Віктимологічні аспекти пияцтва, наркоманії та поширення СНІДу

Розглянемо вид «фонових» явищ, що пов'язаний з надмірним вживанням алкогольних напоїв.

Алкоголь відомий людям із давнини. Про його походження іс­нує багато вовкуватих і трагічних легенд.

Пияцтво - це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, що знижує рівень соціальної активності особи, негативно позначається на здоров'ї людини, яка споживає алкоголь. Пияцтво передує алкоголізму. У середньому кожний шостий п'яниця з до­рослих осіб стає алкоголіком.

Алкоголізм - важке захворювання, яке спричиняється система­тичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, характери­зується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.

Велика медична енциклопедія визначає алкоголізм як «сукуп­ність патологічних змін, що виникають в організмі під впливом тривалого, непомірного вжитку алкоголю».

Алкоголізм посідає третє місце у світі за смертністю, після сер­цево-судинних захворювань і злоякісних новоутворень. Проте, якщо враховувати, що багато з цих захворювань нерідко зумовле­но зловживанням спиртним, то без перебільшення можна сказати: алкоголізм - це перший ворог для людини.

Пияцтво є причиною багатьох злочинів. Узагальнений аналіз судової практики свідчить: алкогольне сп'яніння є причиною вчи­нення таких небезпечних злочинів, як: тілесні ушкодження, зґвалту­вання, вбивства. Так, під впливом алкоголю вчинюється приблиз­но 2/3 навмисних тяжких злочинів проти особи (так, у 2004 році убивств - 43, 2%, зґвалтувань - 44, 3%, нанесення тяжких умисних ушкоджень - 35%; третина - хуліганські прояви.

У дев'яти випадках із десяти хуліганство вчинюється особами напідпитку¹.

Зв'язок пияцтва зі злочинністю переконливо відтворив О. К. Толс-той у притчі «Богатир»: «...Слідом за горілкою відбуваються свар­ки, злочини, хвороби, голод. Алкоголік здатний за чаркою горілки віддати останню сорочку.²

Письменник Джек Лондон образно пов'язав пияцтво зі злочин­ністю, що згодом призводить до загибелі людини: «Початок шляху -рюмка, середина - компанія, що вживає алкогольні напої, легка п'ян­ка, пара чарок за обідом. Кінець - за ґратами за вбивство, у психіа­тричній лікарні або у могилі від випадкової легкої хвороби»³.

Див.: Кононенко В. И„ Маляренко В. И. Пьянство и прєступность.- К.: І Іолитиздат Украиньї, 1988, -С. ІЗ.

* Толстоїі О. К. Собр. соч, - М., 1969, - Т. 1.- С. 229. ¹ Воронуов В. В. Симфония разума.- М., 1977.- С. 501.

Цікавим є підхід до розкриття зв'язку між пияцтвом і злочинні­стю у С. С. Остроумова, який підкреслював, що пияцтво та алко­голізм є умовою, що розв'язує, подібно каталізатору, егоїстичні, антигромадські погляди, тобто причину злочину. Систематичне пияцтво та алкоголізм призводять, як правило, до деградації люд­ської особистості, втрати елементарних принципів моралі, до появи у свідомості антисуспільних поглядів¹.

Віктимологія пияцтва та алкоголізму полягає в тому, що пияки та алкоголіки належать до групи осіб із підвищеним ступенем вік-тимності і є потенційними жертвами, які своїм нікчемним вигля­дом провокують до вчинення злочинів інших осіб і, насамперед, проти себе. Зазвичай вони стають об'єктами таких злочинних ді­янь, як: пограбування, розбійні напади, зґвалтування, хуліганські дії тощо. Неспроможність останніх через свій безпорадний стан (алкогольне сп'яніння), в якому вони перебувають майже постій­но, чинити адекватний опір іншим антисуспільним елементам, призводить до їх перетворення на «потенційні жертви» і легку здобич для злочинців.

Людина в стані алкогольного сп'яніння, тобто з ослабленою галь­муючою діяльністю кори головного мозку, часто стає образливою та конфліктною, легковажною, цинічною, зухвалою, егоїстичною і не стримує себе в діях (провокує конфлікт або створює конфлікт­ну ситуацію).

Тому профілактичні засоби у цьому плані є основним напрямом у діяльності як держави, так й її органів. Звичайно, тільки силами правоохоронних органів цю проблему вирішити неможливо, адже вона є справою всього суспільства. Комплексність і об'єднання зусиль різних державних органів і громадських установ може значно вплинути на вирішення існуючої проблеми. Велику роль у цьому відіграють медичні працівники з різних фахових спеціалі­зацій (психологи, психотерапевти, наркологи та ін.).

Наступним «фоновим» явищем, яке істотно впливає на стан злочинності в державі, є наркоманія. Вживання наркотиків при-

¹ Див.: Остроумов С. С. Некоторые вопросы методики проведення рабо-ты по изучению и предупреждению правонарушений ереди несовершенно-летних // Изучение и предупреждение правонарушений ереди несовершен-нолетних.- М., 1970.- С. 19; Лекарь А. Г. Профилактика преступлений.- М., 1972.- С. 27; Кршптология.- М., 1976.- С. 314.

зводить до тяжкої, майже невиліковної хвороби, що зветься нар­команією.

Наркоманія є хворобливим потягом до наркотиків та похідних із них речовин. Поруч з наркотиками за останні десятиліття серед частини людства все більше поширюється вживання психотропних та сильнодіючих речовин. Хворобливий потяг до таких препаратів називається токсикоманією.

Сенс вживання наркотиків і сильнодіючих засобів полягає в то­му, що всі вони викликають ейфорію (збудження центральної нер­вової системи, яке впливає на мозковий «центр радощів»), що на певні години (або хвилини) змінює уявлення людини, наділяє особ­ливими почуттями, аж до галюцинацій.

Після цього настає стан прострації (наркотичного сну), далі збудження різко змінюється пригніченням центральної нервової системи (так званий синдром абстиненції). Цей синдром призво­дить до дуже хворобливого психічного й фізичного стану особи. За незначний проміжок часу немедичного вживання наркотиків (навіть кількох тижнів) особа стає хворою на наркоманію (токси­команію).

Отже, створюється замкнуте коло: організм хворої людини Ін­тенсивно руйнується і водночас вже не може існувати без нових доз наркотиків.

Небезпека проявів наркоманії (токсикоманії") полягає в тому, що вона дуже швидко і безповоротно руйнує фізичне і моральне здо­ров'я людини. Смерть здебільшого настає через кілька років (інко­ли - місяців) інтенсивного вживання засобів, але їй передує повна деградація особи (відмова від соціально корисної праці, психічна нестійкість, порушення у статевій сфері, втрата пам'яті, тероризу­вання рідних і знайомих тощо).

Крім того, існує тісний нерозривний зв'язок між наркоманією і злочинністю, адже наркоманія - одна з найтяжчих складових фо­нових явищ.

Взаємозалежність наркоманії і злочинності включає в себе:

1) злочини, вчинені під безпосереднім впливом наркотиків (пси­хотропних речовин) на організм: убивства, тілесні ушкодження, хуліганство (щорічно їх вчинюється багато тисяч);

2) вчинення наркоманами злочинів з метою заволодіння наркоти­ками і грошима або речами для їх придбання (адже ціна на різні види наркотиків така, що чесно заробити гроші на їх придбання важко);

3) протиправні дії, пов'язані з виготовленням та збутом нарко­тиків, найнебезпечніші з яких належать до так званого наркобізне-су і мають ознаки організованої злочинності.

Немедичне вживання наркотиків призводить до численних са­могубств, побутового і виробничого травматизму, до смерті від надмірності вживаних засобів. Практично всі наркомани, які вживають опіати, хворі на гепатит, значна кількість - на СНІД і сифіліс.

Віктимологія наркоманії полягає в тому, що особи, які вжива-ють наркотики, завдають безпосередньої шкоди^ насамперед, вла­сному здоров'ю. Крім того, зловживання наркотиками руйнує структуру сім'ї і суспільства. Суспільство несе великі витрати у зв'язку з необхідністю лікування і реабілітації наркоманів.

Наркоманія останнім часом охоплює все ширші кола населення України і стає загрозою розвитку та добробуту нації, спустошує фізичний, інтелектуальний, духовний і моральний потенціал дер­жави. Навіть незначне вживання наркотику - прямий шлях до пе­ретворення здорової людини На безвільну істоту.

Тривале вживання наркотиків неминуче призводить до перед­часного старіння, духовного падіння людини, провалів у пам'яті, послаблення інтелекту і притуплення почуттів, паралічу волі.

Останнім часом спостерігається зростання наркотизації свідо­мості, насамперед, неповнолітніх. Наркотики стають доступними і молодь має більше можливостей спробувати їх.

Наркотики спричиняють також погіршення криміногенної си­туації в країні, утворюючи порочне коло «наркотики - злочин». У 2004 році було виявлено 65 740 злочинів, пов'язаних із незакон­ним обігом наркотиків, з яких 15 932 вчинено безпосередньо нар­команами у стані наркотичного сп'яніння, 49 убивств, 516 - роз бійних нападів та грабежів, 4406 - крадіжок державного та осо­бистого майна. Викликає занепокоєння той факт, що з усіх осіб, які вчинили зазначені злочини, майже половину (44, 9%) станов­лять молоді люди віком до 30 років.

У структурі злочинів, що вчинені наркоманами у Стані наркотич­ного збудження (ейфорії), переважають крадіжки державного та особистого майна і грабежі¹.

¹ Див.: Статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України за 2004 рік.

Наркомани, як і алкоголіки, є потенційними жертвами злочин­них посягань і у стані наркотичного сп'яніння не можуть належ­ним чином оцінювати ситуацію, що склалася, і тому стають її за­ручниками.

Жертви наркоманії, не усвідомлюючи результатів своєї поведін­ки, не завжди вживають необхідних заходів застереження, а саме: не дбають про стерильність медичного інструменту при внутріш­ньовенному введенні наркотиків і створюють умови, які сприяють їх зараженню на ВІЛ-інфекцію.

Як зазначено вище, наркомани, які вживають наркотики ін'єк­ційно, частіше за інших можуть захворіти на СНІД, який є також «фоновим» явищем злочинності.

Зв'язок СНІДу зі злочинністю чітко простежується у так званих групах підвищеного ризику. До першої групи належать гомосексу­алісти - 78%, до другої - проститутки, до третьої - наркомани, які вживають наркотики внутрівенно, до четвертої - бомжі, жебраки, а також особи, які ведуть паразитичний спосіб життя, - 7%. А тому СНІД - проблема не лише медична, а й соціально-економічна і мо­рально-психологічна.

Віктимологія СНІДу, як і наркоманії, полягає в тому, що загост­рення конфліктів між близькими людьми та іншими особами мо­жуть призвести як до вчинення злочину, так і до самогубства.

Постійне побоювання, що внаслідок розголошення таємниці хво­роби буде втрачена повага з боку оточуючих до осіб, хворих на СНІД, пригнічує останніх, і на фоні наявних у них психічних хвороб і соматичних станів виникає внутрішня напруженість, яка поглиблю­ється гострим дефіцитом можливостей для виходу зі становища, що склалося. Така ситуація призводить до самогубства або його спроби.

Жертва СНІДу може відрізнятися від інших осіб підвищеною до­вірливістю, розумовою відсталістю, природною фізичною слабкіс­тю або своїм безпорадним станом, викликаним вживанням наркоти­ків, що дозволяє сказати про так звану уявну (стимулюючу) жертву.

До ситуації необережного характеру належить інфікування СНІДом немовлят, яке має місце в низці медичних установ держа­ви, медичного персоналу, який обслуговує вірусоносіїв в лікарнях та поліклініках.

До ситуацій нейтрального характеру можна віднести випадки пересадки органів та тканин при захворюваннях, що не піддаються традиційним методам лікування.

У низці випадків в особи, яка захворіла на СНІД, формується мотив помсти, що супроводжується конфліктами з іншими людь­ми та суспільством загалом. Особа вважає себе відштовхнутою від суспільства, а воно часто відвертається від неї, що призводить до так званого СНІД-тероризму¹.

Останніми роками в країні досить успішно використовуються превентивні заходи з метою попередження громадян стати жертвою злочину. Велике значення набувають загальносоціальні і спеціальні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження ВІЛ/СНІДу, ресоціалізацію осіб, які вживають наркотичні засоби, займаються про­ституцією та ведуть інший антисуспільний спосіб життя, а також на підвищення рівня загальної культури і поліпшення побуту громадян.

Американські лікарі із Нью-Иоркського центру дезінтоксикації вважають, що на формування особи наркомана впливають такі об­ставини: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає вживання наркотиків; 3) певний індивіду­альний нахил особи до вади.

До основних чинників поширення наркотиків в Україні можна віднести як загального плану (економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, культурні, духовні), так і конкретного змісту (недоліки у вихованні, відсутність батьківського контролю, відсутність пев­ного виду занять, зняття стресового стану, культ психології групи, необхідність у самоствердженні та самореалізації тощо). Звісно, зазначений перелік далеко не є вичерпним.

Глибоке знання причин та умов наркоманії необхідно для про­ведення ефективної боротьби з нею, визначення пріоритетів та розробки дійових заходів щодо її запобігання.