Вирощування ранньої картоплі

Які сорти придатні для одержання раннього врожаю?

Для споживання бульб влітку і на початку осені треба ви­саджувати столові сорти ранньої, середньоранньої груп і на­віть середньостиглої. Висаджуючи сорти різних строків до­стигання у різні строки, складають своєрідний конвейєр, що дає можливість одержувати тривалий період свіжі бульби.

З ранніх сортів найбільш поширені Прієкульська рання, Зов, Воротинська рання,.Іскра, Пригожа 2, Незабудка, Бо-родянська, Каскад поліський.

Із середньоранніх використовують Невську, Чарівницю, Житомирянку, Мавку, Львів'янку, Світанок київський, Ра­домишльську, Адретту.

На півдні вирощують середньостиглі: Гатчинську, Ого-ньок, Луговську.

На півдні республіки ранні сорти забезпечують урожай бульб у другій половині травня — першій половині червня; середньоранні — протягом червня, середньостиглі — в лип­ні — серпні.

У центральній частині урожай ранніх сортів одержують

122 -

тягом червня, середньоранніх ~ у другій половині черв-— липні, середньостиглих — у другій половині липня — гпні — вересні.

У північних районах ранні сорти дають урожай бульб ругій половині червня — липні, середньоранні — у першій овині липня — серпні — вересні.

Як готувати грунт? Під ранні сорти головне завдання готовий грунту полягає в тому, щоб створити глибокий:; кий шар, в якому має бути достатньо повітря, вологи та ивних речовин для росту і розвитку рослин. Грунт розпочинають готувати відразу після збирання ередньої культури. Ділянку очищають від решток уро-проводять поверхневе розпушення, щоб викликати ростання насіння бур'янів, і наступним обробітком зни-ють їх.

_ґ Якщо гній вносять з осені, його рівномірно розкидають,

* сіюють фосфорні й калійні мінеральні добрива і переко-

гь ділянку: на Поліссі, де орний шар грунтів неглибокий, —

%І4 —16 см, у Лісостепу та Степу— на 18—20 см.

-ТУзимку нагромаджують сніг, а навесні — затримують

V- Як тільки ділянка починає просихати, її боронують,

" ять азотні мінеральні добрива, ретельно розробляють

нт, щоб не було великих грудок. Якщо зимою було мало

у, а весною відсутні дощі, слід провести вологозарядковий

" ив з розрахунку 35—50 л/м². Через два дні ділянку

■ у волочать граблями. На важких грунтах доцільно цро-

-и глибоке розпущення (перекопування) лопатою чи вй-

/И.. ■ ■

ІЯкщо перегній вносять навесні, то з осені ділянку не пере-рють, а лише поверхнево розпушують. Весною розкидають: гній, мінеральні добрива і копають грунт на глибину 18 см. Не слід глибоко копати з осені перезволожені ти, бо у зимовий період вони нагромаджують багато во-Такі грунти поверхнево розпушують, а, копають вже: сиі перед внесенням добрив.; На півдні для одержання раннього врожаю бульб грунт вістю готують з осені. В серпні розкидають добрива і за­гають їх неглибоко, в кінці вересня перекопують, а в кінці \я формують гребені на відстані 50—60 см. Навесні и швидше підсихають, завдяки чому можна розпочати дння на 7—10 днів раніше.

Як готувати бульби для раннього садіння? Передсадивне

ощування бульб — ефективний спосіб, який прискорює

и, бульбоутворення і достигання врожаю. Для проро-

ання потрібні головним чином два фактори — тепло і по-

я, але в деяких випадках і світло.

Строки пророщування залежать від' ґрунтово-кліматич­них умов, сорту і наявності приміщення. Для ранньої ви гонки бульб треба мати опалюване приміщення і джерело освіт­лення, бо розпочинають пророщування в кінці лютого — першій половині березня.

Кращі результати дає комбіноване пророщування. Ві­дібрані бульби витримують на світлі протягом 35—40 днів. За 7—10 днів до садіння бульби з розвинутими зеленими паростками перекладають у глибші овочеві ящики, і переша­ровують їх вологим перегноєм, торфокришкою чи тирсою. Якщо використовують тирсу, її необхідно обробити гарячою водою. Температура підчас закладання бульб має становити 7—10 °С. На дно ящика насипають іігар наповнювача (тир­са, перегній чи торфокришка) завтовшки 2 см, на який розкладають бульби на відстані 1 см одну від другої верхів­ками догори. Потім їх присипають шаром наповнювача в 2 смЛ знову розкладають бульби. Всього в ящик вміщується 6—8 шарів. Зверху присипають 3—4-сантиметровим шаром наповнювача, який періодично поливають теплою водою. За цей час на паростках з'являється добре розвинута коре­нева система. Хороші результати дає підживлення розчином мінеральних добрив: суперфосфату 60 г, калійної голі ЗО г, аміачної селітри ЗО г на 10 л води. -

Перед садінням можна бульби обприскати розчином мікроелементів і регуляторів росту.

Треба ретельно слідкувати за розвитком паростків і коре­невої системи, не допускаючи як переростання, так і слабкого їх розвитку. Посилення або уповільнення їх росту здійснюють регулюванням температури і поливом..- ' ■

Підготовлені таким чином бульби доставляють на ділянку в ящиках, в яких проводили пророщування. Обережно вийма­ють їх, щоб не обдумати паростки і коріння. Якщо напов­нювачем був перегній, його вносять по жмені у лунку перед садінням бульби..

Садять пророщені бульби на підготовлену Ділянку якомо­га раніше, коли грунт на глибині садіння прогріється до 2—З °С. Як тільки грунт підтряхне, його боронують грабля­ми, але обережно, щоб не порушити гребені. За 2—3 дні до са­діння їх накривають плівкою, що сприяє кращому прогріванню грунту. Удень температура під плівкою досягає +20—30 °С, вночі знижується до 0 °С. Поступово вночі вона піднімається вище 0 °С.

Календарні строки садіння залежать від умов року, але на півдні республіки вони настають у кінці березня — на почат­ку квітня, в Лісостепу та на Поліссі — на 10—12 днів піз­ніше.

Рання картопля в умовах зрошення потребує дещо мен­шої площі живлення, тому її висаджують загущено — по В—7 бульб на 1 м², чому відповідають схеми 60Х 25—20 см та 50Х 25—ЗО см. Якщо зрошують по борознах, то міжряддя \>»ає бути 60 см, а якщо дощуванням — то 50 см. Загортають бульби неглибоко: чим раніше садять, тим мілкіше загорта-? Іоть. Оптимальна глибина 5—6 см, але можна садити й на ІЗ—4 см. При наступних обробітках шар грунту над бульбами Поступово збільшується, а згодом кущі підгортають.

Якщо гребені підготовлені з осені, на дно борозни під ульби можна внести суміш перегною (до 1 кг) з суперфос-атом (15 г) і попелом (ЗО г). Бульби обережно кладуть на дно борозни корінням дони-і присипають землею, згрібаючи її граблями з гребенів. Поступово грядка вирівнюється. Прикочувати або притопту­вати землею над бульбами не слід. У пухкому стані вона Швидше прогріється, краще відбуватиметься обмін повітря ^гж бульбою і навколишнім середовищем.

Якщо немає поліетиленової плівки, грудку можна замуль-

**ати мульчпапером (до появи сходів), торфом, сухим лис-

м, тирсою, перегноєм (шаром 2—3 см), завдяки чому на

9 °С підвищується температура грунту, 'зберігається во-

ра, відбувається додаткове удобрення. Мульчування при-

юрює з'явлення сходів, ріст надземної маси і кореневої

істемн, бульбоутворення і достигання врожаю. -

Як прискорити ріст і розвиток рослин? Цього досягають

/допомогою двох заходів: підживлення мінеральними доб-

^гвами і зрошення. Кущі підживлюють аміачною селітрою,

'лерфосфатом і калімагнезією. Можна також застосовувати

мбіноване добриво нітрофоску.

С_ц Доза добрив становить: азоту і фосфору до 10—15, ка-

5—10 г/м*. Добрі результати дає підживлення деревним

пелом, який містить калій і всі мікроелементи. Його вно-

ь з розрахунку ЗО—40 г/м².

У Степу ранню картоплю починають поливати до і після

дів малими нормами — по 25—30 л/м², а коли рослини

ігають висоти 12-—15 см, нарізують борозни і 3—4 рази

іивають по 35—50 л/м². При цьому не тільки зволожуєть-

: грунт, а й розчиняються мінеральні добрива, гґрискорюєть-

розклад органічних добрив у доступні для рослин форми

живних речовин, на ділянці створюється сприятливий мік-

іімат.

Одним із заходів, ща прискорює формування раннього

зжаю бульб., є некореневе підживлення макро- і мікроеле-

ятами. Його здійснюють за 3—4 тижні до збирання врожаю

фазі цвітіння. З макродобрив застосовують розчин супер, -

фосфату, аміачної селітри, сірчанокислого калію у концен­трації від 1 до 5 % (10—15 г/л). З мікродобрив застосову­ють мідний купорос і борну кислоту в концентрації 0, 01 — 0, 05 % (0, 1—0, 5 г/л). Підживлення останніми збільшує врожайність на 20—25 %, а крохмалистість бульб на 1, 6— 1, 8 %, майже в три рази зменшує кількість бульб з обід­раною шкіркою під час збирання. На 100 м² ділянки витра­чають 4—5 л розчину.

У чому полягає догляд за насадженнями ранньої кар­топлі? У зв'язку з тим, що рослини ранньої картоплі мають надто короткий вегетаційний період, а вони повинні за цей час нагромадити високий урожай бульб, слід забезпечити такий догляд, щоб кожного дня рослини давали максимальний приріст надземної маси і бульб. Від садіння до збирання врожаю ділянка повинна бути в чистому від бур'янів, пухкому стані при оптимальній вологості грунту.

Догляд починається з одно-, дворазового досходового розпушення грунту за допомогою грабель, сап, металевих щіток. Останнє досходове («сліпе») розпушення проводять обережно; щоб не поламати паростки, які вже є на поверхні грунту. Особливо важливо його здійснювати після дощу і ут­ворення кірки. Якщо зимою було мало снігу, а навесні не ви­падали дощі, можна провести зволожувальний полив — ЗО—35 л/м², а через 2—3 дні розпушити грядки граблями. Недопустима наявність на ділянці бур'янів.

Як тільки позначаться сходи, грядку слід глибоко роз­пушити, рослини підгорнути. Можливо, деякі і навіть-всі рос-» лини при цьому будуть присипані. Якщо сходи присипаються землею, надземне стебло перетворюється у підземне, а в па­зусі кожного листка формуються столони. Отже, після чер­гового підгортання в кущі розвивається новий ярус етало­нів, від чого значно збільшується кількість бульб. Запобігати при цьому треба лише механічному пошкодженню сходів під час підгортання. Через 5—6 днів кущі підгортають вдруге, ще через 5—6 днів — втретє.

Коли починати збирання врожаю? До збирання ранньої картоплі в кожному конкретному випадку приступають за­лежно від сорту, способу підготовки насінних бульб, строків садіння і рівня догляду за рослинами. Починають вибирати бульби при зеленому картоплинні, коли шкірка на бульбах ще легко знімається пальцями.

Якщо грядки мульчують або вкривають поліетиленовою плівкою, зрошують та застосовують інші заходи, вибіркове збирання бульб масою 60—80 г можна починати в кінці трав­ня — на початку червня. На цей час під кущем вже нагро­мадилося 150—200 г бульб, а в першій половині червня —

$ до 200—300 г. Існує -взаємозалежність між відмиранням листків і станом бульб. Експериментально доведено: якщо відмерло 70 % листків, рослини вже пройшли 80 % вегета­ційного періоду і помітного приросту сухої речовини бульб не спостерігається. Таким чином, остаточне вибирання бульб £ лри відмиранні 70—75 % листків дає можливість уникнути ^недобору врожаю.

Викопані молоді бульби з пошкодженою шкіркою швидко 'Випаровують вологу, в'януть, темніють, тобто втрачають 'товарний вигляд^ і смакові якості. Тому треба накопувати ^Стільки бульб, скільки потрібно для споживання протягом }і— 2 днів.,.

Деякі господарі практикують багаторазове збирання

^ульб, тобто кілька разів з одного куща. Після дощу або

~оливу пальцями прощупують кущ, витягуючи великі бульби,

^" отім його підгортають. За такого способу малі бульби, що

" 'вшилися на столонах, швидко ростуть, і через 10—12 днів

.вбирають достатньої маси і їх так само вибирають. Якщо

¹ ртоплю поливати і підживлювати, таке збирання можна

^вводити кілька разів.

Коли картоплиння лочинає жовтіти, треба негайно зібра-

останні бульби, адже запізнення призводить до втрати

ожаю, його смакових якостей, до поширення хвороб. На

дні України за 3—4 дні до масового збирання картоп-

ня скошують, і якщо воно не уражене фітофторозом,

користовують для виготовлення компосту* уражене вису-

*ють і спалюють, а попіл застосовують як добриво- Бульби

Копують, сортують на~ продовольчі, насінні і нестандартні.

~анні використовуються на корм худобі або для виготов-

шя крохмалю. З црунту слід ретельно вибрати всі бульби,

віть дрібні. Якщо їх залишити, вони можуть перезимувати

" вступного року дати сходи, які доведеться знищувати. _

Як збирати молоді бульби? Під час раннього збирання

; ни мають надто тонку, ніжну шкірку, яка пошкоджується

Віть при легких ударах. Через кілька годин на місці удару

*якоть темніє і з часом загниває. Звичайно, якщо бульби

тають для негайного споживання, це не має значення,

а від сильних ударів м'якоть темніє під час варіння бульб.

ц збиранні із запасом на кілька днів пошкодження вже

є неабияке значення. Отже, збирати молоді бульби слід

ережно. Підкопавши кущ, його не розбивають лопатою,

обережно відокремлюють бульби руками і перекладають

, підготовлену тару. Не можна залишати молоді бульби на

. нячному освітленні, бо шкіра у них дуже чутлива до опіків,

д чого м'якоть загниває. Тому тару накривають мішкови-

Фо або ставлять у затінку.

При копанні в ранні строки під кущем ще залишається кілька дрібних бульб, не придатних для споживання, їх не­обхідно разом з бадиллям використати для компосту.

Миють стільки бульб, скільки буде негайно споживатися, а решту потрібно помістити в холодний погріб або в холо­дильник для тимчасового зберігання.

Чи можна одержати високий урожай ранньої картоплі? З усіх сортів ранні відзначаються найменшою врожайністю. Цінність їх полягає В тому, що від них можна одержати ранній продукт з.високими смаковими якостями, значним вмістом редукованих сахарів, вітамінів, фізіологічно актив­них речовин. Так, під час збирання в 100 г картоплі міститься від 15 до ЗО мг вітаміну С. Якщо взяти до уваги, що Наша денна потреба в ньому становить 45 мг, значить 250—300 г картоплі повністю забезпечує нас у цьому вітаміні. Це дуже важливо на початку літа, коли відчувається в ньому велика потреба.

Бульби ранніх сортів містять мало крохмалю (12—16 %), що на третину менше, ніж пізніх. Тому вирощувати їх для зимового споживання недоцільно. Крім того, високих смако­вих якостей бульби більшості ранніх сортів набувають влітку і восени. Взимку знижують порівняно з якістю сортів інших груп.

Застосовуючи рекомендовану агротехніку, можна виро­щувати високі врожаї ранніх сортів. Скажімо, сорт Вармас здатний забезпечити врожай 400—450 ц/га, або 4—4, 5 кг/м². Це означає, що під кущем він формує 700—800 г бульб. Пріє-кульська рання і Незабудка дають з куиіа по 460—500 г. Але догляд за ранньою картоплею потребує додаткових заходів, матеріалів.

Як виростити ранній урожай під плівкою? Якщо ви бажа­єте одержати надранній урожай бульб у кінці травня — на початку червня, його можна виростити під плівкою. Засто­совують два види вкриття: за допомогою металевих невисо­ких дуг, на які натягують плівку, і вкриття гребенів плівкою та присипання її країв землею. Металеві дуги повинні бути довжиною, яка відповідає ширині полотна плівки плюс 50— 60 см. Через кожні 1 —1, 5 м упоперек рукава плівки зворот­ним боком гарячого паяльника проводять дві смуги на від­стані 1—2 см одна від одної і зварюючи обидва полотна. В отвори вставляють дуги, після чого конструкцію можна змонтувати на ділянці, заглиблюючи кінці дуг (на 15—20 см) у грунт. Полотно має ширину 120—140 см. Отже під плівкою розміщується 2—3 рядки картоплі.

За другим способом плівку розстилають уздовж рядків, а кінці пришпилюють шпичками і присипають землею.

1? 8

Насінні бульби готують заздалегідь: пророщують, оброб­ляють добривами і пестицидами. Ділянку вибирають з таким розрахунком, щоб вона добре освітлювалась сонцем. З осені на ній розкидають добре перепрілий гній і мінеральні добри­ва, перекопують і розрівнюють граблями. За допомогою сапи формуюсь гребені на відстані 60 см один від одного. Весною пророслі бульби обережно, з тим, щоб не обламати паростків і коренів, вибирають з ящиків і розкладають у борозни на відстані 25—ЗО см одна від одної, після чого борозни приси­пають грунтом з гребенів. Загальна глибина загортання 5—б см.

На них зразу ж встановлюють дуги з плівкою або вкри­вають плівкою з таким розрахунком, щоб рослини могли її вільно підняти. Можна зробити дерев'яний каркас з рейок, на який натягують плівку.

Коли з'являються сходи картоплі і бур'янів^ плівку на день знімають, розпушують грунт, виполюють бур'яни, при потребі поливають теплою водою. Рослини підгортають і зно­ву вкривають плівкою. Коли настає тепла погода і минає загроза приморозків, плівку знімають зовсім.

Перший урожай бульб збирають у кінці травня, кол'и вони досягають маси 70—80 г і під кущем вже сформувалось 300— 350 г бульб. З 1 м² їх одержують І —1, 2 кг, або 100—120 ц/га. День у день урожай зростає і на 15 червня досягає 1, 8—

2 кг/м², або 180—200 ц/га.

Як зберігати молоді бульби? Інколи є потреба звільнити ділянку з-під ранньої картоплі і зайняти іншою культурою. За такої умови доводиться збирати молоді бульби, що мають ніжну шкірку, яка легко здирається. У приміщенні, навіть у підвалі, вони погано зберігаються, швидко втрачають во­логу, в'януть, темніють. Але, як відомо, в цей період бульби містять багато цінних поживних речовин, вітамінів і зберегти їх дуже важливо.

Після збирання в бульбах відбувається синтез крохмалю

3 сахарів. Під час зберігання вони посилено дихяють, витра­чаючи редуковані сахари і вітамін С. Якщо в липні в моло­дих бульбах сорту Бородянська міститься 25, 75 мг% вітаміну С, а в серпні 27, 7 мг%, то у вересні — вже 20, 5, жовтні — 18, 49 мг%. За зимовий період на дихання та інші процеси бульби витримають майже дві третини вмісту вітаміну С і в березні містять його лише 9—10 мг%.

Щоб зберегти споживні якості молодих бульб, треба за допомогою певних умов уповільнити життєві процеси. Один з головних факторів — це відповідна температура, яка для молодих бульб має становити 1—1, 5 °С. Тимчасово її можна знизити майже до 0 °С, але тривале витримування за такої

температури збільшує в бульбах вміст сахарів (до 6—8 %), тобто вони стають солодкими і при варінні м'якоть темніє.

Щоб бульби не втрачали вологу і не в'янули, вологість повітря в приміщенні треба підтримувати на рівні 70—80 %. • На дихання вони витрачають багато кисню, тому необхідно забезпечити добрий обмін повітря.

Такі умови можна створити в холодильних камерах, а за \ їх відсутності — у холодному погребі. Для цього ще зимою заготовляють лід або сніг, який у погребі вкривають тирсою. Зібрані молоді бульби обережно складають в ящики і вистав­ляють їх на лід. Так можна зберігати бульби протягом мі­сяця і довше.

Як виростити ранній урожай у закритому грунті? На По­ліссі та в Лісостепу, щоб одержати ранню картоплю в дру­гій — третій декадах травня, її вирощують у плівкових не-,; опалюваних теплицях. ЗІ м² можна зібрати до 2 кг бульб, '

Важливо підібрати відповідний сорт та якісно підготувати*' бульби до садіння. Найбільш придатні сорти Незабудка, Прієкульська рання, Воротинська рання. Висаджують їх роз­садою або добре пророщеними бульбами масою 60—80 г.;.

Для одержання розсади взимку висаджують бульби в па- \ перові чи плівкові горщечки діаметром до 10 см, заповнені '* торфо-, землеперегнійною сумішшю або тирсою. Горщечки? ставлять в один шар у неглибокі ящики. В кінці лютого—, на початку березня ящики розміщують у теплому приміщенні, ' чи плівковій теплиці. Горщечки поливають теплою водою а& ї поживним розчином, який готують з 60 г суперфосфату, ЗО г' хлористого калію, 1—2 г мідного купоросу і 10 л, води. Най­більш сприятливі умови створюються, якщо перші 7—10 дні температура становить 20—22°, а пізніше їх пророщуют при температурі 10—20°. Нормально розвинута^ розса*' да повинна бути високою 7—10 см.,

її висаджують у грунт теплиці за схемою 60Х 25—30 см Найбільш важлива умова для одержання ранньої продук' ції — підтримання температури повітря на певному рівн Треба пам'ятати, що при температурі нижче 10° ріст росли затримується, але при підвищенні її до 25—30° гальмуєтьс бульбоутворення. Оптимальні умови для росту кущів і фор мування бульб при температурі грунту 18—19° і повітря 22. 24°.

Поливати треба помірно, один раз на тиждень з розр, хунку 50—70 л/м².

- Збирають бульби, коли під кущем урожай становиг не менше 500 г. Якщо треба одержати товарні бульби в біл ранні строки, кущі підкопують і вибирають лише бул потрібного розміру.

Як виростити молоді бульби для споживання в осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди? Вирощування молодої картоплі для споживання в осінньо-зимовий період розширює асортимент овочів. Спосіб одержання молодої картоплі роз­роблений О. В. Горкуценком на Київській овоче-картопляній дослідній станції.

На Поліссі та в Лісостепу в середині літа висаджують бульби минулорічного врожаю. Висаджують бульби для осінньо-зимового використання у добре розпушений грунт 10—20 липня на глибину 5—7 см. Удобрення і догляд такі самі, як і при весняному садінні.

Використовують сорти Невська, Адретта, Гатчинська. І якщо рослини надійно захистити від колорадського жука та фітофторозу, вони здатні до середини жовтня сформувати врожай до 700--900 г на кущ. Частину його можна викопати восени. Частину грядки вкривають опалим листям або со­лом'яною різкою шаром 25—30 см, щоб захистити грунт від промерзання і весною одержують бульби з хорошими спо­живчими якостями. Перед укриванням грядки на зиму кар­топлиння скошують.

Під час відлиг взимку бульби можна викопувати і спожи­вати.