Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стерилізація






Стерилізація забезпечує повне знищення вегетативних і спорових форм патогенних і непатогенних мікроорганізмів.
Стерилізації підлягають всі вироби медичного призначення, які в процесі свого використання передбачають контакт з раневою поверхнею, слизовою оболонкою і ін’єкційними препаратами. Наприклад: ножиці для стрижки нігтів лише дезинфікуються, а ножиці для зняття швів обов’язково повинні бути стерильними; термометр медичний після використання дезинфікуємо, а коли необхідно виміряти температуру в прямій кишці (у дітей, гінекологічних хворих) -його потрібно стерилізувати.
Існують різні методи стерилізації, і вибір методу залежить від особливостей виробу, який необхідно простерилізувати.
Методи стерилізації, які найчастіше застосовуються:
Повітряний метод стерилізації рекомендується для стерилізації виробів зі скла, металу. Стерилізація відбувається під впливом сухого гарячого повітря 180° С (+/-20С) протягом однієї години в сухожарових шафах. Інструменти повинні стерилізуватись сухими і в упаковках зі спеціального паперу, або ж без упаковки - у відкритих ємкостях на решітці. Вироби простерилізовані в мішечках з спеціального паперу можуть зберігатись стерильними 3 доби. Вироби простерилізовані без упаковки повинні бути використані безпосередньо після стерилізації. Для контролю роботи повітряного стерилізатора з кожною партією інструментів закладається індикатор. Це можуть бути трубчасті індикатори - ТИТ -3, тіосечовина, альбуцид або стрічковий індикатор стерильності. Останній являє собою паперову стрічку білого кольору. Під дією температури 180° С протягом години вона змінює колір - стає коричневою. В повітряний стерилізатор кладуть смужки довжиною 2см.
Паровий метод рекомендується для стерилізації інструментів з металу, виробів з гуми, перев’язочного матеріалу, білизни. Стерилізація відбувається в автоклаві під дією водяної пари, яка подається під тиском.
Режим роботи автоклава може бути такий:
а) t - 132° С, тиск - 0.20 МПа (2 атмосфери), час стерилізації - 20 хвилин. Застосовується для стерилізації перев’язочного матеріалу, білизни, виробів з металу. При цьому використовуються такі індикатори - фенацетин, манілоза і сечовина, стрічковий індикатор ІС - 13
б) t - 120 ° С, тиск - 0.11 МПа (1.5 атмосфери), час стерилізації - 45 хвилин. Цей режим використовується для терилізації гумових виробів (рукавиці, катетери, зонди, балончики для відсмоктування слизу і інше). Як індикатор стерильності застосовується фуксин з бензойною кислотою.
Стерилізація проводиться в стерилізаційних коробках (біксах), або в подвійній м’якій упаковці з бязі. Пред закладкою виробів на стерилізацію, бікс попередньо повинен бути двічі протертий з інтервалом в 15 хвилин 1 % розчином хлораміну, промитий дистильованою водою і висушений.
Матеріали для стерилізації в бікси закладаються в сухому вигляді, рихло. Гумові вироби повинні бути протальковані та загорнуті в марлю. Переносяться бікси в спеціальних мішках. Термін стерильності виробів в біксах, які не відкривались - 3 доби. Відкритий бікс повинен бути використаний в той же день. Якщо залишились невикористані вироби в відкритому біксі, вони підлягають повторній стерилізації. Саме тому на всіх біксах прикріпляються бірки з вказанням дати стерилізації і підпису медсестри, яка проводила стерилізацію.
Ведеться журнал обліку стерилізації повітряним і паровим методом.

Журнал обліку роботи стерилізатора повітряного (парового)

Дата Марка № стерилізації Вироби що стерилізу-ються Упаковка Час стерилізації Режим Тест контроль Підпис  
 
назва к-сть початок кінець тиск t біологічний термічний хімічний  
                           

Хімічний метод стерилізації проводиться за допомогою розчинів хімічних препаратів. Він рекомендується для виробів з полімерних матеріалів, скла, корозійностійких металів. Найчастіше використовується 6 % розчин перекису водню. Стерилізація відбувається при кімнатній температурі - 6 годин, в підігрітому розчині до 50° С - 3 години.
Стерилізація повинна проводитись при повному зануренні виробів, котрі вільно розкладаються в ємкості з розчином, довгі вироби вкладають по спіралі. Всі канали і порожнини заповнюються розчином. Після закінчення часу стерилізації всі вироби двічі занурюють на 5 хвилин в стерильну воду, кожний раз змінюючи її. Потім вироби переносяться стерильним корцангом в стерильну ємкість або укладку. Термін збереження стерильності виробів в стерильній ємкості - 3 доби. Розчин перекису водню може використовуватись протягом 7 діб з дня приготування при умові збереження його в закритій ємкості в темному місці. Подальше використання розчину можливе лише при умові контролю вмісту активно діючих речовин.
Для хімічного методу стерилізації можна використовувати розчин дексону - I з глутаровим альдегідом.
Дуже зручно користуватись засобами зарубіжного виробництва. Так при використанні 2% розчину корзолексу стерильність досягається через 60 хвилин, а при використанні 4 % розчину - через 30 хвилин. Корзолекс має антикорозійні властивості, тому ним зручно стерилізувати ріжучі інструменти, а також оптику. Проте, слід зазначити, що його використання обмежується його вартістю.
Існує також газовий метод стерилізації, радіаційний метод стерилізації (для виробів одноразового використання).
За якістю стерилізації ведеться бактеріологічний контроль. Працівники баклабораторії беруть змиви на стерильність 1 раз в 7-10 днів.
З метою попередження поширення інфекції повітряно-крапельним шляхом проводиться знезараження повітря методом кварцування. З цією метою застосовуються бактерицидні лампи: настельні ОБП - 300, або настінні - БОН - 150, пересувні - ОБП - 450 з ультрафіолетовими лампами ДБ 30 - 1 (при відсутності людей). Кварцування повітря проводиться в режимі відповідному для даного приміщення. В цих приміщеннях (маніпуляційна, операційна, перев’язочна гнійна і чиста, родзал, післяродові палати, палати новонароджених, палати інгтенсивної терапії і інше) є графіки кварцування і знезараження повітря проводиться згідно цих графіків, що залежать від організації роботи в даних приміщеннях. Бактеріальне обсіменніня протягом перших 15 хвилин безперервної роботи знижується в 7 -10 раз.
З метою своєчасної заміни бактерицидних ламп ведеться журнал обліку роботи бактерицидної лампи.
Швидке і ефективне очищення повітря забезпечують повітряочищувачі ВОПР - 0.9, ВОПР - 15.
Бактеріологічне дослідження повітря передбачає визначення загального вмісту мікроорганізмів в 1 кубічному метрі повітря та визначення вмісту золотистого стафілока в 1 кубічному метрі повітря. Проводиться 1 раз в місяць. Посів повітря проводиться на поживне середовище в чашках Петрі, які інкубують при t 370C протягом 24 годин, після чого проводиться підрахунок колоній і перерахунок на 1 кубічний метр.

Приміщення Умови роботи Допустима загальна КГ% КІО в 1 куб.м повітря Допустима к-сть колоній золот. стаф. В 1 куб.м
Операційна та родзал до роботи не > 500 -
після роботи не > 1000 не > 4
Палати інтенсивної терапії під час роботи не > 500 -
Дитячі палати підготовлені до роботи не > 500 -
під час роботи не > 750 не > 4

Обстеження працівників на бацилоносійство.
Оскільки медичні працівники можуть бути джерелом виникнення внутрішньолікарняної інфекції в гінекологічних відділеннях та акушерських стаціонарах проводиться їх обстеження на бацилоносійство не рідше 1 разу на рік. Обов’язковому бактеріологічному дослідженню підлягає слиз з передніх відділів носа та зіву. Забір матеріалу з зіву проводиться з поверхонь мигдаликів ватним тампоном натще або не раніше ніж через 2-3 години після приймання їжі. Посів на середовище матеріалу, що досліджується, здійснюють не пізніше, як через 2 години після забору.
Якщо в посіві із слизу носоглотки медичного працівника виділено стафілокок, медприцівнику обов’язково призначають консультацію стоматолога і отоларінголога. При виключенні патології даними спеціалістами бацилоносій проходить санацію, що здійснюється розчином фурациліну, масляним розчином хлорфіліпту тощо. Після цього повторно тричі беруться мазки на стафілококоносійство. Коли ж і після проведеної санації продовжує висіватись стафілокок - роблять посів на чутливість до антибіотиків і проводять курс антибіотикотерапії. При відсутності ефекту проводять фенотипування і продовжують санацію. Якщо ж протягом року не вдається досягнути позитивного результату, такий працівник переводиться на роботу в будь-яке відділення соматичного профілю.
Щоденно, перед початком роботи працівники відділення гінекології, оперблоків, пологового будинку оглядаються лікарем. Огляду підлягають шкірні покриви з метою виявлення висипань, оглядається зів і вимірюється температура тіла. Відмітка робиться в спеціальному журналі. При виявленні запальних та інфекційних захворювань медпрацівник не допускається до роботи.
Двічі на рік медичні працівники повинні обстежуватись на RW і СНІД, австралійський антиген. Працівники пологового будинку проходять ретельне медичне обстеження згідно наказу № 555 МОЗ.
Бактеріологічне обстеження в відділеннях

Згідно наведеного вище, в відділеннях лікувальних закладів повинен проводитись бактеріологічний контроль в наступному об’ємі:
1 раз в місяць - бактеріологічне дослідження мікробної забрудненості предметів довкілля;
1 раз в місяць - посів повітря на визначення його мікробного забруднення;
1 раз в місяць - змиви на наявність кишечної палочки (у роздаточних, їдальнях);
1 раз в 7-10 днів - змиви на стерильність;
1 рвз на квартал - мазки на бацилоносійство.
Позачерговий бактеріологічний контроль проводиться за епідемічними показами. Санстанція і дезстанція проводять бактеріологічний контроль не рідше як 1 раз в квартал.
Внутрішньолікарняну інфекцію (ВЛІ) комітет експертів ВООЗ визначає, як захворювання мікробного походження (вірусного, бактеріального, грибкового), що виникло внаслідок інфікування в стаціонарі при обстеженні, лікуванні або перебуванні, як в стаціонарі так і після виписки з лікарняного закладу протягом місяця. Тих, котрі захворіли, об’єднують умови інфікування, збудники та клінічні прояви захворювання. Проте термін внутрішньолікарняна інфекція поєднує різноманітні нозологічні форми.
Механізм поширення госпітальних штамів мікроорганізмів:
1. Контактний (головні фактори передачі - руки медичного персоналу, медична апаратура, засоби догляду за хворими, тощо);
2. Фекально-оральний (їжа, рідини для питя, зонди;
3. Повітряно-крапельний;
4. Трансфузійний.
На кожний випадок внутрішньолікарняної інфекції в оперативному порядку (протягом 2 годин - по телефону, та протягом доби - письмово подається екстрене повідомлення в дезстанцію. Всі випадки реєструються в журналі обліку інфекційних захворювань (форма № 6), та проводяться протиепідемічні заходи.
Профілактичні заходи у випадку ситуації, при якій можливе інфікування вірусом СНІД (аварійна ситуація).

Всі маніпуляції медичний персонал виконує в змінному халаті, шапочці, змінному взутті і обов’язково в гумових рукавицях. Перед роботою всі пошкодження шкіри на руках повинні бути заклеєні лейкопластирем. При роботі слід уникати випадкових травм інструментами. При проведенні маніпуляцій бажано користуватись одноразовими інструментами. При використанні багаторазового інструментарію, він підлягає обов’язковій дезинфекції.
Всі робочі місця повинні бути забезпечені дезінфікуючими засобами. В доступному місці зберігається аптечка, яка містить: 70° С спирт, йод, марганцевокислий калій, дистильовану воду, перев’язочний матеріал. Необхідно передбачити недоторканий запас дезинфікуючих засобів в такій кількості, щоб можна було зручно і швидко приготувати розчин необхідної концентрації (наважки хломаміну по 30г і 1 літр води). Маргенцевокислий калій фасується по 0, 1г. При розведенні його в 1 літрі води утворюється розчин світло-рожевого кольору (1: 1000).
При попаданні (або підозрі на попадання) заоаженого матеріалу на халат, одяг - це місце необхідно обробити дезрозчином, потім знезаразити рукавиці, зняти халат і замочити в дезрозчині, або закласти в стерилізаційні коробки для автоклавування. Взуття слід обробити ганчіркою, змоченою в дезрозчині. Шкіру рук і інших ділянок тіла під забрудненим одягом слід протерти 70° спиртом. При попаданні заразного (чи підозрілого матеріалу на обличчя, його старанно миють милом. Протирають 70° спиртом. Очі промивають розчином марганцевокислого калію в розведенні 1: 10000. При попаданні заразного матеріалу в рот - ротову порожнину прополіскують 70° спиртом. При пошкодженні шкіри (порізи, уколи) слід видалити кров з ранки і обробити шкіру 70° спиртом, а потім йодом. При попаданні інфікованого чи підозрілого матеріалу на підлогу, стіни, меблі, обладнання - забруднене місце заливають дезрозчином, потім протирають ганчіркою, змоченою в дезрозчині. Використану ганчірку кидають в посуд з дезрозчином, або в бак для подальшого автоклавування.
Про всі випадки аварійних ситуацій, при яких можливе інфікування медпрацівників вірусом СНІД, інформується адміністрація. Робиться відповідний запис в журналі реєстрації аварійних ситуацій. За потерпілими ведеться нагляд протягом 1 року. У випадку від’ємних реакцій на СНІД через 6 тижнів, 12 тижнів, 6 місяців, один рік після випадку спостереження припиняється.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.