Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
АНТРОПОМЕТРІЯ 6 страница
|
|
| Оснащення: годинник чи секундомір, температурний лист, ручка. |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту сутність і хід процедури | Забезпечується психологічна підготовка пацієнта до процедури |
| 2. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 4. Вимийте і висушіть руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 5. Виконання процедури Під час процедури пацієнт може сидіти (запропонувати розслабити руку, при цьому кисть та передпліччя не повинні висіти) або лежати (рука також розслаблена) | Забезпечується точність результату |
| 6. Притиснути II, III, IV пальцями променеві артерії на обох руках пацієнта (І палець повинен розміщуватися з тильного боку кисті) і відчути пульсування артерії | Порівнюються характеристики пульсу на обох руках |
| 7. Взяти годинник або секундомір і дослідити пульсування артерії протягом 30 с. Помножити на 2 (якщо пульс ритмічний). Якщо пульс не ритмічний, рахувати протягом 1 хв. | Забезпечується точність визначення пульсу |
| 8. Притиснути артерію сильніше, ніж раніше, до променевої кістки і визначити напруження пульсу (якщо пульсування зникне при помірному натисканні - напруження добре; якщо пульсування не слабне - пульс напружений, якщо пульсування зникло - напруження слабке) | Забезпечується визначення напруження пульсу |
| 9. Не знімаючи пальців з артерії припинити тиск і визначити, як швидко з’явиться пульсація: а) при хорошому наповненні пульсація відчувається зразу; б) при слабкому наповненні – через деякий час; в) якщо при цьому пульсація дуже слабка – пульс ниткоподібний | Забезпечується визначення наповнення |
| 10. Закінчення процедури Повідомити пацієнту результат дослідження | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 11. Записати результати обстеження в температурний лист (або план догляду) | Забезпечується документування результатів дослідження пульсу |
| 12. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| Вимірювання температуру тіла під пахвою | Процедура 6.2 |
| Оснащення: годинник, максимальний медичний ртутний термометр, ручка, температурний лист, ємкість з дезрозчином |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту сутність і хід процедури | Забезпечується психологічна підготовка пацієнта до процедури |
| 2. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 4. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 5. Струснути термометр і переконатися, що ртутний стовпчик опустився нижче 35° С | Забезпечується точність результатів вимірювання температури |
| 6.Оглянути пахвову ділянку, оцінити її стан при наявності гіперемії, вимірювати температуру в цій ділянці не можна | Забезпечується точність і достовірність результатів |
| 7. Виконання процедури Витерти насухо пахвову ділянку пацієнта рушником | Забезпечується точність результату |
| 8. Помістити резервуар термометра в пахвову ділянку так, щоб він доторкався до шкіри (пацієнт повинен притиснути плече до грудної клітки) | Забезпечуються умови для отримання правильного результату |
| 9. Вийняти термометр із пахвової ділянки через 10 хв і оцінити його показники | Оцінюються отримані дані |
| 10. Закінчення процедури Повідомити пацієнту результати термометрії | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 11. Записати результат термометрії в температурний лист | Документуються результати термометрії |
| 12. Струснути термометр так, щоб ртутний стовпчик опустився в резервуар | Підготовка термометра до наступного вимірювання температури тіла |
| 13. Помістити термометр в дезінфекційний розчин | Забезпечується інфекційна безпека |
| 14. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| Визначення частоти, глибини, ритму дихання | Процедура 6.3 |
| Оснащення: годинник чи секундомір, температурний лист, ручка |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Попередити пацієнта, що буде проведено дослідження пульсу | Виключається можливість керування диханням |
| 2. Отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 4. Виконання процедури Взяти пацієнта за руку так, як для дослідження пульсу, спостерігати за екскурсією грудної клітки пацієнта і рахувати дихальні рухи за 30 с, результат помножити на 2 | Визначається число дихальних рухів |
| 5. Якщо не вдається спостерігати екскурсію грудної клітки, продовжуючи тримати руку пацієнта за зап'ясток, покласти руки (свою і пацієнта) на грудну клітку (у жінок) чи надчеревну ділянку (у чоловіків) | Імітація визначення пульсу. Виключається можливість керування диханням |
| 6. Закінчення процедури Повідомити пацієнту результат | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 7. Записати результати в температурний лист | Забезпечується документування результатів дослідження |
| 8. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| Вимірювання артеріального тиску | Процедура 6.4 |
| Оснащення: годинник чи секундомір, температурний лист, ручка |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту мету та хід процедури | Дотримуються право пацієнта на інформацію |
| 2. Отримайте згоду пацієнта на проведення процедури | Дотримуються права пацієнта |
| 3. Попередити пацієнта про майбутню процедуру за 15 хв до її початку | Забезпечується психологічна та емоційна підготовка пацієнта до процедури |
| 4. Підготувати необхідне оснащення | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 5. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 6. Виконання процедури Накласти манжетку на оголене плече пацієнта на 2-3см вище від ліктьового згину (одяг не повинен стискати плече вище манжетки); закріпити манжетку так, щоб між нею і плечем проходив лише один палець. Примітка: не слід вимірювати АТ на руці з боку проведеної мастектомії, на слабкій руці пацієнта після інсульту та на паралізованій руці | Забезпечується достовірність результату. Виключається лімфостаз, який виникає внаслідок нагнітання повітря в манжетку та перетискання судин |
| 7. Запропонувати пацієнту правильно покласти руку: в розігнутому стані долонею догори (якщо пацієнт сидить, попросити підкласти під лікоть стиснутий кулак кисті вільної руки) | Забезпечується повне розгинання кінцівки |
| 8. З'єднати манометр з манжеткою і перевірити положення стрілки манометра відносно нульової відмітки шкали | Перевіряється готовність апарата до роботи |
| 9. Протерти мембрану фонендоскопа спиртом | Забезпечується інфекційна безпека |
| 10. Знайти місце пульсації плечової артерії в ділянці ліктьової ямки і поставити на це місце мембрану фонендоскопа | Забезпечується достовірність результату |
| 11. Закрити вентиль на груші, повернувши його вправо, і нагнітати повітря під контролем фонендоскопа до тих пір, поки тиск у манжетці за показниками манометра не перевищить на 20 мм рт.ст. той рівень, за якого зникають тони Короткова | Виключається дискомфорт, пов'язаний з надмірним перетисканням артерії та забезпечується достовірний результат |
| 12. Випустити повітря з манжетки зі швидкістю 2 мм рт.ст. за 1 с, повернувши вентиль. Одночасно фонендоскопом вислуховувати тони на плечовій артерії і слідкувати за показниками шкали манометра | За такої швидкості збільшується достовірність результату |
| 13. У момент виникнення над плечовою артерією перших звуків (тони Короткова) запам'ятати цифри на шкалі, що відповідають систолічному тиску | Визначається систолічний тиск |
| 14. Продовжуючи випускати повітря зафіксувати величину діастолічного тиску, яка відповідає послабленню або повному зникненню тонів Короткова | Визначається діастолічний тиск |
| 15. Оцінити результат, враховуючи величину окружності плеча. При вимірюванні на худорлявій руці АТ буде нижчим, на повній - вищим від дійсного. Значення систолічного АТ не потребує корекції при окружності плеча близько 30 см, діастолічного - при окружності плеча 15-20 см. При величині окружності плеча 15-30 см рекомендується до показника систолічного тиску додати 15 мм рт.ст., при окружності 45-50 см - відняти від отриманого результату 25 мм рт.ст. | 3 урахуванням цих показників забезпечується достовірність результату |
| 16. Повторити п. 11-16 ще 2 рази з інтервалом у 2-3 хв | Забезпечується достовірний результат вимірювання артеріального тиску |
| 17. Закінчення процедури Дані вимірювання округлити до 0 або 5, записати у вигляді дробу (в числівнику систолічний тиск, у знаменнику - діастолічний), наприклад 120/75 мм рт.ст. | Забезпечується послідовність спостереження та документування результатів вимірювання |
| 18. Повідомити пацієнту результати вимірювання | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 19. Протерти мембрану фонендоскопа спиртом | Забезпечується інфекційна безпека |
| 20. Задокументувати дані дослідження | Забезпечується документування результатів вимірювання артеріального тиску |
| 21. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
РОЗДІЛ 7
ГОДУВАННЯ ПАЦІЄНТА
| Годування пацієнта через назогастральний зонд за допомогою лійки | Процедура 7.1 |
| Оснащення: шприц Жане, затискач, лоток, рушник, серветки, чисті рукавички, фонендоскоп, лійка, живильна суміш (температура 37-38°С), вода кип’ячена 100 мл |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 2. Розповісти пацієнту, чим його будуть годувати | Дотримуються права пацієнта на інформацію |
| 3. Увести назогастральний зонд (див. процедуру 10.2) | Підготовка до годування |
| 4. Перевірити правильність положення зонда: - над лотком накласти затискач на дистальний кінець зонда; - набрати в шприц 30-40 мл повітря; - під’єднати шприц до дистального кінця зонда; - зняти затискач; - надіти фонендоскоп; - помістити головку фонендоскопа над ділянкою шлунка; - ввести через зонд повітря зі шприца; - накласти затискач на дистальний кінець зонда; - від'єднати шприц | Процедура дозволяє підтвердити, що зонд у шлунку. При введенні повітря в шлунок чути характерні звуки |
| 5. Приєднати до зонда лійку | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 6. Виконання процедури Налити живильну суміш в лійку, яка розташована похило на рівні шлунка пацієнта | Таке положення лійки дозволяє не допустити швидкого надходження живильної суміші в шлунок та сприяє відходженню повітря із зонда |
| 7. Повільно підняти лійку вище рівня шлунка пацієнта на 1 м, тримаючи її рівно | Забезпечується повільне надходження живильної суміші в шлунок |
| 8. Як тільки живильна суміш дійде вічка лійки, опустити лійку до рівня шлунка пацієнта | Забезпечується профілактика потрапляння повітря в шлунок |
| 9. Повторити п. 6-8, використовуючи всю приготовлену кількість живильної суміші | Задоволення потреби пацієнта в адекватному харчуванні |
| 10. Налити в лійку 50-100 мл перевареної води | Змиваються залишки живильної суміші в зонді і попереджується розмноження бактерій |
| 11. Закінчення процедури Від'єднати лійку від зонда і закрити заглушкою його дистальний кінець. Прикріпити зонд до одягу пацієнта безпечною шпилькою | Не допускається витікання шлункового вмісту між годуваннями |
| 12. Допомогти пацієнту набути комфортного положення | Забезпечується правильне положення тіла |
| 13. Продезінфікувати використане оснащення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 14. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 15. Зробити запис про проведену процедуру та реакцію пацієнта на процедуру | Забезпечується послідовність медсестринського догляду |
| Заповнення системи для годування пацієнта через назогастральний зонд краплинно | Процедура 7.2 |
| Оснащення: система для краплинного вливання, флакон з живильним розчином, штатив, затискач |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 2. Приготувати необхідне оснащення | Забезпечується ефективне виконання процедури |
| 3. Закріпити флакон на штативі | Забезпечується безпечне лікарняне середовище |
| 4. Зібрати систему (див. процедуру 9.19): - увести у флакон через корок повітровод і закріпити його на штативі так, щоб вільний кінець повітроводу був вище від голки; - поставити гвинтовий затискач, який розташований нижче від крапельниці, в положення, що перекриває рух рідини; - увести у флакон через корок голку разом із системою | Забезпечується фіксація повітроводу. Виключається передчасне витікання розчину |
| 5. Заповнити систему: - перевести резервуар крапельниці в горизонтальне положення, відкрити гвинтовий затискач; - витіснити повітря з системи: живильний розчин повинен заповнити трубку нижче від резервуару крапельниці; - закрити гвинтовий затискач на системі | Забезпечується заповнення системи живильним розчином і витіснення повітря з системи |
| 6. Закріпити вільний кінець системи на штативі | Забезпечується можливість безпечного транспортування штатива і флакона з системою до пацієнта |
| Годування пацієнта через назогастральний зонд краплинно | Процедура 7.3 |
| Оснащення: 2 затискачі, лоток, гумові рукавички, система для краплинного вливання, штатив, фонендоскоп, флакон із живильним розчином (температура 38-40°С), вода кип’ячена тепла 100 мл |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Увести назогастральний зонд (див. процедуру 10.2). Якщо зонд було введено раніше, перевірити правильність положення зонда (див. процедуру 7.1) | Підготовка до годування. Процедура дозволяє підтвердити, що зонд у шлунку |
| 2. Розповісти пацієнту, чим його будуть годувати | Дотримується право пацієнта на інформацію. Збуджується апетит |
| 3. Підготувати систему для краплинного годування (див. процедуру 7.2) | Забезпечується можливість проведення процедури |
| 4. Обгорнути флакон із живильною сумішшю рушником | Виключається швидке охолодження живильної суміші |
| 5. Над лотком з'єднати зонд із системою для годування і зняти затискач | Усуваються перешкоди для введення живильної суміші |
| 6. Відрегулювати швидкість надходження живильної суміші за допомогою гвинтового затискача | Забезпечується повільне надходження живильної суміші у шлунок |
| 7. Ввести приготовлену кількість живильної суміші | Задовольняються потреби пацієнта в адекватному харчуванні і споживанні рідини |
| 8. Накласти затискач на дистальний кінець зонда і на систему. Від'єднати систему | Не допускається витікання залишків живильної суміші |
| 9. Під'єднати до зонда шприц Жане з теплою кип’яченою водою. Зняти затискач і промити зонд під тиском | Змиваються залишки живильної суміші в зонді і попереджається ріст бактерій |
| 10. Від'єднати шприц і закрити заглушкою дистальний кінець зонда. Прикріпити зонд до одягу безпечною шпилькою | Не допускається витікання вмісту шлунка між годуваннями |
| 11. Допомогти пацієнту набути зручного положення | Забезпечується правильне положення тіла |
| 12. Продезінфікувати використане оснащення. Систему для краплинного вливання викинути у водонепроникний мішок | Забезпечується інфекційна безпека |
| 13. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 14. Зробити запис про проведену процедуру і реакцію пацієнта на процедуру | Забезпечується документування процедури і послідовність медсестринського догляду |
| Годування пацієнта через назогастральний зонд за допомогою шприца Жане | Процедура 7.4 |
| Оснащення: шприц Жане ємкістю 50 мл, затискач, лоток, гумові рукавички, штатив, фонендоскоп, флакон з розчином (температура 38-40°С), вода кип’ячена тепла |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Увести назогастральний зонд (див. процедуру 10.2). Якщо зонд було введено раніше, перевірити правильність положення зонда (див. процедуру 7.1) | Підготовка до годування. Процедура дозволяє підтвердити, що зонд у шлунку |
| 2. Розповісти пацієнту, чим його будуть годувати | Дотримується право пацієнта на інформацію. Збуджується апетит |
| 3. Набрати в шприц Жане живильну суміш. Накласти затискач на дистальний кінець зонда. З'єднати шприц з зондом, піднявши його на 50 см вище голови пацієнта так, щоб рукоятка поршня була догори | Забезпечується ефективне введення живильної суміші |
| 4. Зняти затискач з дистального кінця зонда і забезпечити поступове проходження живильної суміші. У разі утруднення проходження суміші використовують поршень шприца, зміщуючи його донизу | Забезпечується поступове випорожнення шприца та повільне надходження живильної суміші у шлунок |
| 5. Після випорожнення шприца перетиснути зонд затискачем | Не допускається витікання живильної суміші з зонда |
| 6. Над лотком від'єднати шприц від зонда | Попереджається забруднення білизни живильним розчином |
| 7. Повторити п. 3-6 до використання всієї кількості приготовленої живильної суміші | Задовольняється потреба пацієнта в адекватному харчуванні та споживанні рідини |
| 8. Під’єднати до зонда. Набрати шприц Жане кип’яченої води. Зняти затискач і промити зонд під тиском | Змиваються залишки живильної суміші в зонді і попереджується розмноження бактерій |
| 9. Від'єднати шприц і закрити заглушкою дистальний кінець зонда. Прикріпити зонд до одягу безпечною шпилькою | Не допускається витікання вмісту шлунка між годуваннями |
| 10. Допомогти пацієнту набути зручного положення | Забезпечується правильне положення тіла |
| 11. Продезінфікувати використане оснащення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 12. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 13. Зробити запис про проведену процедуру і реакцію пацієнта на процедуру | Забезпечується документування процедури, послідовність медсестринського догляду |
| Годування важкохворого з ложки | Процедура 7.5 |
| Показання: неможливість самостійно приймати їжу |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Уточнити у пацієнта улюблені страви і погодити меню з лікарем чи дієтологом | Забезпечується можливість адекватного і дієтичного харчування |
| 2. Попередити пацієнта за 15 хв про приймання їжі та отримати його згоду, розповісти чим його будуть годувати | Забезпечується право на інформацію, збуджується апетит |
| 3. Провітрити приміщення, звільнити місце на тумбочці чи присунути приліжковий столик | Психологічна підготовка до приймання їжі. Забезпечуються умови для приймання їжі |
| 4. Допомогти пацієнту прийняти положення Фаулера | Зменшується небезпека асфіксії |
| 5. Допомогти пацієнту помити руки і прикрити його груди серветкою | Забезпечується інфекційна безпека, підтримання гігієни |
| 6. Помити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 7. Принести їжу і рідину, призначені для пацієнта (температура гарячих страв повинна бути 60 °С) | Забезпечується покращення апетиту і смакових відчуттів |
| 8. Запитати пацієнта, в якій послідовності він бажає приймати їжу | Забезпечується підтримка уподобань пацієнта |
| 9. Перевірити температуру гарячої їжі, капнувши декілька крапель собі на тильну поверхню кисті | Забезпечується безпека пацієнта |
| 10. Запропонувати випити (краще через трубочку) декілька ковтків рідини | Зменшується сухість у роті, полегшується жування твердої їжі |
| 11. Годувати повільно: - називати кожну страву, яка пропонується пацієнту; - наповнити ложку на 2/3 твердою (м'якою) їжею; - торкнутися ложкою нижньої губи, щоб пацієнт відкрив рота; - торкнутися ложкою до язика, трохи підняти ложку, щоб їжа мимовільно потрапила в ротову порожнину і вийняти порожню ложку; - дати час пережувати і проковтнути їжу; - пропонувати напої після декількох ложок твердої (м'якої) їжі | Попереджується можливість поперхування. Забезпечується поінформованість пацієнта, стимулюється безумовні рефлекси Полегшується ковтання їжі |
| 12. Витирати (в разі необхідності) губи серветкою | Забезпечується підтримання особистої гігієни |
| 13. Запропонувати пацієнту прополоскати рот водою після їди. Забрати серветку, яка прикривала груди Примітка: якщо пацієнтне може прополоскати рота, догляд за ротовою порожниною здійснює медична сестра (див. процедуру 5.10) | Попереджується розмноження бактерій. Виключається потрапляння решток їжі в ліжко |
| 14. Прибрати після приймання їжі її залишки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 15. Продезінфікувати використане оснащення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 16. Помити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| Годування пацієнта за допомогою поїльника | Процедура 7.6 |
| Оснащення: поїльник, серветка |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до годування Протерти приліжковий столик | Забезпечується інфекційна безпека |
| 2. Розповісти пацієнту, яка страва приготовлена для нього | Забезпечується право пацієнта на вибір. Збуджується апетит |
| 3. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 4. Поставити на приліжковий столик приготовлену їжу | Збуджується апетит |
| 5. Годування Перемістити пацієнта на бік або в положення Фаулера (якщо дозволяє його стан; див. процедуру 4.31) | Забезпечується безпечне споживання їжі |
| 6. Прикрити шию та груди пацієнта серветкою | Виключається забруднення одягу |
| 7. Годувати пацієнта з поїльника невеликими порціями (ковтками). Примітка: протягом усієї процедури годування їжа повинна бути теплою | Виключається можливість похлинутись. Забезпечується покращення апетиту і смакових відчуттів |
| 8. Закінчення годування Дати прополоскати рота водою після годування | Попереджується розмноження мікроорганізмів |
| 9. Забрати серветку, яка прикривала груди і шию пацієнта | Виключається потрапляння решток їжі в ліжко |
| 10. Допомогти пацієнту набути зручного положення | Забезпечується необхідний комфорт |
| 11. Прибрати залишки їжі. | Забезпечується інфекційна безпека |
| 12. Продезінфікувати використане оснащення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 13. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| Годування пацієнта через гастростому | Процедура 7.7 |
| Оснащення: лійка (шприц Жане), посудина з їжею, тепла кип’ячена вода 100 мл |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до годування Протерти приліжковий столик | Забезпечується інфекційна безпека |
| 2. Розповісти пацієнту, чим його будуть годувати | Забезпечується право пацієнта на вибір. Збуджується апетит |
| 3. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 4. Поставити на приліжковий столик посуд з їжею | Забезпечується покращення апетиту |
| 5. Годування Від'єднати зонд від одягу. Зняти затискач (заглушку) з зонда. Приєднати лійку до зонда | Забезпечується послідовне виконання процедури |
| 6. Наливати в лійку приготовлену їжу малими порціями, притримуючись природної швидкості вживання їжі | Забезпечуються природна швидкість введення їжі |
| 7. Закінчення годування Промити зонд теплою перевареною водою | Змиваються залишки живильної суміші в зонді і попереджується розмноження бактерій |
| 8. Від'єднати лійку, закрити зонд заглушкою (перетиснути затискачем) | Виключається витікання шлункового вмісту |
| 9. Упевнитись, що пацієнт почувається комфортно | Забезпечується комфорт |
| 10. Забрати використане оснащення та посуд, продезінфікувати | Забезпечується інфекційна безпека |
| 11. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 12. Зробити запис про проведену процедуру і реакцію пацієнта на процедуру | Забезпечується документування процедури, послідовність медсестринського догляду |
|
|