Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Форма контролю




Модульний контроль контрольна робота  
Підсумковий контроль екзамен  

Контрольні питання з курсу

«Історія зарубіжної літератури ХХ століття»

  1. Загальна характеристика світового літературного процесу ХХ ст.
  2. Специфіка розвитку реалістичного напряму в світовому літературному процесі ХХ ст. Місце соціалістичного реалізму в ньому.
  3. Декаданс як літературне явище к. ХІХ- поч. ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади.
  4. Модернізм як літературне явище ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади та представники.
  5. Течії модернізму. Загальна характеристика.
  6. Авангардизм як літературне явище ХХ ст.
  7. Проблема людина і наука та її художнє втілення в романі «Війна світів» Г. Веллса.
  8. Використання фантастики для постановки важливих моральних проблем в романі «Машина часу» Г. Веллса.
  9. Конфлікт та його художнє втілення в романі «Невидимець» Г. Веллса. Образна система твору.
  10. Тема кохання та її художнє рішення в романі «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема. Біблійні мотиви, ліризм оповіді, мова твору. Шолом-Алейхем і Україна.
  11. Жанрово-композиційна своєрідність повісті «Тев`є-молочник» Шолом-Алейхема. Проблематика твору. Образ головного героя. Мова повісті.
  12. Соціально-психологічний характер п`єси «Ляльковий дім» Г. Ібсена. Образ Нори і проблеми фемінізму. Особливості драматургічного конфлікту та розвитку дії. Аналітична композиція. Підтекст.
  13. «Філологічний конфлікт» і соціально-виховна спрямованість комедії «Пігмаліон» Б. Шоу. Міфологічна основа та художня природа твору.
  14. Новаторство Б. Шоу-драматурга (п`єса «Професія місіс Уоррен»).
  15. Антивоєнна спрямованість драми «Шоколадний солдатик» Б. Шоу. Парадокс та його функції у творі.
  16. М. Метерлінк – теоретик і практик символістської драми («Сліпі», «Там, всередині», «Неминуча»).
  17. Філософський характер п`єси-казки «Синій птах» М. Метерлінка. Сюжетно-композиційні особливості та символіка твору.
  18. Символізм як літературне явище к. ХІХ - поч. ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади та представники.
  19. Тематичні мотиви лірики П. Верлена. Сугестія та музичність як її характерні ознаки («Осіння пісня», «Так тихо серце плаче», «Сентиментальна прогулянка» тощо). Українські переклади.
  20. «Поетичне мистецтво» П. Верлена як своєрідний маніфест імпресіонізму та символізму.
  21. Символізм А. Рембо як постійний експеримент. Програма «поетичного яснобачення» та її художня реалізація («П`яний корабель», «Відчуття», «Моя циганерія» тощо). Українські переклади.
  22. Пошук відповідностей між різними відчуттями й синтез поетичного вираження в поезії «Голосівки» А. Рембо.
  23. Символ і сугестія – засоби поетичного самовираження С. Малларме. Мотивна організація його лірики («Дар поезії», «Блакить», «Лебідь»). Українські переклади.
  24. Місце збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років» в художній еволюції Г. Аполлінера (структура збірки, головні мотиви, ритмічні і метричні новації, особливості поетичної мови). Г. Аполлінер і Україна.
  25. Осмислення трагедії Першої світової війни, новітні прийоми художнього вираження в збірці Г. Аполлінера «Каліграми. Вірші Миру та Війни» („Зарізана голубка й водограй”, „Узвишшя”). Українські переклади.
  26. Символістський характер лірики О. Блока («Вітер далекий навіяв…», «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю…», «Скіфи»). Українські переклади.
  27. Акмеїзм як модерністська літературна течія ХХ ст. Його філософсько-естетична програма та представники.
  28. Акмеїстичні тенденції в ліриці А. Ахматової («Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную» та ін.). Українські переклади.
  29. Художні засоби створення атмосфери трагедії в поемі А. Ахматової «Реквієм». Роль епіграфів у творі. А. Ахматова і Україна.
  30. Футуризм як авангардистська літературна течія ХХ ст., його естетичні засади та представники.
  31. В. Маяковський – лідер російського футуризму («А ви змогли б?», «Послухайте», «Лілічко! Замість листа» тощо). Українські переклади.
  32. Концепція «срібного століття» російської поезії.
  33. Філософсько-медитативні мотиви лірики Б. Пастернака. Розуміння поезії як входження в сутність речей і явищ («Визначення поезії», «Цей лютий! Час для сліз і віршів…», «Гетсиманський сад»).
  34. Поезія Б. Пастернака як синтез різних модерністсько-авангардистських течій першої третини ХХ ст. («По стіні збігали стрілки…», «Зимова ніч», «Нобелівська премія»).
  35. Проблематика роману „Пан” К. Гамсуна. Філософське прочитання назви твору. Еволюція характеру головного героя. Особливості трактування теми кохання.
  36. Неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі „Пан” К. Гамсуна. К. Гамсун і українська література: контактно-генетичні зв`язки й типологічні паралелі.
  37. Тема мистецтва і митця у новелах „Трістан” і „Тоніо Крегер” Т. Манна. Ідеї декадентської та модерністської доби у новелі „Трістан”. Автобіографічний характер новели „Тоніо Крегер”. Образ головного героя та засоби його розкриття.
  38. Проблема мистецтва та роль міфу в новелі „Смерть у Венеції” Т. Манна. Творча трагедія Густава фон Ашенбаха. Художня довершеність твору.
  39. Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій новели „Маріо і чарівник” Т. Манна. Проблематика твору. Характер зіткнення „чарівника” і Маріо. Алегоричність і паралелізм у новелі. Зв`язок твору із наскрізною у творчості Т. Манна темою митця та мистецтва.
  40. Мотивне багатство поезії Р.М. Рільке. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у ній („Згаси мій зір...”, „Осінній день”, „Гетсиманський сад”, „Ось дерево звелось...”). Р.М. Рільке й Україна.
  41. Поезія як творення олюдненого світу із хаосу в „Сонетах до Орфея” Р.М. Рільке. Відображення в творі „Орфей, Еврідіка, Гермес” провідних мотивів лірики Р. М. Рільке. Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва.
  42. Творчий доробок Ф. Гарсіа Лорки – вершинне явище іспанської поезії ХХ століття. Синтез міфології та фольклору з поетикою модернізму – головна риса стилю митця («Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть»).
  43. Мотивна організація лірики Ф. Гарсіа Лорки. Міфопоетика та персоніфікація природних сил і стихій як важлива риса його стилю («Про царівну Місяцівну», «Балада про морську воду», «Касида про сон під зорями», «Сходить місяць», «Молоданка і вітер»). Гарсіа Лорка в українських перекладах М. Лукаша.
  44. Т. С. Еліот – поет і теоретик модернізму. Зображення «сучасного апокаліпсису» - провідний мотив поезії митця. Особливості поетики («Пісня кохання Дж. Альфреда Пруфрока», «Безплідна земля», «Порожні люди» та ін.).
  45. Модерністська концепція світу і людини в поезії Т.С. Еліота («Суїні серед солов’їв», «Ранок біля вікна» тощо). Жанрова своєрідність лірики митця. Неокласичні й імажиністські елементи в ній.
  46. Відчуження людини і дегуманізація світу – провідна тема оповідання „Перевтілення” Ф. Кафки. Проблематика і композиція твору. Сутність конфліктів героя з родиною у кожній його частині.
  47. Символічний код оповідання „Перевтілення” Ф. Кафки. Своєрідність стилю письменника.
  48. Характер зображення технізованого і бюрократизованого суспільства з його духовним тоталітаризмом в романі «Процес» Ф. Кафки. Риси експресіоністської поетики в творі.
  49. Психологічне есе Дж Джойса „Джакомо Джойс”, його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак назви твору. Ключова лексика і символіка тексту та розмаїття його можливих інтерпретацій.
  50. Багатство внутрішнього світу Джакомо та засоби його творення у психологічному есе Дж. Джойса „Джакомо Джойс”, Риси поетики модерністського есе.
  51. Роман «Портрет художника замолоду» Дж. Джойса як автобіографічна історія письменника-початківця. Міфологізм твору.
  52. Основні принципи „епічного театру” Б. Брехта.
  53. „Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта як драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Образна система твору. Його сучасний політичний підтекст та алегоричний сенс.
  54. Втілення принципів „епічного театру” в драмі „Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта.
  55. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі „Життя Галілея” Б. Брехта. Неоднозначність образу Галілея. Прийоми розкриття характеру головного героя.
  56. Три редакції драми „Життя Галілея” Б. Брехта. Інтелектуальний характер твору. Вплив ідей Б. Брехта на сучасний театр.
  57. Е. Хемінгуей – майстер новелістичної прози. Ідейно-художня своєрідність новели «Кішка на дощі» Е. Хемінгуея.
  58. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний сенс повісті-притчі «Старий і море» Е. Хемінгуея.
  59. Проблематика повісті-притчі «Старий і море» Е. Хемінгуея. Поняття про хемінгуеївський стиль («принцип айсберга», лаконізм).
  60. Творча історія роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Особливості композиції твору. Розвиток традиції Г.С. Сковороди в побудові роману.
  61. Філософсько-моральна проблематика роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Образи Майстра і Маргарита.
  62. „Магічний реалізм” роману „Майстер і Маргарита” М. Булгакова. Розвиток Булгаковим традицій світової класики (Гоголь, Гофман, Достоєвський та ін.).
  63. Екзистенціалізм як літературне явище ХХ століття. Основні особливості екзистенціалізму.
  64. Екзистенційна концепція абсурдності буття, існування людини в «Міфі про Сізіфа» А. Камю.
  65. Творча історія і конфлікт повісті «Сторонній» А. Камю. Особливості композиції твору. Екзистенційні тенденції у ньому.
  66. Особливості сюжету й жанру роману «Чума» А. Камю. Алегоричний зміст твору. Символіка метафори чуми.
  67. Проблема вибору людини в межовій ситуації та відповідальності за цей вибір у романі «Чума» А. Камю. Образна система твору. Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі.
  68. А. Камю-новеліст. Місце збірки новел «Вигнання й Царство» у творчій долі письменника. Їх тематична спрямованість й художня своєрідність («Мовчання», «Йона, або художник за роботою»).
  69. Сенс бунту головного героя у романі «Над прірвою в житі» Дж. Селинджера. Лірична сповідь як засіб розкриття його характеру. Символіка назви твору.
  70. Тематичне багатство та стильові особливості збірки новел Дж. Селинджера «Дев`ять оповідань» («День бананової рибки», «Лапа-розтяпа» та ін.).
  71. Місце малої прози в творчому доробку Р. Бредбері. Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації в оповіданні «Усмішка». Стиль письменника.
  72. Філософський характер роману „451 градус за Фаренгейтом” Р. Бредбері. Світ цивілізації та світ природи в ньому. Етапи еволюції Гая Монтега і прийоми розкриття характеру героя.
  73. Сюжетно-композиційні особливості «Марсіанських хронік» Р. Бредбері. Герої «Марсіанських хронік» як втілення філософських ідей письменника. Принципи їх зображення. Спільне та відмінне в трактуванні «марсіанської» теми в творчості Г. Веллса («Війна світів») та Р. Бредбері («Марсіанські хроніки).
  74. Антивоєнний і гуманістичний пафос оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Засоби зображення психологічного стану головного героя в творі. Сенс його назви.
  75. Антивоєнний пафос роману «Де ти був, Адаме?» Г. Белля. Образна система роману. Тонкий психологізм. Біблійні мотиви.
  76. Зображення післявоєнних років в романі «Дім без господаря» Г. Белля. Критика негативних явищ у житті суспільства.
  77. «Магічний реалізм» як літературне явище ХХ ст. Його характерні ознаки.
  78. Роман «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як узагальнення долі латиноамериканського континенту. Проблематика роману й національна міфологема самотності.
  79. Підпорядкованість історії роду Буендіа принципам міфотворення у романі «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса. Родові і загальнолюдські закономірності у хроніці життя Буендіа. Міфологічні й біблейські алюзії у творі.
  80. Жанр роману «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса. Риси «магічного реалізму» в творі.
  81. Відображення національної етики та естетики в повісті «Тисяча журавлів» Я. Кавабата.
  82. Людина і природа – одна з головних проблем повісті «Тисяча журавлів» Я. Кавабата. Вишукана простота стилю письменника.
  83. Національні традиції в повісті «Країна снігу» Я. Кавабата.
  84. «Театр абсурду» як літературне явище авангардизму. Його типологічні ознаки та представники.
  85. Символічний сенс сюжету п`єси «Носороги» Е. Йонеско. Сатирично-гротескне змалювання процесу «омасовлення» людей в творі.
  86. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості у драмі «Носороги» Е. Йонеско. Сутність опору Беранже. Сенс центральної метафори твору.
  87. Постмодернізм як літературне явище ХХ ст. Його філософсько-естетичні засади та етапи розвитку.
  88. Схрещення елементів класичної та масової літератури в романі «Запахи. Історія одного вбивці» П. Зюскінда. Парфуми як гротескно-іронічна метафора мистецтва.
  89. Проблеми співвідношення краси і зла, влада митця та мистецтва над натовпом, пошуки досконалості в романі «Запахи. Історія одного вбивці» П. Зюскінда. Багатство художніх описів.
  90. Лірика Й. Бродського – зразок інтелектуально-філософської поезії другої половини ХХ ст. Особливості сприйняття «світу як тексту» в поезіях митця. Утвердження високої місії поетичного слова («В пору зимну, в місцевості, звиклій…»; «Стрітення»; «Дідона та Еней»; «Невідкіль з любов`ю, надцятого квітнепада…» та ін.).
  91. Постмодерністська забарвленість сюжету пошуків зниклої книги, іронічний ґатунок центрального конфлікту в романі «Ім`я троянди» У. Еко.
  92. Елементи історичного, пригодницького і детективного жанру у романі «Ім`я троянди» У. Еко. Пафос реабілітації сміхового начала, гра з «чужим» текстом і читачем, засоби стилізації у творі. Сенс назви роману.
  93. Особливості розвитку зарубіжної літератури на межі ХХ – ХХІ століть.

 


Данная страница нарушает авторские права?





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.