Природно-ресурсна рента є ціною, що спла­чується за використання природних ресурсів, кількість яких у довкіллі обмежена.

Стягнення природно-ресурсної ренти зумовлює комерціа­лізацію певних, вилучених з довкілля ресурсів, що раніш були благом усього народу. Наприклад, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 24 Ко­дексу України про надра користувачі надр мають право розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено зако­нодавством або умовами спеціального дозволу. Це положення більш детально сформульовано у частині 2 ст. 10 Закону України 12.07.2001 № 2665-Ш «Про нафту і газ». Нафта і газ, видобуті користувачем на­фтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазо­носними надрами, якщо інше не передбачено цим Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами.

Субсидії та субвенції, безпроцентні позики й довгострокові позички на природоохоронні заходи є інструментами стимулювання, що спонукають під­приємства збільшувати капіталовкладення в захист навколишнього середовища (будувати та установлювати очисне устаткування), хоча вони часом гальмують упровадження маловідходних технологій і використання інших, більш ефекти­вних способів захисту навколишнього середовища. Безпроцентні позики і дов­гострокові позички практично не застосовуються в умовах високої інфляції.

Податкові пільги і прискорена амортизація очисного устаткування до­повнюють перелік інструментів стимулювання і мають, в основному, ті ж пере­ваги й недоліки, що і прямі субсидії. Так, у США до 1986 р. діяла 10% податко­ва знижка на природоохоронні інвестиції, а термін списання очисного устатку­вання в Канаді складає п'ять років, у США - два роки.

Створення ринку природних ресурсів. Найбільш ефективним є ство­рення ринку природних ресурсів в умовах їх дефіцитності. Функцією такого ринку є створення можливості одержання значних коштів від продажу природ­них ресурсів (насамперед землі). Ринок природних ресурсів повинен передбача­ти створення іпотечної системи, яка дозволить власникам ресурсів одержувати інвестиції для розвитку виробництва під заставу.

Удосконалення ціноутворення з урахуванням екологічного фактора, особливо на продукцію галузей, що використовують природу у своїй виробничій діяльності, містить такі складові:

Розвиток екологічних фондів. Головна функція екологічних фондів - формування фінансових ресурсів цільового призначення. Такі фонди доцільно робити незалежними від державного бюджету, тому що за таких умов вони мо­жуть бути централізованим джерелом фінансування суспільних екологічних потреб. Ці фонди утворюють фінансову систему природокористування, яка під­тримує і доповнює державні витрати на екологічні цілі, з одного боку, а з іншо­го - створює фінансові ресурси природокористування. Створення екологічних фондів (бюджетних і позабюджетних) тісно пов'язано з платою за забруднення навколишнього середовища, оскільки в основному за рахунок цих платежів во­ни і формуються (так, у Польщі платежі за забруднення складають 100%, у Ні­меччині - 90% названих фондів). Більшість екологічних фондів носять багато­цільовий характер та надають свої кошти на широке коло заходів щодо захисту навколишнього середовища (Франція, Нідерланди, США).

Розробка екологічних програм. Екологічна програма являє собою роз­поділ фінансових ресурсів за пріоритетними екологічними заходами, термінами та суб'єктами, які їх запроваджують (на міжнародному, державному і регіона­льному рівні).

Ринок екологічних послуг займається передачею або продажем прав на викид забруднюючих речовин у межах загального ліміту на забруднення, тобто здійснення так званого «бульбашкового принципу» (США). На основі продажу прав на забруднення навколишнього середовища формуються «екологічні бан­ки», в яких роль депозитів відіграють «надлишки скорочення забруднення». У межах конкретної території встановлюється ліміт на певний обсяг забруднюю­чих речовин. Цей обсяг не повинен бути перевищений при новому будівництві будь-яких об’єктів (обмеження економічного росту).

Система «застава-повернення». Дії цього механізму спрямовані на зменшення розміщення відходів у навколишньому середовищі і збереження значних коштів, ресурсів за рахунок їхньої утилізації. Під час придбання певно­го товару ми оплачуємо в такий спосіб додаткову вартість, яка потім, за певних умов, повертається до нас (компенсується). Наприклад, повернення порожніх пляшок, використаних батарейок тощо.

Екологічне страхування являє собою страхування відповідальності під­приємств за заподіяння збитків у зв’язку з аварією, технологічним збоєм або стихійним лихом, що призводить до забруднення навколишнього середовища. Екологічне страхування містить у собі як добровільне, так і обов'язкове страху­вання.

Фінансові санкції і штрафи за екологічні порушення. Істотне значення в системі платного природокористування повинні одержати штрафи, різного роду санкції за нераціональне використання природних ресурсів. Зокрема, розмір штрафів повинен бути значний, щоб реально впливати на діяльність виробника. Штрафи накладаються на посадових осіб підприємства, установи й організації або фірми, а позови за завдану шкоду - безпосередньо пред'являються підприємствам за нанесений природним ресур­сам збиток на кожний конкретний випадок.

Механізм впливу штрафів загалом носить обмежений характер, оскільки є за своєю природою локальним. Часто підприємствам набагато легше заплатити штраф, ніж увести в дію спорудження, витрати зі створення й експлуатації яких набагато перевищують розміри штрафу.

Ч.1

1. Фінансово-економічне регулювання господарського освоєння природних ресурсів та відтворення довкілля

2. Поняття та структура економічного механізму природокористування.

4. Екологічний податок та плата за спеціальне користування природними ресурсами

4.1. Плата за спеціальне використання природних ресурсів (надр, земель, вод та лісових ресурсів)

4.2. Визначення розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Торгівля квотами на викиди парникових газів.

4.2.1. Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти

4.2.2. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у НПС.

4.3. Міжбюджетні відносини щодо розподілу екологічних та ресурсних платежів.

5. Рентні відносини у сфері природокористування

6. Перспективи: податок на екологічно шкідливу в споживанні продукцію, плата за повернуті викиди і технологічні премії за використання природозберігаючих технологій.

Ч.2

6. Економічне стимулювання раціонального використання природних ресурсів

6.1. Зміст та завдання економічного стимулювання

7. Інструменти економічного стимулювання

7.1.Розвиток екологічних фондів

7.2. Розробка екологічних програм.

7.3.Економічні нормативи і ліміти при забрудненні навколишнього середо­вища

7.4.Субсидії та субвенції, безпроцентні позики й довгострокові позички на природоохоронні заходи

7.5.Податкові пільги і прискорена амортизація очисного устаткування

7.6.Створення ринку природних ресурсів. Ринок екологічних послуг

7.7.Екологічне страхування та екологічний аудит

7.8.Фінансові санкції і штрафи за екологічні порушення

8. Інноваційна діяльність у сфері природокористування

9. Інвестиційне забезпечення реалізації природоохоронних та ресурсоощадливих проектів.

Визначення:

Ч.1. Економічний механізм раціонального природокористування, економіко-правовий механізм охорони НПС, екологічний податок, збір за спеціальне природокористування, рентна плата, торгівля квотами на викиди, міжбюджетні відносини, податок на екологічно шкідливу в споживанні продукцію.

Ч.2. Економічне стимулювання раціонального використання природних ресурсів, екологічний фонд, екологічна програма, податкові пільги, ринок природних ресурсів, екологічне страхування, екологічний аудит, інноваційна та інвестиційна діяльність у сфері природокористування.

Контрольні запитання:

Ч.1

1. Порівняйте, які інструменти економічного механізму закріплені в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», а які в підручниках?

2. Які інструменти в Україні не дуже поширені або зовсім не поширені, у порівнянні з іншими країнами світу?

Які особливості сплати екологічного податку на 2012-2014 роки фіксує Податковий Кодекс України?

3. Яке призначення зборузазабруднення природних ресурсів?

4. Що таке рентна плата і за використання яких природних ресурсів вона стягується?

5. Який механізм та розміри розподілу природноресурсових платежів між бюджетами різних рівнів?

Ч.2

1. Які Ви знаєте діючі загальнодержавні Програми у сфері забезпечення раціонального природокористування?
2. Які основні функції природоохоронних фондів? Які є види цих фондів?
3. Які основні напрямки розвитку ринку екологічних послуг?
4. Чи є екологічне страхування на сьогодні дієвим засобом захисту прав природокористувачів? Обгрунтуйте.
5. Ким і у яких випадках здійснюється природноресурсовий аудит?
6. Основні риси інновацій у сфері раціонального використання природних ресурсів?
7. Які функції Фонду цільових екологічних інвестицій?