Дослідження соціально-економічної та екологічної ситуації в гірських районах Українських Карпат

В процесі дослідження встановлено, що при надзвичайному багатстві та різноманітності природно-ресурсного потенціалу гірських територій Карпатського регіону, його використання далеко не раціональне. Процес використання природних ресурсів гір внаслідок значної вразливості гірських екосистем досить специфічний, що нерідко ігнорується землекористувачами, фахівцями та управлінцями. Крім того, важливою причиною нераціонального використання природно-ресурсного потенціалу є складний економічний стан в державі та трансформація системи управління на всіх рівнях влади, які негативно позначилися на фінансуванні робіт щодо збереження довкілля, виконавчій дисципліні, дотриманні норм та правил господарювання [ 17, с.9 ].

Складні природні умови в гірській місцевості обмежують вибір видів господарської діяльності для місцевого населення і зумовлюють особливі умови господарювання. Негативний вплив на якісні показники господарювання в гірських районах справляють високі транспортні витрати, відсутність інформації та вузький вибір потенційних партнерів з торговельно-економічної діяльності, обмежені можливості для реалізації ринкових ініціатив. Проведений аналіз показав, що зниження обсягів виробництва переробних галузей компенсується необгрунтовано великими масштабами експлуатації природних ресурсів та їх експортом без подальшої переробки на вітчизняних підприємствах. Так, у 2008 р. порівняно з 1998 р. обсяги експортованої продукції зросли у Старосамбірському районі Львівської області у 4, 0 рази, Сколівському – в 5, 5 рази, Турківському – у 8, 7 рази, Дрогобицькому – у 12, 6 рази, тоді як в середньому по області цей показник виріс лише у 2, 6 рази. Подібні деформації спостерігаються і в інших гірських районах. Поступаючись продуктивністю праці, гірські території переорієнтовуються на конкурентний товар (таким є ліс), який з мінімальними витратами майже у готовому вигляді можна одержати від природи. (табл.1.1.) А це призводить до знищення карпатських лісів та занепаду лісопереробної галузі [ 17, с.9 ].

У значно складніших умовах, порівняно з іншими регіонами, у гірській зоні Карпат розвивається сільськогосподарське виробництво, яке має свою специфіку, обумовлену грунтово-кліматичними умовами, рельєфом місцевості, структурою земельних угідь, земельно-правовими відносинами, існуючими місцевими традиціями тощо. Аналіз розвитку сільського господарства гірських районів Львівської області свідчить про те, що за останні п’ять років низький рівень врожайності багатьох сільськогосподарських культур призвів до зниження їх середньорічного виробництва.

Таблиця.1.1.

Основні показники використання та охорони лісу у Львівській області

1997-2002:
Заготівля деревини - всього, тис.куб.м: наводяться дані щодо заготівлі ліквідної деревини.
Заготівля деревини - від рубок головного користування, тис.куб.м: наводяться дані щодо заготівлі ліквідної деревини.

Джерело: Статистичний щорічник Львівської області. Державний комітет статистики України, Львівське обл. упр. статистики. – Львів, 2013.

Залишається низьким рівень ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в громадському секторі в порівнянні з індивідуальним. За попередніми підсумками у 2015р. фінансовий результат підприємств від реалізації продукції сільського господарства та надання послуг у рослинництва і тваринництві становив 1311, 8 млн.грн прибутку проти 1517, 0 млн.грн у 2014р [ 51 ]. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва (без урахування бюджетних дотацій і доплат) у цілому склав 28, 2% проти 35, 9% у попередньому році.(табл.1.2.).

Таблиця 1.2.

Основні економічні результати виробництва підприємствами

основних видів продукції сільського господарства

Джерело: Головне управління статистики у Львівській області, 2016

В процесі аналізу встановлено, що ціла низка негативних екологічних та економічних наслідків обумовлена інтенсивно-техногенними системами ведення сільсько­господарського виробництва на гірських територіях.

Прибутки від реалізації продукції сільського господарства і надання послуг у рослинництві і тваринництві отримали 78, 2% підприємств, у середньому на одне підприємство сума прибутку становила 10, 2 млн.грн (у 2014р. – відповідно 66, 9% і 15, 0 млн.грн). Водночас 21, 8% підприємств допустили від сільськогосподарського виробництва збитки, сума яких у розрахунку на одне підприємство становила 1, 0 млн.грн (у 2014р. – відповідно 33, 1% і 2, 1 млн.грн) [ 51 ].

Надмірне розорювання гірських схилів, перевипас худоби, безсистемне прокладання доріг, масове використання агрохімікатів призвели до масштабних ерозійних процесів, забрудненості та деградації гірських ландшафтів, втрати родючості грунтів, зниження саморегулюючої здатності агросистеми, а відповідно – її екологічної стійкості [ 32, с. 44].

Традиційна для гірської місцевості рекреаційна діяльність, для розвитку якої в Українських Карпатах є сприятливі умови, сьогодні має меншу інвестиційну привабливість для потенційних інвесторів порівняно з іншими сферами вкладання капіталу в гірській місцевості (наприклад, лісозаготівлею).

Аналіз соціальних проблем свідчить, що слаборозвинені економічно, гірські райони в силу природних, географічних, історичних та ряду інших факторів мають незадовільну соціальну інфраструктуру, що формує відповідне середовище життєдіяльності людей та значно гірші соціально-економічні умови життя і розвитку, ніж у рівнинних районах. Це призвело до появи таких негативних явищ як зменшення чисельності населення, скорочення народжуваності, висока смертність, міграційний відтік населення, погіршення якості життя.(табл.1.3.).

Зазначимо, що вихід гірських районів Українських Карпат з депресивного стану можливий лише за умови трансформації господарства регіону у напрямку підвищення рівня економічної ефективності та екологічної безпеки. Важливою передумовою соціально - економічного розвитку регіону є зміна структури господарства: зменшення частки природо експлуатуючих галузей матеріального виробництва і прискорений розвиток сфери послуг (особливо рекреаційних) та інфраструктури.

Таблиця 2.3

Показники розвитку соціальної сфери гірських районів Львівської області у 2014 році.

Джерело: Статистичний щорічник Львівської області за 2006 рік. Част. ІІ. Державний комітет статистики України, Львівське обл. упр. статистики. – Львів, 2007. – 370 с.

. Як і всі проблемні регіони, гірські райони Українських Карпат – це території, які самостійно не зможуть вирішити численні соціально-економічні та екологічні проблеми та реалізувати свій природно-ресурсний потенціал і тому вимагають активної підтримки з боку держави [ 52, с.45 ].

Гострота соціально-економічних та екологічних проблем гірських районів Українських Карпат обумовлена не тільки специфічними умовами гір та пов’язаними з цим труднощами життєдіяльності горян, але й складними проблемами реформування економіки країни та виходу її з економічної кризи. Це стосується як рівня економічного розвитку та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу, так і стану демографічних та соціальних процесів і особливо якості життя гірського населення.

Зупинимось більш детально на цих екологічних проблемах Сколівщини, їх причинах та шляхах вирішення.

Проблема забрудненості атмосферного повітря викидами від котелень та автотранспорту на автомагістралі Київ-Чоп. Причина існуючого стану – відсутність фільтрів мокрої очистки з метою зменшення викидів забруднюючих речовин. Вирішити цю проблему можна шляхом реконструкції котелень та встановлення загороджуючих заборів на автомагістралях [ 52, с.45 ]. Крім цього, ці загородження додатково зменшать рівень шумів від автомобілів.

Скид забруднених та недостатньо очищених каналізаційних стоків у річки району. Вирішення цієї проблеми полягає ремонті, реконструкції існуючих (м.Сколе, смт. Славське) та будівництві нових (с. Верхнє Синьовидне) очисних споруд. Також потрібно каналізувати м. Сколе, смт. Славськ, с. Козьова, с. Верхнє Синьовидне. Необхідно привести у належний стан прибережних водоохоронних смуг.

Недотримання встановлених природоохоронним законодавством правил у прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах. Порушення полягають у скиді сміття в річки, що є основним джерелом забруднення від приватного сектора в населених пунктах. Також проводиться розорювання земель внаслідок органічних та мінеральних добрив. Шляхи вирішення – посилення контролю за дотриманням режиму використання території місцевими радами у відповідності до чинного законодавства та навчальні заходи по покращенню екологічної свідомості жителів.

Нафтопровід " Дружба", який проходить територією району, що є потенційно небезпечним об’єктом для водних ресурсів. Тому необхідно забезпечити належну охорону нафтопроводу від пошкоджень, а у разі виникнення аварії, забезпечити можливість її мобільної ліквідації.

Незадовільний технічний стан водозаборів району. Тут потрібно визначити власника окремих з них та провести технічну реконструкцію усіх водозаборів та водопровідних мереж [ 46, с.180 ].

Руйнування берегів при повенях. Інтенсивне випадання дощів на протязі короткого періоду викликає різке підняття води в річках, що спричиняє обвал берегів, підмивання мостів, затоплення прибережних захисних смуг і призводить до непередбачуваних аварійних наслідків. Тут необхідно створювати берегоукріплення.

Проблема побутових та промислових відходів. Ця проблема пов’язана з незадовільним станом полігону ТПВ в. с. Дубино, який потребує завершення будівництва, впорядкування і постійного нагляду з боку комунальної служби. Також невдало підібрана земельна ділянка під сміттєзвалище ускладнює роботу комунальних служб. Відсутність огорожі та механізмів для своєчасного ущільнення сміття та перешарування грунтом призводить до забруднення прилеглих територій. Тому на сьогоднішній день земельною комісією Сколівського району відібрана нова ділянка для будівництва ТПВ в с. Дубино та підготовлено проектні рішення [ 43, с. 43 ].

Крім того, є проблема відсутності полігонів твердих побутових відходів на території сільських населених пунктів, причиною чого є відсутність коштів на розробку документації та будівництво полігонів ТПВ.

Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що екологічні проблеми існують і на перший погляд «чистих» туристичних районах України. При тому більшість екологічних проблем пов’язані з кризою екологічної свідомості людей. Тому необхідно здійснювати довготривалий, екологічно прийнятний економічний розвиток, а також розвиток таких стосунків у суспільстві, які, задовольняючи потреби нинішнього покоління. Необхідно вивчити сучасний стан екологічної свідомості людей та запропонувати дієві методи для її зміни.

На нашу думку, найбільш дієвими заходами по покращенню екологічної ситуації в Сколівському районі та в Карпатах в цілому є:

- перегляд принципів природокористування;

- докорінна перебудова господарської діяльності;

- озеленення території;

- поширення електромобілів;

- утилізація відходів;

- суворіше законодавство щодо порушників;

- очищення скидів у воду та в повітря.

Підводячи підсумки, назвемо головні екологічні проблеми Сколівського району:

- забрудненість атмосферного повітря викидами від автотранспорту на автомагістралі Київ – Чоп

- скид каналізаційних стоків в річках Сколівського району

- недотримання встановлених природоохоронним законодавством правил у водоохоронних зонах

- незадовільний технічний стан водозаборів району

- руйнування берегів при повенях

- проблема побутових та промислових відходів

Отже, потрібно стимулювати екологічну освіту та виховання населення у питаннях охорони навколишнього середовища, адже це єдиний шлях до підвищення обізнаності у питаннях екології.