Сутність фінансів підприємств.

Фінанси підприємств за своєю сутністю – це складна економічна категорія. Фінанси підприємств – це різноманітні фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються з метою здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг, у різних галузях, а також для фінансування інших видів діяльності підприємства.

У фінансовій системі держави головною, визначальною її ланкою є фінанси підприємств, оскільки вони функціонують у сфері суспіль­ного виробництва, в якій створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний дохід суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

Розподіл і перерозподіл створюваних матеріальних і духовних благ у грошовій формі здійснюються за допомогою фінансів шляхом формування цільових грошових фондів у відповідних галузях народ­ного господарства.

Використання фінансів дає можливість підприємствам сфери ма­теріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішення виробничих, економічних та соціальних зав­дань, формування централізованих і децентралізованих фондів гро­шових коштів на рівні як держави, так і суб'єктів господарювання.

Економічну сутність фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у суб'єктів господарювання у процесі їх створення і здійснення ними виробничо-фінансової діяль­ності. Це грошові відносини:

між підприємствами та їх засновниками, які виникають при фор­муванні статутного фонду (капіталу) — одержання грошей з держав­ного бюджету, надходження пайових внесків та ін. Сума статутного капіталу державного (муніципального) підприємства відображає розмір статутного фонду, а акціонерного товариства — суму випу­щених ним акцій;

між підприємствами та іншими суб'єктами господарювання (по­стачальниками, покупцями, будівельними та іншими організаціями), що виникають у процесі купівлі-продажу продукції, надання послуг тощо;

між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кре­дитної системи щодо внесків у ці ланки (бюджет, централізовані фонди тощо) різних видів податків та платежів і отримання з них коштів на різні цілі. До них належать також фінансові відносини підприємств з установами банків, які виникають у процесі отри­мання і погашення кредитів, безготівкових розрахунків, а також відносини з органами майнового і особистого страхування з при­воду сплати в них підприємствами страхових внесків і отримання від них відповідних страхових відшкодувань. У цю групу включа­ються також відносини підприємств з фондовим ринком та інвести­ційними фондами;

між підприємством і зайнятими на ньому працівниками з приводу формування фонду оплати праці, її виплати, матеріального заохо­чення; виплати дивідендів за акціями, а також стягнення грошей за завдані збитки і утримання податків;

у межах підприємств, які виникають при розподілі отримува­них доходів і накопичень, формуванні різноманітних фондів гро­шових коштів. Так, при розподілі отримуваного виторгу частину його підприємства спрямовують передусім на відшкодування вар­тості спожитих у виробництві основних і оборотних фондів, потім — на відшкодування витрат живої праці, а з частини, яка залишилась, формують чистий дохід (прибуток), з якого створю­ються і поповнюються відповідні резерви і фонди: резервний, ста­тутний, розвитку виробництва, дивідендів (в акціонерних товари­ствах) тощо.

Іншими словами, створення і функціонування підприємств, їх господарська діяльність пов'язані з грошовими відносинами, які опосередковують процеси виробництва і продажу продукції, отри­мання доходів і накопичень та їх розподіл за відповідними канала­ми (фондами). У цьому зв'язку об'єктом фінансів підприємств є гро­шові відносини, пов'язані з отриманням доходів і накопичень, їх розподілом, формуванням і використанням відповідних фондів грошових коштів. Суб'єктами є підприємства і організації, устано­ви (банківські та бюджетні), позабюджетні фонди та інші суб'єкти господарювання.

Матеріальною умовою появи і функціонування фінансів є гроші, покладені в основу існування відповідних видів грошових відносин підприємств.

Виникнення фінансових відносин підприємств відбувається в процесі первинного розподілу отримуваного ними валового внутрішнього продукту (c+v+m), коли з нього відшкодовується передусім вартість використаних у процесі виробництва засобів виробництва (c). Потім, із новоствореної живою працею вартості (v+m), що залишилася, формується фонд оплати праці (v – доданий продукт), який розподіляється в подальшому на формування відповідних фондів грошових коштів, що набувають форму фінансових ресурсів. Тобто, розподіл отримуваних доходів і накопичень у підприємств відбувається шляхом створення відповідних фондів грошових коштів.

Таким чином, фінанси підприємств є системою грошових відносин, що виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів і на­копичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.

Матеріальною базою фінансів підприємств є виробництво, тобто у процесі виробництва продукції, її продажу формуються відповідні доходи підприємств, фонди грошових коштів. Фінанси підприємств і виробництво взаємопов'язані і впливають один на одного. Що ста­більніше економіка підприємств, то стійкіше їх фінансове станови­ще. Іншими словами, стійкість фінансового становища підприємств забезпечується зростанням виробництва і підвищенням його ефек­тивності.

Матеріальним змістом фінансів підприємств є фонди грошових коштів, які створюються на підприємствах у процесі розподілу їх до­ходів і накопичень.

Фінанси підприємств слід відрізняти від грошей, грошових коштів, фінансових ресурсів. Гроші, грошові кошти, фінансові ресурси — це специфічні, самостійні економічні категорії, які можна змінювати кількісно (збільшувати, зменшувати). Фінанси ж підприємств — це грошові відносини, які функціонують на основі грошей, їх не можна змінювати кількісно.

Призначення фінансів підприємств — забезпечувати фінансови­ми ресурсами безперервність процесу виробництва суб'єктів госпо­дарювання, розширювати їх виробничі фонди (основні й оборотні), активно впливати на підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення накопичень і підвищення ефек­тивності виробництва.