Ат калію

І'Калі-

маг

Що таке некореневе підживлення і як його проводити?

Здійснюють підживлення тими самими обприскувачами, що й заходи проти шкідників і хвороб. Перед заливанням пожив­ного розчину бак ретельно промивають. Обприскування на­саджень картоплі розчином добрив треба проводити в хмарну погоду, або після дощу. Якщо зразу після обприскування пройшов дощ і змив розчин з листків, обробку повторюють. У сонячну погоду підживлення некореневе проводити не ре­комендується, бо це може викликати опіки листків.

Обприскують рослини зверху, щоб розчин добре зволожив листя. Витрати розчину 5—6 л на 100 м².

Ефективне некореневе підживлення сумішшю мінераль­них добрив і мідного купоросу. Для приготування розчину з розрахунку на 100 м² у 8 л води розчиняють 20 г аміачної селітри, 200 суперфосфату, 20 хлористого калію-І 1 г мідного купоросу. Суперфосфат завчасно, не пізніше як за добу до об­робки, заливають водою в окремому посуді, перемішуючи ло-паткоюд залишають відстоятись. Нерозчинна частина осідає на дно, а розчин проціджують і додають в нього інші удобрю­вальні компоненти.

Некореневе підживлення підвищує врожай бульб, вміст у них крохмалю. Цей захід особливо ефективний при надмірно розвинутому картоплинні.

Як застосовувати мікродобрива під картоплю? Мікро­елементи містяться в різних солях, деяких відходах проми­словості, а також в органічних добривах, попелі. При внесенні в достатній кількості гною та інших місцевих добрив картопля в основному забезпечується мікроелементами. Проте на окре­мих грунтах є потреба у мікродобривах, насамперед міДних, таких мікроелементів, як мідь, борних, марганцевих та інших. /.

Мідні добрива найбільш ефективні на осушених торфови­щах, торфоболотних і болотних грунтах. Для. удобрення ви­користовують піритні недогарки, які є промисловими відхо­дами хімічного виробництва і являють собою важкий по­рошок чорного кольору з вмістом 0, 1—0, 5 % міді. Вносять їх на городі один раз у 4—5 років по 2—5 кг на 100 м².

Можна використовувати також мідний купорос, який міс­тить- 25, 4 % міді. При внесенні в грунт при садінні бульб достатньо 150—300 г на 100 м². Некореневе підживлення кар­топлі мідним купоросом проводять у фазі бутонізації. Розчин готують з розрахунку 0, 1—0, 5 г мідного купоросу на 1 л води, на 100 м² витрачаюсь його 4—5 л.

Борні добрива ефективні на дерново-підзолистих, дерно­во-глейових, перегнійнокарбонатних і торфових грунтах, їх доцільно застосовувати для зменшення ураження бульб

аршею, яка поширюється від підвищених доз вапнякових Добрив. Однак борні добрива малоефективні на кислих грун­тах.

Як борні добрива використовують борат м а г н і ю з іістом 1, 3—1, 5 % бору та 18—20 % окису магнію в за­гоюваній для рослин формі; буру з вмістом бору 11, 3 % та орну кислоту з вмістом бору 17, 5 %. Усі ці добрива можна вносити під час садіння бульб по > І5—ЗО г на 100 м². При некореневому підживленні обприе-*ють рослини картоплі у фазі бутонізації борним розчином 0—250 мг бору на 1 л води. Витрати розчину 4—5 л на Н)0 м². Можна обприскувати бульби перед садінням 0, 01 — да, 1 %-м розчином борної кислоти з витратою його 3—5 л на £ І ц насінного матеріалу.

Марганцеві добрива сприятливо впливають на врожай-, ЗМсть картоплі на чорноземах слабовилугованих, сірих лісо­вих, різних грунтах у гіоймах річок, на щойно провапнова­них ділянках.

/ Найчастіше марганець вносять у вигляді марганізованого Суперфосфату, маргаиізованих нітрофоски і нітроамофоски Щ вмістом марганцю-1, 5 %. Дози їх розраховують за основ­ами елементами живлення. Цей елемент міститься також у ргартенівському фосфатшлаку, що застосовується як фосфор-добриво, дозу його розраховують за вмістом фосфору. Окремо марганцеві добрива використовують у вигляді Сірчанокислого марганцю, який містить 24, 6 % марганцю. " Іікродобриво вносять з розрахунку Ш0—150 г на 100 м² еред садінням бульб. Досить ефективна передсадивна об­робка їх 0, 15 %-м розчином сірчанокислого марганцю з ви­тратою 3—5 л на 1 ц бульб.

Чи доцільно удобрювати картоплю одними мінеральними Зривами? Найбільш ефективне сумісне використання під: *ртоплю органічних і мінеральних добрив. Але на городах, собливо на присадибних ділянках, які тривалий час періо­дично удобрюються гноєм, можна обійтись в окремі роки од­ними мінеральними добривами. У такому випадку дози азоту " Ігають бути помірними, а фосфору і калію — дещо підвище­ними.

Якщо грунт високородючий, краще застосовувати фос­форні та калійні добрива.. "

Як впливають добрива на кулінарні якості бульб? Щоб їиростити високий урожай смачних бульб, слід особливу {увагу звернути на застосування добрив. Значення мають не. лише оптимальні дози поживних'речовин, але й співвідношен­ня між ними. Так, від високих доз органічних і мінеральних добрив спостерігається деяке зростання врожаю бульб, але їх

якість погіршується. При цьому насамперед знижується в них вміст сухої речовини і крохмалю, менше нагромаджує­ться вітаміну С. Разом з тим зростає вміст азотистих сполук, в тому числі в нітратній формі, що шкідливо впливає на орга­нізм людини. Погіршуються кулінарні та смакові якості. Під дією органічних та азотних мінеральних добрив, внесених у високих дозах, бульби гірше розварюються, м'якоть стає водянистою, із стороннім запахом. М'якоть сирих і особливо варених бульб чорніє (таб. 11, 12).

Чи доцільне щорічне внесення добрив під картоплю? • Урожай бульб 2, 5—3 ц із 100 м² виносить з грунту досить велику кількість поживних речовин. Тому потрібне щорічне їх поповнення. Але на городах тривалого використання, які систематично удобрюються, чисті від бур'янів, можна в окре­мі роки картоплю не удобрювати. У такому разі врожай бульб може бути не меншим. Однак, якщо практикувати часте виро­щування картоплі та інших культур без добрив, родючість грунту знижуватиметься, і це через деякий час призведе до зменшення врожаю всіх культур на городі.

Показники якості бульб без внесення добрив на родючих грунтах залишаються високими.

Чи потрібне вапнування городів? Якщо кислотність грунту досить висока (рН 4, 0—5, 0), вапнування доцільне. Слабо-кислий грунт вапнувати непотрібно. Але слід враховувати, що на городі вирощуються й інші культури, реакція яких на кислотність може бути різною.

Вносити можна будь-який вапнуючий матеріал. Доза його залежить від рівня кислотності грунту та вмісту кальцію в добриві. На 100 м² площі рекомендуємо вносити залежно від кислотності грунту таку кількість вапняних добрив, *г:

Сидьйа (рН 4, 1—4, 5) 40—50 25—30

Середня (рН 4, 6—5, 0) 30—40 20—25

Славка (рН 5, 1—5, 5) 30—25 Не вапнують

Вносять вапняні добрива восени під переорювання чи перекопування грунту раз у 6—7 років. Особливо потрібно звертати увагу на реакцію грунту при освоєнні ділянок під город.

Однак поряд з позитивним впливом вапнування на вро­жайність картоплі можуть бути і негативні наслідки. Відомо, що при внесенні вапна у високих дозах або при частому вап­нуванні, бульби уражуються паршею звичайною.