Результати

Напроти питання /пронумерованого цифрами/ у вертикальній колонці знаходиться та відповідь, яку Ви підкреслили. Визначте її оцінку в балах. Всі бали додайте.

Якщо Ви не вибрали відповідь із запропонованих варіантів, то з даного питання Ви набрали 0 балів.

Варіанти Бали на відповіді відповідей

ПИТАННЯ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1. 1 2 3 2 3 2 2 2 3 3 1 3 1 2 1 1 1 1 2 3

2. 2 1 2 3 2 3 1 1 2 1 2 2 3 3 3 2 3 3 1 2

3. 3 3 1 1 1 1 3 3 1 2 3 1 2 1 2 3 2 2 3 1

35-44 бали. Ви в міру агресивні. Вам щастить в житті, оскільки у Вас достатньо здорового честолюбства. До критики Ви відноситеся доброзичливо, якщо вона ділова і без претензій.

45 і більше. Ви дуже обережні і неврівноважені, нерідко буваєте жорстокими по відношенню до інших людей. Сподіваєтеся дійти до управлінських " верхів", розраховуючи на свої сили. До критики відноситеся двозначне: критику " зверху" приймаєте, а критику " знизу" сприймаєте боляче. Можете переслідувати критиків " знизу".

34 бали і менше. Ви надмірно миролюбиві, що обумовлено недостатньою впевненістю у власних силах і можливостях. Але це не означає, що Ви грієтеся під любим вітром. І все ж побільше рішучості Вам не завадить. До критики " знизу" відноситеся доброзичливо, але боїтеся критики " зверху".

Якщо Ви з семи питань і більше набрали по три бали і менше, ніж з семи питань по одному балу, то Ваша агресивність має швидше руйнуючий, аніж конструктивний характер. Ви схильні до непродуманих дій. Відноситеся до людей зверхньо і своєю поведінкою пропонуєте конфліктні ситуації, яких могли б уникнути.

Якщо ж з семи і більше питань Ви одержуєте по одному балу і менше ніж з семи питань - по три бали, то Ви дуже замкнуті. Це не значить, що Вам не притаманні спалахи агресивності, просто Ви їх добре гамуєте.

3.Методика “Рівень комунікативного контролю

ІНСТРУКЦІЯ:

В цьому тесті пропонується 10 ситуацій, в яких описується Ваша реакція на них. Кожну з них необхідно оцінити як вірну чи невірну по відношенню до Вас. Якщо твердження є вірним або переважно вірним ми оцінюємо його літерою В, а якщо невірним або переважно невірним - літерою Н.

1. Мені здається важким мистецтво копіювати звички інших людей.

2. Я, можливо, б міг зіграти дурника для того, щоб привернути на себе увагу чи розвесилити оточуючих.

3. З мене вийшов би непоганий актор.

4. Іншим людям інколи здається, що я хвилююся більше, ніж це є насправді.

5. В компанії я рідко знаходжусь в центрі уваги.

6. В різних ситуаціях та в спілкуванні з різними людьми я часто поводжу себе по-різному.

7. Я можу відстоювати тільке те, в чому я щиро переконаний.

8. Щоб мати успіх в роботі та у відносинах з людьми я намагаюся бути таким, яким вони мене хочуть бачити.

9. Я можу бути люб'язний з людьми, яких не виношу.

10. Я не завжди такий, яким здаюсь.

Підрахунок результатів: по одному балу нараховується за відповіді Н на 1, 5, 7 питання, та за відповідь В на решту.

КЛАСИФІКАТОР

0-3 бали: у вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка рівномірна (однакова) незалежно від ситуації. Ви здатні до щирого розкриття в спілкуванні. Деякі рахують вас " невигідними" в спілкуванні через Вашу прямолінійність.

4-6 балів: у Вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але стримані воїх емоціях, рахуєтесь в своїй поведінці з оточуючими людьми.

7-10 балів: у Вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, гарно себе почуваєте та здатні передбачити враження, яке справляєте на оточуючих.

Теми для рефератів

1. Умови ефективності спілкування між людьми.

2. Механізми ідентифікації та стереотипізації у пізнанні людини людиною.

Контрольні питання

1. Чим зумовлена потреба у спілкуванні між людьми?

2. Яку роль відіграє спілкування у суспільному житті?

3. У чому полягає соціальна сутність спілкування?

4. Яка роль у спілкуванні належить невербальній ко­мунікації?

5. У чому виявляється культура невербального спілкування?

6. Що означає комунікативна функція спілкування?

7. У чому полягає суть інтерактивного боку спілкування?

8. Яким є механізм ідентифікації при сприйманні іншої лю­дини?

9. Як відбувається стереотипізація у пізнанні людини люди­ною?

10. Якими є умови ефективності спілкування?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи достатнім для характеристики спілкування є тверджен­ня: " Спілкування — це обмін інформацією між людьми"?

2. Чи є принципова різниця між поняттями " міжособистісні контакти" та " спілкування"?

3. Чи завжди обмін інформацією є спілкуванням?

4. Чи можна обмін сигналами, що має місце у тварин, назва ти спілкуванням?

5. Чи правомірно порівнювати рефлексію із дзеркалом?

6. Чи адекватно передає функцію невербального спілкування вираз " мова почуттів"?

7. Чи завжди упередженість у сприйманні людини людиною виникає на грунті попередньо сформованих установок?

8. Чи завжди завершеність спілкування є необхідною умовою взаєморозуміння?

Завдання та проблемні ситуації

1. За яких умов обмін інформацією набуває характеру спілку­вання? Які причини можуть стати перешкодою у цьому процесі?

2. Спілкуючися між собою, співрозмовники іноді не можуть дійти спільної думки щодо предмета спілкування. Визначіть імовірні причини, які можуть ускладнювати процес взаєморо­зуміння.

3. Важливим психологічним чинником ефективності спілку­вання є дотримання співрозмовниками тактовності, яка вияв­ляється у задоволенні взаємних очікувань. Чи є ця умова обов'яз­ковою для будь-яких ситуацій спілкування?

4. Чи тотожні в психологічному та змістовному відношенні поняття " відсутність тактовності у спілкуванні" та " нетак­товність"? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. В яких випадках на етапі ідентифікації в процесі сприй­мання людини людиною формується адекватне уявлення про її психологічні риси та особливості? Яким вимогам має задоволь­няти цей процес?

6. Чим зумовлюються помилки, що можуть виникати в про­цесі пізнання людини людиною на етапі інтерпретації?

Література

1. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. — Київ: Радянська школа, 1968.

2. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

1. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

2. Немов Р.С. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.

3. Егидес А.П. Психологическая концепция конфликтного общения // Психологический журнал. — 1984. — Т.5. — № 5.

4. Ильин Г.Л. Некоторые проблеми психологии общения // Вопросы психологии. — 1986. — № 2.

5. Коломинский Я.Л. Психология общения. — М.: Знание, 1974.

6. Крыжановский Ф.И., Третьяков В.П. Грамматика общения. — Л.:

7. Изд-во Ленингр. ун-та, 1990.

8. Лисина М.И. Проблеми онтогенеза общения. — М., 1986.

9. Мелибруда Е.Я. Я - Ты - Мы. Психологические возможности улучшения общения. — М., 1986.

10. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-психо-логический тренинг. — М., 1989.

11. Попова Л.В., Дьяконов Г.В. Идентификация как механизм обще­ния й развития личности: Методические рекомендации. — М., 1988.

Теми індивідуальних завдань:

1. Предмет психології та її завдання.

2. Основні форми прояву психіки.

3. Завдання і основні галузі психології.

4. Головні методи психології: експеримент і спостереження.

5. Головні напрями в сучасній психології.

6. Додаткові методи психології: опитування, бесіда, анкетування, самооцінка, соціометрія.

7. Поняття про особистість та її структуру.

8. Активність особистості та її джерела.

9. Поняття про спрямованість особистості.

10. Індивідуальні особливості особистості.

11. Поняття про групи. Міжособистісні стосунки в групах.

12. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках.

13. Поняття про колектив. Колективні норми.

14. Загальна характеристика пізнавальних психічних процесів.

15. Поняття про відчуття. Основні властивості відчуттів.

16. Класифікація та різновиди відчуттів.

17. Явища адаптації, синестезії, сенсибілізації.

18. Поняття про сприймання. Види сприймань.

19. Властивості сприймання. Спостереження і спостережливість.

20. Поняття про мислення. Різновиди мислення.

21. Розумові дії та мислителі операції.

22. Індивідуальні особливості мислення.

23. Поняття про пам’ять. Процеси пам’яті.

24. Різновиди пам’яті.

25. Забування та його причини.

26. Індивідуальні особливості пам’яті.

27. Поняття про увагу. Різновиди уваги.

28. Властивості уваги.

29. Поняття про уяву уявлення. Види уяви.

30. Основні способи створення образів уяви.

31. Поняття про емоції та почуття.

32. Вираження емоцій та почуттів. Вищі почуття.

33. Принципи розрізнення емоцій та почуттів.

34. Визначальні риси емоцій і почуттів.

35. Моральна відповідальність за стан емоційної сфери людини.

36. Поняття про волю. Головні якості волі.

37. Довільні дії та їх особливості.

38. Аналіз складної вольової дії.

39. Безвілля, його причини і боротьба з ним.

40. Розлади вольової сфери особистості.

41. Методи дослідження сили волі.

42. Стреси. Фази стресу. Фрустрації. Кризи.

43. Психологічний аналіз діяльності.

44. Поняття про діяльність. Мета і мотиви діяльності.

45. Структура діяльності.

46. Засоби діяльності, процес їх засвоєння.

47. Головні різновиди діяльності. Творча діяльність.

48. Поняття про мову та її функції. Фізіологічний механізм мовної діяльності.

49. Різновиди мовлення.

50. Поняття про спілкування. Засоби спілкування.

51. Функції спілкування. Різновиди спілкування.

52. Порушення мовлення: афазія, афонія, аграфія, дизартрія.

53. Поняття про темперамент. Типи темпераментів.

54. Основні властивості темпераменту.

55. Роль темпераменту в діяльності людини.

56. Поняття про характер. Структура характеру.

57. Головні риси типового характеру. Природа характеру.

58. Формування характеру.

59. Поняття про здібності. Структура здібностей.

60. Різновиди здібностей.

61. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови.

Рекомендована література

1. Основи загальної психології / За ред. академіка С.Д.Максименка.- Київ: НПЦ Перспектива, 1998.

2. Максименко С.Д., Соловієнко О.В. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2000.

3. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних закладів. – Вінниця, Нова книга, 2001.

4. Загальна психологія / За ред. академіка АПН України С.Д.Максименка.- К.: Форум, 2000.- 543с.

5. Психологія: Підручник / за ред. Ю.Л.Трофімова.-К.: Либідь, 2000.-558с.

6. Основи психології: Підручник / За заг. Ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 2002. – 632с.

7. М”ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. Посіб. – К.: Вища шк., 2001.- 487с.

8. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підучник. - К.: Либідь, 2001. –536с.

9. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навч. посіб.-К.: ”ЕксОб”, 2001.-304с.

10. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник.- К.: ВД „Професіонал”, 2004.- 304с.

11. Вердербер Р., Вердербер К. Психология общения.- СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003.- 320с.

12. Девід В.Джонсон. Соціальна психологія: тренінг міжособового спілкування.- К.: Вид.дім „КМ Академія”, 2003.- 288с.

13. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник.- К.: Академвидав, 2003.- 448с.

14. Психологія. З викладом основ психології релігії / Під ред. о.Ю.Макселона.- Львів: Свічадо, 1998.-320с.

15. Психологія / За ред. Г.С.Костюка.- Київ: Радянська школа.- 1968.

16. Психологія / За ред. В.А.Крутецького.- Київ: Вища школа, 1978.

17. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М., 1995.

18. Аксентьева Л.О. Семья и болезнь. - М., 1994.

19. Анастази А. Психологическое тестирование / Под ред. К.М.Гуревича,

20. В.И. Лубовского. -М., 1982. Кн.1-2.

21. Андриенко Е. В. Социальная психология. - М., 2000.

22. Ахметов Т.І., Вітенко І.С., Гіпносугеставна психотерапія, - X., 2000.

23. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К., 1989.

24. Вітенко І.С. Психологічні основи професійної підготовки сімейного лікаря. - К., Основа, 2000.

25. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 -х т. -М., 1992.

26. Грановская Р.М. Елементы практической психологии. – С.Пб., Свет, 1997.

26. Донченко Е.А. Социетальная психика. К., 1994.

27. Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. посібник. – К., 1998.

28. Загальна психологія. Курс лекцій. - К., 1997.

29. Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах.

30. Пірен М.І. Основи конфліктології. - К., 1997.

31. Роменець В.А. Вчинковий принцип в історії психології // Історія психології епохи Відродження. К., 1988.

32. Рубинштейн С. Л. Проблеми общей психологии. - 2-е изд. - М., 1976.

33. Скотт Ю.И. Конфликты, пуги их преодоления. - К., 1991.

34. Андрієвська В.В. Сучасні психологічні теорії навчання у США // Рад. школа, 1965, №8.

35. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічноїдіяльності / Педагогіка і психологи. Вісник АПН України, 1994, № 2.

36. Богоявленский Д.Н, Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе.

37. Брунер Дж. Процесе обучения. — М., 1962.

38. Брунер Дж. Психология познапия. — М., 1977.

39. Виготский Л.С. Вопроси теории й истории психологии // Собр. соч. в 6-ти томах. —М.: Педагогика, 1982. — Т. 2.

40. Возрастньіе возможности усвоения знаний / Под ред. Єльконина Д.Б., В.В.Давидова.—М., 1966.

41. Гальперин П.Я. Основньїе результати исследований по проблеме формировапия умственньїх действий. — М., 1965.

42. Давьідов В.В. Видьі обобщения в обучении. — М., 1972.

43. Давьідов В.В. Проблеми развивающего обучения. — М., 1986.

44. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. — К.: Рад. школа, 1989.

45. Костюк Г.С., Балл Г.А /Ред./ Учебньїй материал й учебнне ситуации. Психологические аспектьі. — К.: Рад. школа, 1986.

46. Лингарт Й. Процесе й структура человеческого учения. — М., 1970.

47. Максименко С.Д., Руденко О.Д. Психологія проблемного навчання. — К.: Знання, 1978.

48. Машбиц Ю.И., Бондаровская В.М. Зарубежньїе концепіши

программированного обучения. — К., 1964.

49. Педагогічна психологія / За ред. Б.Ф.Баєва. — К.; Рад. школа, 1972.

50. Педагогічна психологія / За ред. Л.М.Проколієнко. — К.: Рад. школа, 1987.

51. Пономарев Я.А. Знання, мьішление й умственное развитие. — М.:

Просвешение, 1967.

52. Самарин Ю.А. Очерки психологии ума. — М., 1962.

53. Скрипченко О, В. Психічний розвиток учнів. — К.: Рад. школа, 1974.

54. Тальїзина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. — М., 1976.

55. Хрестоматия по возрастной й педагогической психологии. — М.: МГУ. — Минск, 1983.