Експлуатація і ремонт локомотивів

1. Положення про систему планово-попереджувального ремонту та технічного обслуговування електровозів, тепловозів, електро- та дизель-поїздів, наказ Укрзалізниці № 30 Ц3 від 31.01.2005 р.

2. Третьяков А.П. Подвижной состав и тяговое хозяйство железных дорог. – М., Транспорт, 1971.

3. Горнов О.Ф., Максимов Н.В. и др. Эксплуатация и ремонт подвижного состава электрических железных дорог.– М., Транспорт, 1968

Експлуатацією, обслуговуванням і поточним ремонтом локомотивів займаються локомотивні депо. Локомотивні депо входять у систему локомотивного господарства – одну з ведучих галузей залізниць України. У Державній адміністрації «Укрзалізниця» (Ц) цією галуззю керує Головне управління локомотивного господарства (ЦТ), задачею якого є забезпечення впровадження на залізницях України нових видів тяги, устаткування і пристроїв для експлуатації і ремонту локомотивів. У свою чергу в складі управлінь залізниць існує служба локомотивного господарства (Т), у віданні якої знаходяться виробничі підприємства – локомотивні депо, що містяться територіально в межах залізниці. У залежності від виду виробничої діяльності локомотивні депо бувають основні й оборотні.

Основне локомотивне депо повинно забезпечувати виконання розмірів поїзної та маневрової роботи необхідними тяговими засобами. У залежності від виду цих тягових засобів депо може бути електровозним, тепловозним чи моторвагонним. В задачі основного депо входить: підготовка і комплектація локомотивних бригад, виробництво деповських видів ремонту локомотивів чи моторвагонного рухомого складу, утримування і ремонт технологічного устаткування.

Оборотне депо є підрозділом основного депо і призначено для організації відпочинку локомотивних бригад між рейсами, підготовки локомотиву до рейса в пункті його обороту, тобто його заправлення і проведення технічного огляду. Основне локомотивне депо має два основних напрямки діяльності: 1) експлуатація тягового рухомого складу; 2) деповській ремонт. Локомотивне депо має інвентарний парк локомотивів, до складу якого входять усі локомотиви, приписані до даного депо. У числі інвентарного парку є локомотиви, що знаходяться поза розпорядженням депо – це локомотиви запасу «Укрзалізниці», які знаходяться в оренді у інших підприємств і тимчасово відряджені в інші депо. Перевізна робота виконується експлуатованим парком, до якого відносяться: справні локомотиви, які знаходяться в роботі та у очікуванні роботи.

Видачею експлуатованого парку локомотивів під поїзди займається черговий по депо. Він же забезпечує ці локомотиви локомотивною бригадою, що складається з машиніста і помічника машиніста. Маневрові локомотиви можуть обслуговуватися в одну особу – одним машиністом без помічника у тому випадку, якщо маневровий локомотив обладнаний пристроєм контролю пильності машиніста. Локомотивні бригади відносяться до цеху експлуатації. Весь склад локомотивних бригад розбитий на колони. У кожної колоні є машиніст-інструктор, в обов'язки якого входить постійне навчання бригад, ознайомлення їх з наказами за безпеки руху, проведення періодичних інструктажів і контролю за виконанням бригадами вимог інструкцій та положень. У маневровій роботі локомотивні бригади, як правило, прикріплені до обслуговування одного локомотива і працюють за графіком по 12 годин у зміну. За поїзними локомотивами локомотивні бригади не прикріплюються і працюють за графіком, що забезпечує безперервну роботу на локомотиві до 6 годин, у залежності від установлених швидкостей руху. Бригада може мати відпочинок перед зворотною поїздкою в основне депо. Дотримання нормального режиму роботи локомотивних бригад – одне з основних умов забезпечення безпеки руху в поїзній роботі.

Маневрові локомотиви звичайно працюють у межах однієї станції чи одного маневрового району великої станції. На деяких станціях маневрові локомотиви роблять подачу вагонів на під'їзні колії промислових підприємств. Поїзні локомотиви можуть прямувати без відчеплення від поїзда на великі відстані від основного депо. Ділянку проходження локомотива від основного депо до станції, де здійснюється відчеплення локомотива, називають ділянкою звертання локомотива. При тепловозній тязі довжина ділянки звертання визначається необхідністю екіпірування тепловозів дизельним паливом. При електричній тязі довжина лімітується часом повернення електровоза в основне депо для здійснення технічного обслуговування. Станція наприкінці ділянки звертання на який здійснюється відчеплення локомотива, називається пунктом обороту локомотива. У пасажирському поїзді в пункті обороту локомотиву час на технологічні операції по заміні локомотива сполучається з часом стоянки поїзда для посадки і висаджування пасажирів. Зміна локомотивних бригад на ділянці звертання локомотива може вироблятися кілька разів. Залізнична станція, де здійснюється зміна локомотивних бригад, називається пунктом зміни локомотивних бригад. Звичайно на цих станціях існує оборотне депо, що забезпечує відпочинок локомотивних бригад. Після відпочинку бригада відбуває з іншим поїздом, що слідує на станцію розташування основного депо. Подовження ділянок обертання локомотивів і оптимальні графіки роботи локомотивних бригад дозволяє скоротити час стоянок поїздів і збільшити середню технічну швидкість.

Ремонтна служба локомотивного депо забезпечує технічне обслуговування і ремонт локомотивів у терміни й в обсягах, передбачених наказом «Укрзалізниці» № 30 Ц3 від 31.01.2005 р. Цим наказом визначається планово-попереджувальна система ремонту тягового рухомого складу, установлені види ремонту, загальносітьові норми міжремонтних пробігів і час простою локомотивів чи моторвагонного рухомого складу на кожнім виді ремонту.

Конкретний порядок планування ремонтів для кожного депо встановлюється службою локомотивного господарства для ремонтів ПР-2 і ПР-3 і локомотивним депо для ТО-3, ТО-4, ТО-5 і ПР-1.

Системою організації обслуговування і ремонтів передбачені наступні види:

1. Технічне обслуговування ТО-1, ТО-2, ТО-3, ТО-4, ТО-5.

2. Поточні ремонти ПР-1, ПР-2 і ПР-3.

3. Капітальні ремонти КР-1, КР-2, КРП і посилений поточний ПР-3П.

Технічне обслуговування ТО-1 виконується локомотивною бригадою під час приймання тепловоза чи протягом робочої зміни. ТО-1 включає роботи з перевірки кріплення основних вузлів, перевірці рівня змащення, води, наявності піску, огляді стану екіпажної частини, гальмового обладнання, автозчепу, збиранню локомотива і т. д.

Технічне обслуговування ТО-2 виконується в пунктах технічного обслуговування (ПТО), що є в основних і в деяких оборотних депо. Обслуговування відбувається з періодичністю 24-60 годин спеціалізованими бригадами слюсарів. Тривалість ремонту в межах 1-2 годин. ТО-2 маневрових локомотивів виконується за участю прикріплених до тепловоза локомотивних бригад. Цей вид обслуговування містить у собі провадження робіт по кріпленню вузлів і агрегатів, перевірці працездатності окремих агрегатів локомотива, перевірці рівня мастила і при необхідності додавання мастила і змащення тертьових поверхонь, огляд електричних машин і при необхідності заміну окремих деталей. Технічний огляд ТО-2 може сполучатися з екіпіруванням локомотива дизельним паливом, змащенням, прохолоджуючою водою і піском.

Технічний огляд ТО-3 виробляється в спеціалізованому цеху основного локомотивного депо. Виконуються роботи з метою забезпечення працездатності локомотива між технічними оглядами. Роботи проводяться зі зняттям окремих вузлів локомотива для перевірки і регулювання на стендах, заміною деталей локомотива, що не підлягають ремонту.

Технічне обслуговування ТО-4 проводиться в разі потреби проточки бандажів колісних пар локомотива без їх викатки. Для виконання цієї роботи депо обладнується спеціальним верстатом, розміщеним у приямку одній з колій цеху. Локомотив установлюється колісною парою, яка потребує обточки, на позицію верстата, колісна пара у електровозів і тепловозів з електричною передачею приводиться в обертання від свого тягового двигуна, підключеного до стороннього джерела живлення. У тепловозів з гідравлічною передачею знімаються карданні вали, і колісна пара приводиться в обертання від окремого приводу. Обточку коліс по заданому профілю проводять спеціальними чашковими фрезами. Своєчасна обточка бандажів колісних пар забезпечує безпеку руху поїздів і подовжує термін служби колісних пар до зміни бандажа.

Технічне обслуговування ТО-5 призначене для проведення консервації при підготовці локомотива до тривалої стоянки в запасі або резерві, а також для підготовки локомотива до відправлення в капітальний ремонт.

Поточний ремонт ПР-1 – це виконання робіт з огляду і ремонту всіх агрегатів локомотива переважно без зняття з локомотива з метою забезпечення надійності його роботи. Перелік робіт що проводяться на ПР-1 і інших видах деповського ремонту викладений у «Правилах деповського ремонту».

Поточні ремонти ПР-2 і ПР-3П проводяться зі зняттям агрегатів з локомотива і ремонтом їх у спеціалізованих цехах депо, з викочуванням візків і ремонтом їх вузлів, модернізацією конструкцій локомотива і відновленням експлуатаційних характеристик. Для виконання цих видів ремонту локомотивне депо оснащується оглядовими канавами, підйомно-транспортним устаткуванням, мийними машинами, верстатами для механічної обробки деталей, устаткуванням для виробництва зварних і наплавочних робіт, іспитовими стендами, стійлами для реостатних іспитів.

Капітальні ремонти КР-1, КР-2 і КРП (капітальний ремонт з продовженням ресурсу) проводяться на спеціалізованих заводах по ремонту тягового рухомого складу. На капітальних ремонтах виробляється відновлення ресурсу локомотива з заміною зношених деталей, вузлів, агрегатів, модернізація локомотивів, заміна електропроводки і кабелів, заміна агрегатів, що відробили свій моторесурс, випровання і фарбування локомотивів. Локомотиворемонтні заводи, їх складальні і спеціалізовані цехи обладнуються потоковими лініями, на яких виконуються ремонтні роботи як локомотива, так і окремих агрегатів – електричних машин, головних трансформаторів, дизель – компресорів та інших. Заводи оснащені устаткуванням, необхідним не тільки для відновлення деталей, але і для виготовлення нових.

В Україні капітальний ремонт тягового рухомого складу виконується на Полтавському тепловозоремонтному заводі (ТЕП70, ТЕМ7, ТГМ6, М62, 2ТЕ116, 2ТЭ10), Івано-Франківському локомотиворемонтному заводі (М62, ТГМ3, ТГМ4, ТГМ6, 2ТЕ10Л, дизель-поїзди й електропоїзди), Запорізькому електровозоремонтному заводі (ЧС4, ВЛ80), тепловозоремонтному заводі у Дніпропетровську (ЧМЕ-3), Київському електровозоремонтному заводі (електропоїзда ЕР2, ЕР9п).

На Запорізькому електровозоремонтному заводі і локомотиворемонтному заводі у Львові виконується модернізація електровоза ВЛ80 для пасажирських поїздів (ВЛ 40у).

Контрольні запитання:

1. Структура управління локомотивним господарством.

2. Система організації експлуатації та ремонту тягового рухомого складу.

3. Система обслуговування поїздів локомотивами та локомотивними бригадами.

4. Призначення основних та зворотних локомотивних депо та принципи їх розміщення.

5. Види технічного обслуговування локомотивів.

6. Види деповських ремонтів локомотивів та їх склад.

7. Капітальні ремонти локомотивів та їх призначення.

8. Чим регламентуються міжремонтні пробіги та обсяги ремонту.