ВИСНОВКИ. Поступово у світі гірськолижний туризм починає перетворюватися на один з найпопулярніших видів активного відпочинку

Поступово у світі гірськолижний туризм починає перетворюватися на один з найпопулярніших видів активного відпочинку. Україна не є винятком. Гірські лижі стають ознакою престижу і навіть життєвого успіху. Серед газетних і журнальних заголовків, присвячених гірськолижному туризму, з'явилися слова на кшталт " гірськолижний бум", " гірськолижна мода" і навіть " гірськолижна революція" та " гірськолижна пандемія".

Гірськолижний туризм великою мірою відповідає сучасним соціально-економічним реаліям. Він є не лише престижним, а й дає змогу цікаво, винахідливо і корисно для здоров'я проводити вільний час. Крім того, віковий і соціальний діапазон цього виду активного відпочинку дуже широкий. Він доступний малим дітям і пенсіонерам, студентам і олігархам, політикам і домогосподаркам. Сьогодні найпопулярніші місцевості для розвитку гірськолижного туризму знаходяться в Карпатах: Буковель, Яблуниця, Славське, Драгобрат, Плай, гори Красія, Вишків та ін.

Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу України є пріоритетним напрямком національної економіки і культури, важливим фактором підвищення міжнародного престижу країни, джерелом соціально – економічного розвитку регіонів, важливою умовою збереження історико – культурної спадщини.

Україна для формування ринку туристичної діяльності має всі об’єктивні передумови: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатства природного, історико-культурного та туристично -рекреаційного потенціалів. Гірськолижній туризм в Україні має вже сторічну історію.

У моїй дипломній роботі ми досліджували теоретичні основи гірськолижного туризму України, соціально-економічну та екологічну ситуацію в гірських районах Українських Карпат, сучасний стан та перспективи розвитку гірськолижніх курортів Сколівського району, а саме: «Захар Беркут» (с. Волосянка), «Плай» (с. Плав’є) та гірськолижній комплекс «Славськ».

Переваги гірськолижніх курортів – розвиток інфраструктури. Це матиме значення коли громадські ініціативи співпрацюватимуть з бізнесом.

Проблемний момент - зміна кліматичних умов, глобальне потепління, неофіційне працевлаштування працівників. Корисний ефект від гірськолижніх баз буде лише за умови співпраці з громадою та кращого законодавчого врегулювання, більш гнучкішого.

Виходячи із стратегічних завдань розвитку галузі, актуальною і практично значущою проблемою є теоретичне осмислення стратегії розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Кожен регіон володіє значними туристичними ресурсами, унікальність та істотна привабливість яких створює передумови для формування внутрішньо регіонального і міжрегіонального туристичного продукту.

Досліджуючи вплив державної політики на гірськолижній туризм нами були визначені наступні пріоритетні напрямки:

- удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму

- забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України

- заохочення іноземних та національних інвестицій у розвиток гірськолижного туризму

- створення нових робочих місць

- розширення міжнародного співробітництва

- створення сприятливих умов для розвитку гірськолижного туризму шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання

Щороку збільшується кількість лижників в українських Карпатах. Гірськолижні курорти Сколівського району приваблюють гнучкою ціновою пропозицією, однак відлякують розбиті дороги, несправні бугелі, підйомники. Альтернативою гірськолижному Славському стане комплекс " Плай" у с. Плав'є.

І хоча на території Сколівського району у «Плаю» немає конкурентів, вони є у сусідніх регіонах, хоча б «Буковель», та й у Польщі. Польські Устшики Дольні стають доволі популярні серед українських лижників. Також є безліч охочих рівнятися до «Буковелю», однак щоб розвинути таку інфраструктуру за кілька років, потрібно вкласти чимало коштів.

Загалом, за словами Ігоря Свистуна, попри можливість району до розвитку гірськолижних баз-зон-курортів, теперішній їхній стан незадовільний: «Не потребують модернізації підйомники у «Плаї», а решта - тією чи іншою мірою потребують модернізації чи заміни. Це близько 20 бугелів-підйомників на території району».

Порівнюючи три гірськолижні курорти («Захар Беркут», «Плай», «Славське») ми дійшли висновку, що найбільшої популярності серед туристів набув гірськолижній комплекс «Славське», але технічно обладнаний та перспективніший на даний час залишається гірськолижній комплекс «Плай».

В процесі дослідження встановлено, що при надзвичайному багатстві та

різноманітності природно – ресурсного потенціалу гірських територій Карпатського регіону, його використання далеко не раціональне. Процес використання природних ресурсів гір внаслідок значної вразливості гірських екосистем досить специфічний, що нерідко ігнорується землекористувачами, фахівцями та управлінцями. Крім того, важливою причиною нераціонального використання природно-ресурсного потенціалу є складний економічний стан в державі та трансформація системи управління на всіх рівнях влади, які негативно позначилися на фінансування робіт щодо збереження довкілля, виконавчій дисципліні, дотримання норм та правил господарювання.

Проведений аналіз показав, що зниження обсягів виробництва переробних галузей компенсується необґрунтовано великими масштабами експлуатації природних ресурсів та їх експортом без подальшої переробки на вітчизняних підприємствах.

В процесі аналізу встановлено, що ціла низка негативних екологічних та економічних наслідків обумовлена інтенсивно – техногенними системами ведення сільськогосподарського виробництва на гірських територіях. Надмірне розорювання гірських схилів, безсистемне прокладання доріг, масове використання агрохімікатів призвели до масштабних ерозійних процесів, забрудненості та деградації гірських ландшафтів, втрати родючості грунтів, зниження саморегулюючої здатності агросистеми, а відповідно – її екологічної стійкості. Аналіз свідчить, що слаборозвинені економічно, гірські райони в силу природніх, географічних, історичних та ряду інших факторів мають незадовільну соціальну інфраструктуру, що формує відповідне середовище життєдіяльності людей та значно гірші соціально-економічні умови життя і розвитку, ніж у рівнинних районах. На нашу думку, це призвело до появи таких негативних явищ як зменшення чисельності населення, скорочення народжуваності, висока смертність, міграційний відтік населення, погіршення якості життя.

Отже, важливою передумовою соціально-економічного розвитку є зміна структури господарства: зменшення частки природо експлуатуючих галузей матеріального виробництва і прискорений розвиток сфери послуг та інфраструктури. Як і всі проблемні регіони, гірські райони Українських Карпат – це території, які самостійно не зможуть вирішити численні соціально-економічні та екологічні проблеми та реалізувати свій природно- ресурсний потенціал і тому вимагають активної підтримки з боку держави.

Покращення ситуації гірськолижніх курортів Сколівського району на нашу думку, очікується за рахунок двох джерел:

- державної допомоги безпосередньо населенню та місцевим бюджетам (державні інвестиції повинні насамперед спрямуватися у розвиток інфраструктури курортів)

- росту підприємницької активності на гірськолижніх курортах, а також у тих сферах, які забезпечують поповнення місцевих бюджетів за рахунок акумуляції коштів з інших територій та з-за кордону.

Вважаємо за необхідне на протязі першого етапу реалізації стратегії запровадити спеціальний інвестиційний режим у межах гірськолижніх територій та різноманітні механізми оптимального управління.

Другий етап передбачає збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу, забезпечення якості життя, як відповідає стандартам європейських країн, надання широких прав територіальним громадам. Результативність господарської діяльності зробить можливим до кінця другого етапу реалізації стратегії соціально - економічного розвитку відмовитись від державної допомоги місцевим бюджетам і перетворити даний регіон у стабільно розвиваючий.

Ми вважаємо за потрібне створення глобальної системи екологічної безпеки, широке впровадження високоефективних екологічно безпечних технологій, гармонізація відносин людини і природи. Досліджуючи ці питання, ми дійшли висновку, що успіх реалізації стратегії сталого розвитку гірськолижніх курорті Сколівського рійону в значній мірі залежить від освіченості, обізнаності, моральних засад, ментальності, естетичних потреб та громадської позиції мешканців даних гірськолижніх курортів, а також від формування постійного прямого та зворотного зв’язку між органами влади і керованою ними системою.

Отже, розвиток гірськолижного туризму в Сколівському районі надзвичайно перспективний та економічно доцільний. Безперечно, що активний розвиток цього виду туризму в Сколівському районі сприятиме й підвищенню міжнародного авторитету Української держави.

Попри багато недоліків гірськолижного туризму в даному регіоні, зауважимо, що останні роки позначені – таки певними кроками в розвитку карпатського туризму. Відновлюються наявні бази та готелі, розбудовуються нові туристичні комплекси.