. Свобода - воля.......................................1 2 3 4 5 6

9. Країна - місто.........................................1 2 3 4 5 6

10. Похвала - лайка....................................1 2 3 4 5 6

11. Помста- підпал....................................1 2 3 4 5 6

12. Десять - число.....................................1 2.3 4 5 6

13. Плакати - ревіти..................................1 2 3 4 5 6

14. Глава - роман........................................1 2 3 4 5 6

15. Спокій - рух.........................................1 2 3 4 5 6

І6. Сміливість - геройство........................1 2 3 4 5 6

17. Прохолода - мороз...............................1 2 3 4 5 6

18. Обман - недовіра.................................1 2 3 4 5 6

19. Спів - мистецтво..................................1 2 3 4 5 6

20. Тумбочка - шафа.................................1 2 3 4 5 6

КЛЮЧ НЕ ПОДАЄТЬСЯ

3. Поняття про уяву та способи створення образів уяви.

Уява — це процес створення людиною на грунті попереднього досвіду образів об'єктів, яких вона ніколи не сприймала.

Залежно від участі волі в діяльності уяви її поділяють на мимовільну та довільну.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів спеціальною метою уявити певні предмети чи події.

Процес уяви може відбуватись як довільний, коли він спрямовується спеціальною метою створити образ певного об'єкта, можливої ситуації уявити чи передбачити сценарій розвитку подій.

Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу і репродуктивну.

Уява, яка включається в творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи, називається творчою.

Репродуктивна уява - це процес створення людиною образів нових об'єктів на підставі їх словесного описання чи графічного зображення.

Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, наукову, художню.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція уяви: — створення образів нових об'єктів;

— випереджальне відображення реальності.

— Психологічний механізм уяви: дисоціація життєвих вражень та об'єднання виокремлених елементів у нові комбінації.

Формалізована структура змісту теми

4. Поняття про увагу та її властивості.

Увага - це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості і зосередженості свідомості на значущих для особистості предметів, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Розрізняють мимовільну, довільну та після-довільну увагу.

Мимовільна увага виникає несподівано, незалежно від свідомості, непередбачене за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі під впливом найрізноманітніших подразників, які діють на той чи той аналізатор організму.

Довільна увага — це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Довільна увага своїм головним компонентом має волю. Силою волі людина здатна мобілізувати й зосередити свою свідомість на необхідній діяльності впродовж досить тривалого часу.

В увазі виокремлюють такі її характерні властивості: зосередженість або концентрація уваги, стійкість, переключення розподіл та обсяг.

Зосередження уваги - це центральна її особливість. Вона виявляється в мірі інтенсивності зосередження на об'єктах, що є предметом розумової або фізичної діяльності.

Стійкість – характеризується тривалістю зосередження на об’єктах діяльності.

Переключення – це навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність.

Обсяг – кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час

Формалізована структура змісту теми

Психічна функція уваги: зосередження свідомості на об'єкті діяльності.

Фізіологічний механізм уваги: взаємна індукція про­цесів збудження та гальмування, виникнення в корі півкуль головного мозку осередку оптималь­ного збудження (І.П.Павлов), домінанти (О.О.Ухтомський).