Література. Уліщенко В. В. Зарубіжна проза ХХ ст

Уліщенко В. В. Зарубіжна проза ХХ ст. в школі: Філософія модернізму та постмодернізму. Біографії письменників. Методика аналізу художніх творів. – Х., 2002. – С. 122-151.

Затонський Д. Е. Хемінгуей – письменник і людина // Вікно в світ. – 1999. - № 6. – С. 6-26.

Глущенко Г. «Гімн людині» чи щось інше? // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. - № 9. – С. 18-23.

Гордєєва Л. В. «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки…» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. - № 9. – С. 15-17.

Денисова Т. Н. Роман і романісти США ХХ ст. – К., 1990. – С. 101-124.

Денисова Т. Н. Секрет айсберга: О художественных особенностях прозы Э. Хемингуэя // Литературная учеба. – 1980. - № 5. – С. 202-207.

Анастасьев Н. А. Творчество Э. Хемингуэя. – М., 1981. – С. 85-111.

Кашкин И. Эрнест Хемингуэй. – М., 1966. – С. 222-231.

Лидский Ю. А. Творчество Э. Хемингуэя. – К., 1973. – С. 12-75.

Практичне заняття № 5

Т Е М А: Роман «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як твір «магічного реалізму»

М Е Т А: виявити риси «магічного реалізму» в романі, його проблематику, національний колорит та алегоричний сенс.

Завдання: усно: пригадати визначення поняття «магічний реалізм»; письмово: виявити риси «магічного реалізму» в романі «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса та укласти генеологічне дерево родини Буендіа.

П Л А Н

1. Роман «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса як узагальнення долі латиноамериканського континенту. Національна міфологема самотності.

2. Підпорядкованість історії роду Буендіа принципам міфотворення. Родові і загальнолюдські закономірності у хроніці життя Буендіа.

3. Міфопоетика твору: циклічність часу, яка закріплюється сюжетними повторами й прямим перетіканням минулого в майбутнє; розімкнення простору і його незмінність, анахронічність; поєднання предметної реальності з реальністю свідомості, з міфом, буденного й фантастичного, піднесеного й низького, комічного й трагічного; тотальна метафоричність і символіка тексту; барокова щедрість барв, міфологічні й біблейські алюзії і «карнавал» у творі.

4. Проблематика роману.

5. Методичні аспекти вивчення роману «Сто років самотності» Г. Гарсіа Маркеса у школі.

Література

Земсков Н. Г. Гарсиа Маркес. – М., 1989.

Кутейщикова В., Осповат Л. Новый латиноамериканский роман. 50-60-е годы. – М., 1976.

Писатели Латинской Америки о литературе. – М., 1982.

Столбов В.С. Пути и жизни / О творчестве популярных латиноамериканских писателей. – М., 1985. – С. 269 – 318.

Гарсиа Маркес. Нобелевская премия по литературе, 1982 // Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. В 2-х т. Т. 1. – А - Л. – М., 1992. – С. 312-314.

Затонський Д. «Сутність нашої самотності». Про «магічний реалізм» Г. Гарсіа Маркеса // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 12. –

С. 34 – 37.

Грисенко Л. «Від історії людства до історії духовності»: Матеріали до вивчення роману Г. Гарсіа Маркеса «Сто років самотності» 11 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. - № 5. – С. 41-44.

Омельченко М. Система образів роману Г. Гарсіа Маркеса «Сто років самотності» // Зарубіжна література. – 2003. - № 8 (лют.) – С. 6-8.

Штейнбук Ф. Через «Сто років самотності» зникають навіть «Тіні забутих предків» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. – 2002. - № 2. – С. 107-111.