Http://www.ukrproject.gov.ua/page/natsionalni-proekti-i-prioriteti

Порядок проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів: Наказ Національного агентства екологічних інвестицій України від 24.10.2008 № 58

Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду: Постанова Кабінету Міністрів України №953 від 23.06. 2003 р.

Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин: постанова Кабінету Міністрів України від 25.01.1996.

Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища: постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7.04.2006.

Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухо небезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру: постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002.

Про затвердження Інструкції про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та Інструкції про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: наказ Мінприроди України від 13.03.1993, зареєстрований в Мінюсті України 26.03.1993.

Про затвердження Положення про порядок установлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин: постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.1994.

Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування для видобування корисних копалин: постанова Кабінету Міністрів України від 12.09.1997.

Про плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин: постанова Кабінету Міністрів України від 8.11.2000.

Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища: постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 634

Про Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного Фонду охорони навколишнього природного середовища: наказ Мінекоресурсів України від 21 травня 2002 року № 189.

Про прийняття за основу проекту Закону України про Національний екологічний фонд: постанова Верховної Ради України від 25 червня 2004 р. [Електронний ресурс] / Законодательство Украины. – Режим доступу: https://uapravo.net/data/base28/ukr28883.htm

ТЕМА 8. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕМАТЕРІАЛІЗОВАНИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (2 год)

Інтенсифікація пошуку та наступного господарського використання альтернативних природних ресурсів призвела до необхідності нормативно-правового порядку врегулювання їх використання. Значну увагу буде приділено характеристиці засобів захисту прав природокористувачів не тільки матеріалізованих, але й не матеріалізованих природних ресурсів.

Взагалі, в науці природоресурсового права точаться суперечки щодо можливості правового регулювання використання нематеріалізованих природних ресурсів. А проте необхідність пошуку альтернативних джерел природних ресурсів зумовила інтенсифікацію їх господарського використання, що в свою чергу призвело до необхідності встановлення особливих правил їх використання. Відтак, суспільні відносини з використання зазначених природних ресурсів стали предметом правового регулювання природоресурсового права.

У вітчизняному природоресурсовому праві сформувалися правові інститути, які регулюють використання окремих видів не матеріалізованих природних ресурсів. До таких правових інститутів належать: правове регулювання використання атмосферного повітря, правове регулювання використання кліматичного ресурсу, правове регулювання використання радіочастотного ресурсу, а також комплексний інститут правового регулювання використання альтернативних джерел енергії, в рамках якого здійснюється використання таких ресурсів, як сонячна радіація, вітрова енергія, енергія припливів і відпливів, сила морських хвиль тощо.

Правові аспекти використання нематеріалізованих природних ресурсів та їх компонентів

простору, кліматичного та радіочастотного ресурсів та альтернативних джерел енергії в юридичній науці є недостатньо дослідженими та врегульованими чинним законодавством.

Короткий зміст

Атмосферне повітря – це природна суміш газів, що перебуває за межами приміщень і споруд. Закон «Про охорону атмосферного повітря» передбачає стандартизацію і нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Зокрема, встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря (ГДК), ГДВ, ГДР впливу фізичних та біологічних чинників; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних чинників пересувних джерел, технолоґічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин (визначаються у місці їх виходу з джерела). Особи, що здійснюють забруднення атмосферного повітря, повинні сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Закон встановлює також заходи щодо захисту від шуму і вібрації: використання технологій, нормування шуму і вібрації. Навколо промислових підприємств створюються санітарно-захисні зони. Проекти створення шкідливих підприємств підлягають екологічній і санітарно-гігієнічній експертизам.

Зміна клімату

Клімат – це багаторічний режим погоди на певній території. Погода ж – це стан атмосфери, що характеризується певними метеорологічними ознаками: температура, вологість, атмосферний тиск, кількість опадів, напрями і сила вітрів тощо. Клімат є природним ресурсом, який використовується у господарській діяльності людини і може справляти на неї також руйнівний вплив. Законодавство України про клімат розвивається у трьох напрямках: а) охорона клімату, як природного ресурсу, необхідного для життєдіяльності людини; в) охорона від шкідливих кліматичних впливів; б) використання клімату як природного ресурсу для задоволення потреб людини.

Найбільш врегульованими видами використання клімату є використання кліматичних ресурсів курортів і використання клімату для рекреаційних цілей.
Використання клімату для лікувальних цілей регулюється ЗУ “Про курорти” від 5 жовтня 2000 року. Для рекреаційних цілей – ЗУ “Про туризм” в редакції від 18 листопада 2003 р.

Незаконна діяльність, що впливає на погоду і клімат, може бути обмежена, тимчасово зупинена чи припинена відповідно до Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою ВРУ від 29.10.92 р.

Відповідно до ст. 16 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”, діяльність, спрямована на штучні зміни погоди і клімату можуть провадитися юридичними особами та громадянами – суб’єктами підприємництва лише за дозволами Мінприроди або його територіальних органів за погодженням з МОЗ або його територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Однією з найбільш великих проблем всього людства сьогодні є загроза того, що наша економічна діяльність призведе до глобальної зміни клімату разом із серйозними наслідками для всієї екосистеми Землі та характеру життя як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються. В результаті техногенної діяльності людства до атмосфери викидаються гази, які призводять до посилення парникового ефекту, що в свою чергу створює загрозу глобального потепління планети. До парникових газів, зокрема, відносять: вуглекислий газ СО2, метан СН4, закис азоту N2O, гідрофторвуглеці ГФВ, перфторвуглеці ПФВ та гексахлорид сірки SF6.

Основними джерелами таких викидів є енергетика, промислові процеси, використання сольвентів, сільське господарство, зміни в землекористуванні та лісове господарство, відходи.

Вважається, що найбільш ефективними заходами для запобігання зміні клімату можуть стати: з меншення викидів парникових газів у результаті господарської діяльності людини, зокрема, через зменшення споживання енергії викопного палива за рахунок підвищення енергоефективності техніки та технологій, перехід до нових «зелених» методів виробництва енергії, заміна викопного палива біопаливом, зменшення використання хлорфторвуглеводнів у виробничих процесах, тощо, та підвищення здатності біосфери до поглинення парникових газів, в першу чергу, через збільшення площ багаторічних насаджень, які є «поглинаючим потенціалом парникових газів.