Дезінфекція

САНІТАРНО - ЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ У ПОЛОГОВОМУ ВІДДІЛЕННІ

Санітарно-гігієнічний режим, його раціональна організація і підтримка – функція керівників стаціонару і відділення. У першу чергу ними повинно бути вирішене питання виховання у всього персоналу почуття відповідальності за високу якість виконуваної роботи, розуміння причин і умов поширення внутрішньолікарняних інфекцій, грамотне виконання правил роботи.
Санітарно-протиепідемічний режим – комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції.
Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні. Основними елементами заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в лікувальних закладах, є регулярне проведення дезінфекції, суворе дотримання вимог асептики, антисептики. Вони регламентовані відповідними документами: наказ N236 від 04. 04. 2012 Про організацію профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій спричиненими мікроорганізмами резистемними до дії антимікробних препаратів. Наказ N11 від 03. 08. 1999р Про заходи щодо покращення бактеріологічної діагностики в Україні.
- наказ МОЗ № 234 від 2007р “Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в акушерських стаціонарах”;
- наказ МОЗ № 620 від 29 12 2003 “Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в україні
- наказ МОЗ № 798 “методичні рекомендації та гігієнічна обробка рук медичного персоналу.
- наказ МОЗ № 408 від 12.07.1989р. “Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом”;
- наказ МОЗ № 120 “Про профілактику СНІДу”
-ОСТ - 42-21-2-85 “Стерилізація і дезинфекція виробів медичного призначення, методи, засоби і режим”;
- наказ МОЗ № 223 від 3.06.1998р. “Про збір, збереження і здачу лому медичних виробів одноразового застосування з пластичних мас”
Комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення внутрішньолікарняної інфекції пепедбачає: дезинфекцію, передстерилізаційну обробку, стерилізацію, знезаражування повітря, виявлення носіїв патогенної флори серед медперсоналу та їх санацію, виявлення джерел інфекції у хворих і їх санацію тощо.

Дезінфекція

Дезінфекція – (від фрунцузького слова des – заперечення і латинського infectio – інфекція) - це знищення в середовищі, яке оточує людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, найпростіших, грибів, токсинів). При дезінфекції знищуються в основному патогенні мікроорганізми. Методи дезінфекції: механічний, фізичний, хімічний.
Мета дезінфекції - знищити збудника в середовищі, яке оточує людину. Для проведення дезінфекції необхідно знати:
- що підлягає знезараженню;
- коли необхідно провести дезінфекцію;
- чим провести дезинфекцію;
- як здійснити дезинфекцію.
Розділи дезинфекції:
1. власне дизенфекція;
2. дезинсекція;
3. дератизація;
4. стерилізація.
Дезинсекція – це вчення про методи і засоби боротьби із членистоногими. Вона може бути профілактичною (створення умов, які стримують їх розмноження) і винищувальною.
Дератизація – це заходи боротьби з гризунами.
Розрізняють два види дезинфекції: вогнищеву і профілактичну.
Вогнищева дезинфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.
Поточна дезинфекція проводиться у вогнищі інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезинфекції - негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворого чи носія з метою запобігання розсіювання в навколишньому середовищі. Заключна дезинфекція проводиться у вогнищі інфекції після ізоляції хворого чи бацилоносія. Її мета – повне знезараження об’єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.
Профілактична дезинфекція проводиться постійно, незалежно від наявності джерела інфекційного захворювання. Мета – запобігти виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.
Методи дезинфекції
Механічний метод зводиться до видалення патогенних мікробів шляхом обмивання, чистки, вологого прибирання, прання, провітрювання, вентиляції, фільтрації. Проте механічний метод – це лише перенесення мікроорганізмів з найбільш небезпечного в конкретній обстановці предмета (чинник передачі) на менш небезпечний.
Фізичний метод включає в себе:
а) дію високих температур (кип’ятіння, стерилізацію, спалювання, вплив пари при підвищеному чи нормальному тиску, вологого або сухого гарячого повітря, висушування, обпалювання);
б) дію променевої енергії (ультрафіолетове проміння, ультразвук, радіоактивне та іонізуюче випромінювання, струм ультрависокої частоти).
Хімічний метод заснований на використанні хімічних речовин та поєднанні їх з миючими засобами. Всі хімічні речовини, які використовуються у дезинфекційній практиці, можна поділити на декілька груп:
1. хлорвмісні;
2. галогени (йод);
3. феноли;
4. спирти;
5. кислоти;
6. луги;
7. альдегіди;
8. солі важких металів;
барвники (метиленовий синій).
Правила приготування дезинфікуючих робочих хлорвмісних робочих розчинів:
1. Готують освітлений (маточний розчин) хлорного вапна: 1 кг сухого хлорного вапна розводять у 9 л холодної води (хлорне вапно подрібнюють дерев’яної лопаткою в емальованому посуді з кришкою або в скляному бутлі з притертим корком).
2. Відстоюють суміш протягом доби.
3. Зливають одержаний розчин в темний скляний посуд, закривають корком (так одержують 10% розчин хлорного вапна, який можна зберігати 10 діб у темному місці).
4. На етикетці ставлять дату виготовлення розчину, його концетрацію, а також посаду і прізвище особи, яка приготувала даний розчин;
5. Готують робочий розчин хлорного вапна (таб. 1).

Таблиця 1. Приготування робочих розчинів хлорного вапна з маточного розчину 10% концентрації

Хлорно-вапняне молоко використовується для дезинфекції перев’язочного матеріалу в гінекологічних відділеннях (матеріал замочується в 20% розчині протягом 1 год).
Розчин хлораміну можна зберігати протягом 15 діб у скляному посуді з притертим корком. Приготування розчину різної концентрації дивіться у таблиці 2. Для поточної дезинфекції використовується 1% розчин хлораміну. Теплі розчини хлораміну (40-50⁰ С) більш активні, активний хлор в них не втрачається.

Таблиця 2. Приготування розчину хлораміну

1. Кип’яттіння (термічний метод).
Застосовується для дезинфекції виробів зі скла, металу, стійких полімерних матеріалів, гуми. При кип’ятінні виробів з полімерних матеріалів усі вироби повинні бути попередньо загорнуті в марлю.
Для дезинфекції виробів методом кип’ятіння використовується дистильована вода, час кипіння - 30 хвилин з моменту закипання, або ж у 2% розчині питтєвої соди протягом 15 хвилин з моменту закипання. Слід зазначити, що всі вироби повинні бути зануренні у воду. Кип’ятіння проводиться в спеціальних дезінфекційних кип’ятильниках або в закритому емальованому посуді.
2. Паровий метод дезинфекції.
Дезинфекція проводиться насиченою водяною парою під тиском в парових стерілізаторах (автоклавах), дезкамерах. Рекомендується для виробів зі скла, гуми, латекса і термостійких полімерів. Дезинфекція виробів проводиться в стерилізаційних коробках (біксах) протягом 20 хвилин (+/- 5 хв.) при температурі 110 С (+/- 2 хв.).
3. Повітряний метод дезинфекції.
При цьому методі використовується сухе гаряче повітря, яке проводиться в повітряних стерилізаторах (сухожарових шафах). Такий метод дезинфекції застосовується для виробів зі скла, металу, які знаходяться без упаковки (в лотках, на решітках) протягом 45 хвилин (+/- 5хв) при температурі 120 С° (+/- 4⁰С).
4. Хімічний метод дезинфекції.
Цей метод дезинфекції передбачає застосування різноманітних дезинфікуючих засобів (сухих і в розчинах) - хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорид натрію, гіпохлорид кальцію, сульфохлорантин, перекис водню, хлоргексидин, етиловий спирт 70 %, а також сучасні закордонні середники - корзолекс, корзолін, мікробак, стериліум і т.п. Рекомендується для виробів зі скла, корозійно-стійких металів, полімерних виробів, гуми.
В зв’язку з тим, що в лікувальні заклади поступають хворі, вагітні і породіллі не обстежені на СНІД, вірусний гепатит, - кожен з них розглядається як потенційний носій вірусу. Саме тому всі інструменти, предмети догляду при проведенні їх знезараження чітко розмежовують на дві групи:
I - без біологічних забруднень (кров’ю, ексудатом, слизом, молоком, блювотними масами, вагінальними виділеннями і інше);
II - з наявністю біологічних забруднень.
Інструменти без біологічних забруднень можна дезинфікувати повністю зануривши їх, або протерти двічі ганчіркою, змоченою дезрозчином з інтервалом в 15 хвилин, або оросити їх деззасобом з терміном дії 60 хвилин.
Для таких інструментів застосовуються наступні концентрації дезрозчинів:
- хлорамін 1% - повне занурення на 30 хвилин;
- гіпохлорид натрію 0, 25 % - повне занурення на 30 хвилин;
- гіпохлорид кальцію 0, 5% - повне занурення на 30 хвилин;
- сульфохлорантин 0, 2% - повне занурення на 30 хвилин.
Режим дезинфекції інструментів та предметів догляду з біологічним забрудненням дещо інший. При забрудненні розчину кров’ю, його знезаражуючі властивості зменшуються, тому всі інструменти в першу чергу необхідно очистити від біологічних забруднень - промити в дезрозчині. При дезинфекції виробів, що мають внутрішні канали, порожнини, дезрозчини в кількості 5-10 мл пропускають через канал для усунення залишків крові, сироватки чи інших біологічних рідин відразу ж після їх використання. Після цього вироби повністю занурюють в розчин на необхідний час в іншій ємкості. Дезрозчини з залишками біологічних речовин зливають в окрему ємкість і лише після відповідної експозиції виливають. Якщо вироби виготовлені з корозійнонестійких металів і не витримують контакту з дезрозчинами, їх необхідно промити в ємкості з водою. Промивні води знезаражують кип’ятінням протягом 30 хвилин, або засипають сухим хлорним вапном, або хлораміном для досягнення 3% концентрації. Інструменти дезинфікують в окремій ємкості.
Для дезинфекції можуть бути використані такі дезрозчини:
- 6% розчин перекису водню - термін знезараження 60 хв;
- 3% розчин хлораміну - термін знезараження 60 хв;
- активований розчин хлораміну 0, 5% - термін знезараження 60 хв;
- освітлений розчин хлорного вапна 3% - термін знезараження 60 хв;
- 0, 75% розчин гіпохлориду натрію - термін знезараження 60 хв.
Всі інструменти дезинфікуються в розібраному вигляді. Відходи крові (згустки, сироватка), сеча, блювотні маси, ексудат і інші біологічні рідини для знезараження виливають у ємкості з кришками, засипають сухим хлористим вапном у співвідношенні 1: 5 (200г сухого деззасобу на 1л рідини) перемішують і витримують 1 год після чого виливають. Перев’язочний матеріал, забруднений кров’ю і гнійними виділеннями повністю заливають дезрозчином, витримують термін знезараження, після чого викидають. Знезараженню підлягають всі біологічні відходи (плацента, видаленні частини органів тощо).
Білизну забруднену кров’ю занурюють в дезрозчин з розрахунку 5л розчину на 1кг сухої білизни на 2 години. Після цього прополіскують і перуть.
Для знезараження стін, підлоги в приміщеннях, де існує можливість їх забруднення кров’ю і іншими біологічними рідинами (операційна, родзал і інше), використовують орошення дезрозчином, витримують час знезараження, і лише після цього проводиться прибирання.
Згідно діючих нормативних документів, дезинфікуючі розчини для знезараження інструментів, предметів догляду і інше використовуються одноразово. Дезинфікуючі розчини виготовляються:
а) безпосередньо перед використанням в ємкості де проводиться дезинфекція виробів медичного призначення. При цьому на робочому місці повинен бути деззасіб та мірна ємкість для правильного приготування дезрозчину. Ємкість, в якій проводиться дезинфекція виробів медичного призначення, повинна бути промаркована - вказується назва дезрозчину, його концентрація, робиться помітка - “виготовляється щоденно”.
б) дезрозчин готується дезинфекторами у великій кількості, при правильному зберіганні його можна використовувати протягом 7-10 днів (дезрозчини повинні зберігатись в темній закритій тарі). При такому варіанті обов’язковим є проставлення на ємкостях для дезинфекції назви дезрозчину, його концентрації та дати виготовлення.
При виборі того чи іншого дезинфікуючого засобу слід звертати увагу на який вид мікроорганізмів він діє і вибирати найбільш оптимальний середник, його концентрацію, час знезараження.
Після застосування дезрозчинів всі вироби медичного призначення ретельно промиваються проточною водою до повного зникнення запаху дезрозчину.
Розрізняють поточну і заключну дезинфекцію. Мета поточної дезинфекції - негайне знищення збудника після виведення його з організму хворого чи носія, з метою запобігання розповсюдження його в оточуючому середовищі. Поточна дезинфекція належить до тих заходів, які виконуються щоденно, - знезараження інструментів, предметів догляду, використаного перев’язочного матеріалу, предметів довкілля (маніпуляційні столики кушетки, холодильники, тумбочки, підлога, стеля і інше). Не рідше як двічі на день проводиться вологе прибирання приміщень з застосуванням дезинфікуючих засобів. Для цього використовується 0, 5 % освітлений розчин хлорного вапна, 0, 25 % розчин гіпохлориду натрію, інші дезрозчини.
Мета заключної дезинфекції - повне знезараження об’єктів, які могли бути зараженні збудником інфекції. Заключна дезинфекція проводиться у випадку смерті хворого, виписки інфекційного хворого (переведення його в інфекційне відділення), після проведення ремонту приміщення і інше.
За таких умов постільна білизна (матрас, ковдра, подушка) здається в дезкамеру, навколишні предмети (ліжко, тумбочки і інше) протираються дезрозчином. Стіни, підлога орошуються дезрозчином, повітря кварцується. Про проведення заключної дезинфекції робиться запис у відповідній документації дезинфектором або медперсоналом.
Про ефективність дезинфекції судять на основі результатів бактеріологічного дослідження. У відділеннях не рідше як 1 раз на місяць, а також після проведення заключної дезинфекції беруться змиви на наявність патогенної мікрофлори працівниками баклабораторії. Патогенна флора не повинна бути виявлена. При позитивних результатах проводиться повторна дезинфекція. Змиви на наявність патогенної флори беруться з усіх предметів, що підлягають дезинфекції.
Передстерилізаційна очистка інструментів
Весь інструментарій, який в подальшому буде стерилізуватись, повинен пройти передстерилізаційну очистку, з метою очищення його від біологічних, механічних забруднень, залишків ін’єкційних препаратів.
Предстерилізаційна очистка проводиться механічним або ручним способом.
Механічну передстерилізаційну очистку здійснюють за допомогою спеціального обладнання струменевим, ротаційним методом з застосуванням йоршів або ультразвуку. Передстерилізаційна обробка інструментів ручним методом складається з наступних етапів:
1. Промивання під проточною водою - кожен інструмент окремо в розібраному виді протягом 0.5-1 хвилини.
2. Замочування в комплексному миючому розчині на 15-20 хвилин, при умові, що розчин підігрітий до 50-55° С (температура в процесі обробки інструментів не підтримується).
3. Миття в комплексному миючому розчині за допомогою йорша або ватно-марлевого тампона. Миється кожний виріб окремо 0, 5-1 хвилину.
4. Прополіскування під проточною водою протягом 10 хвилин.
5. Ополіскування дистильованою водою 0, 5 хвилини. Всі інструменти підлягають передстерилізаційній очистці в розібраному вигляді.
Комплексний миючий розчин складається з: 5г миючого середника “Лотос” (або іншого на біологічній основі) + 170г 3% розчину перекису водню + 825мл води.
Для приготування комплексного миючого розчину в маніпуляційних повинні бути мірні ємкості. Предстерилізаційна обробка проводиться в промаркованій посудині. Приготовлений миючий розчин має термін придатності - 1 доба. Нормативними документами передбачено повторне його використання - до 6 разів протягом 24 годин з моменту його виготовлення, при умові, що розчин не змінює свого забарвлення. Зміна кольору розчину свідчить про його забрудненність, що знижує його очисні властивості.
Існують інші методи передстерилізаційної очистки інструментів, в тому числі засобами зарубіжного виробництва, що є в переліку засобів дозволених МОЗ України (бодадин).
Якість передстерилізаційної очистки інструментів оцінюють при постановці проб:
а) на наявність крові (білка) - азопіритова, амідопіринова проби, проба з гематотестом “Факелом”;
б) на наявність залишків кількостей миючого середника - фенолфталеїнова проба (використовується 2% спиртовий розчин фенолфталеїну).
Контролю підлягає 1% від обробленого інструментарію, але не менше 3-5 одиниць. Проби проводяться щоденно, контролюються старшою медичною сестрою відділення, головною медсестрою.
При позитивних пробах на приховану кров вся партія інструментів, від яких відбирались інструменти на контроль, підлягають повторній передстерилізаційній обробці.
При позитивній фенолфталеїновій пробі (виникає забарвлення малинового кольору) інструменти підлягають повторному ретельному промиванню під проточною водою. Ведеться журнал обліку передстерилізаційної очистки.