Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом

Проблема педикульозу в Україні залишається актуальною. Згідно з офіційною реєстрацією осіб з педикульозом, розпочатою в 1986 році, найвищий показник ураженості був у 1990 році і складав 193.4 на 100 тис. населення. Реєструється, в основному, головний педикульоз. Виявляється він в усіх областях України. Найбільша ураженість відмічається серед дитячих, підліткових колективів. Щорічно діти до 14-років складають 80-85% від усієї кількості уражених педикульозом. Серед школярів уражені педикульозом виявляються, як правило, після канікул. У вересні виявляються до 30% від зареєстрованих протягом року.

Працівники лікувально-профілактичних, дитячих установ до огляду на педикульоз часто ставляться формально. Процент осіб з педикульозом, виявлених при оглядах, які проводять спеціалісти санепідстанції і дезстанції, у декілька разів вищий, ніж при оглядах працівниками лікувально-профілактичних установ. Нерідко педикульоз виявляють у хворих, які госпіталізовані за направленням поліклінік, а також у дітей, що направляються у літні оздоровчі установи. Не приділяється достатньої уваги боротьбі з педикульозом серед найнебезпечніших контингентів – осіб без певного місця проживання.

Санітарно-епідемічна служба послабила державний санітарний нагляд за проведенням заходів, спрямованих на профілактику та боротьбу з педикульозом. Мають місце випадки, коли джерела педикульозу в дитячих і підліткових організованих колективах не виявляються, не пред'являються необхідні вимоги до адміністрації учбових закладів, гуртожитків щодо створення необхідних побутових умов для регулярного миття та зміни постільної білизні. Недостатньо гостро і послідовно ставляться перед органами житлово-комунального господарства, побутового обслуговування та іншими установами питання будівництва, реконструкції або ремонту та експлуатації лазень, пралень, душових, санітарних пропускників.

З метою посилення і удосконалення заходів профілактики і боротьби з педикульозом: НАКАЗУЮ:

Затвердити та ввести в дію Інструктивно-методичні вказівки щодо проведення протипедикульозних заходів (додається).

Пропоную:

1. Міністру охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним лікарям басейнових лікарень:

1.1. Прийняти Інструктивно-методичні вказівки щодо проведення протипедикульозних заходів до неухильного виконання.

1.2. Систематично інформувати місцеві державні адміністрації про стан ураження педикульозом, забезпечення населення пунктів лазнями, душовими, санітарними пропускниками, пральнями. В інформаціях зазначити установи і відомства, з вини яких не виконуються профілактичні і протипедикульозні заходи.

1.3. Забезпечити складання планів комплексних заходів по боротьбі з педикульозом разом з з зацікавленими міністерствами і відомствами.

1.4. Забезпечити повне виявлення на педикульоз серед осіб, які звертаються по медичну допомогу до закладів і установ охорони здоров'я, в дитячих і підліткових установах, осіб без певного місця проживання.

1.5. Організувати на адміністративних територіях систематичне (1 раз у 2 роки) проведення семінарів по підвищенню кваліфікації медичних працівників, в тому числі середнього медичного персона­лу, з питань активного виявлення осіб з педикульозом та проведення протипедикульозних заходів.

2. Головним лікарям Кримської республіканської, обласних, Київської, Севастопольської міських та басейнових санепідстанцій:

2.1. Забезпечети облік і реєстрацію кожного випадку педикульозу в порядку, встановленому для інфекційних захворювань.

2.2. Підвищити вимогливість до керівників лікувально-профілактичних установ за додержанням санепідрежиму в лікарнях, дитячих і підліткових установах, профтехучилищах, гуртожитках, будинках для інвалідів та пристарілих, до керівників об'єктів комунально-побутового обслуго­вування щодо забезпечення санітарно-гігієнічних умов, які попереджують занесення і розпо­всюдження педикульозу, використовуючи для цього всі права державного санітарного нагляду.

2.3. Випадки масового педикульозу в організованих колективах виносити на обговорення в місцевих державних адміністраціях з притягненням до адміністративної відповідальності керівників установ за допущені недоліки.

2.4. Забезпечити обов'язкове епідеміологічне розслідування кожного випадку платтяного педикульозу з прийняттям невідкладних заходів пошуку джерела педикульозу та попередження його розповсюдження, а також епідеміологічне розслідування вогнищ головного педикульозу в організованих колективах.

2.5. Встановити термін нагляду за вогнищем педикульозу - 1 місяць з проведенням огляду на педикульоз у вогнищі 1 раз в 10 днів. Вважати вогнище основним після триразових негативних результатів обстеження.

2.6. Не дозволяти експлуатацію побутових, реконструйованих, капітально відремонтованих лікарня­них установ без забезпечення їх стаціонарними дезінфекційними камерами у відповідності з нормативами.

2.7. Забезпечити вибірковий контроль обґрунтованості заявок лікувальних закладів та аптечних установ на педикулоциди, за правилами їх використання. При необхідності заслуховувати ці питання на санепідрадах.

2.8. Забезпечити контроль за наявністю в аптеках протипедикульозних препаратів та направлення їх на контроль у Львівський НДІ епідеміології та гігієни.

2.9. Періодично розглядати питання по боротьбі з педикульозом разом із зацікавленими службами та відомствами.

3. Директору Львівського НДІ епідеміології та гігієни (Безкопильний І.Н.):

3.1. Проаналізувати причини розповсюдження педикульозу на території України, розробити пропо­зиції по вдосконаленню протипедикульозних заходів і представити їх до Головного санепід­управління МОЗ України до 01.06.94 р.

3.2. Забезпечити дослідження біологічної активності антипедикульозних засобів, які використо­вуються в Україні.

3.3. Розробляти і направляти в області проипозиції щодо проведення протипедикульозних заходів, звернувши особливу увагу на дитячі закриті установи, будинки для пристарілих, дитячі оздоровчі установи, школи-інтернати, професійно-технічні училища.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальників головних управлінь – санітарно-епідеміологічного Моісеєву А.В., організації медичної допомоги і медичного страхування – Картиша А.П., організації медичної допомоги дітям і матерям – Гойду Н.Г.

Заступник міністра В.Ф.Марієвський

Затверджено

наказом МОЗ України

№ 38 від 28.03.94 р.