V. Mishyn

The article describes main points of the module-rating system of evaluation. The evaluation process, transformation methods for improving the objectivity of the evaluation and effectiveness of the educational process are proposed and discovered.

Keywords assessment of knowledge, European credit transfer system.

Головною метою вищої освіти на сучасному етапі є підготовка конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Тому, на нашу думку, однією з актуальних науково-практичних проблем вищих навчальних закладів є забезпечення високого рівня конкуренції та оцінювання майбутніх фахівців, що можливе через модернізацію модульно-рейтингової системи, методів та засобів контролю досягнень, серед яких вагоме місце посідають методи самоконтролю та самоорганізації.

Метою статті є аналіз існуючої системи оцінювання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та зарубіжних університетах, які є учасниками Європейської кредитно – трансферної системи, та опис можливих шляхів вдосконалення існуючої системи шляхом поступових змін на прикладі хімічного факультету.

Важливим кроком на шляху реформування системи освіти та наближення її до європейських стандартів є вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів та запровадження єдиного критерію переведення оцінок в європейську систему оцінювання.

Кредитно-модульна система і відповідна система оцінювання розроблені з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об'єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською кредитно – трансферною системою (ECTS), особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

• підвищення мотивації студентів до системного активного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних стійких знань, умінь та навичок;
• відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;
• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
• подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням контрольних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру, передбачених робочими навчальними програмами дисциплін;
• забезпечення належних умов для вивчення програмного матеріалу з нормативних і вибіркових дисциплін і підготовки до контрольних заходів, що досягається їх чітким розмежуванням за змістом і терміном проведення;
• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу. Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульного контролю знань.

Модуль (змістовий) – навчальний матеріал, який включено до змісту курсу.

Рейтинг – оцінювання навчальної діяльності студента за системою ECTS.

Кредит – навчальний час студента, який складається з аудиторної і позааудиторної роботи і становить 36 годин (американський кредит становить 54 години).

Базуючись на план підготовки фахівців за ОКР магістр хімії 2015 р. можна сказати, що він корелює із нормами, встановленим болонською системою, а саме:

· Знання студента оцінюються за 100-бальною шкалою. Під час іспиту студент отримує підсумковий рейтинговий бал, який є сумою семестрового рейтингового балу (максимум 60 балів) та екзаменаційного балу (до 40 балів) (Мал. 1).

Мал. 1. Розподіл кількості балів

· Кількість кредитів відповідає 120 ЄКТС та майже рівномірно розподілні між чотирма навчальними семестрами.

Впродовж навчання студент має скласти 12 іспитів: 5 у першому семестрі, 3 у другому та 4 – третьому. Заліки розподілені наступним чином: 3+3+2+1 у кожному семестрі відповідно та не впливають на загальний рейтинг, отримання стипендії. Аналізуючи нову форму диплома, що затверджена ЄС, виявилося досить дивно, що частина заліків, які дублюють екзамени, не входять до додатку до диплома.

Відмінність від болонської системи полягає в неповному переході від традиційної до європейської системи оцінювання знань, а саме:

· рейтингове оцінювання знань студентів не скасовує традиційну систему оцінювання, а існує поряд із нею;

· відсутність нормального розподілення оцінок, яке передбачене системою ЄКТС (Мал. 2);

Мал. 2. Нормальне розподілення між кількістю студентів та отриманої оцінки

· дефіцит інформації стосовно нової системи, ігнорування нових правил викладачами, відсутність чітких норм та критеріїв оцінювання знань та навичок;

· вкрай висока лояльність до порушень трудового процесу, пропуск занять, суб’єктивність та байдужість до студентів зі сторони викладача або навпаки: пригнічення прагнення вивчати дисципліну, жорсткі та не виправдані умови навчання;

· відсутність вільного вибору навчальних дисциплін.

У вищій школі традиційно використовуються таки види контролю: попередній, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий, заключний. Найголовнішими принципами оцінювання знань студентів є індивідуальний характер оцінки знань, тематична спрямованість, диференційованість, вимогливість, об’єктивність, умотивованість і системність. Перелічені принципи визначають критерії норми оцінок знань студентів. Норми оцінок — перелік умов, якими керується викладач при оцінюванні успішності студентів. Критерії оцінок — це правила, які враховує викладач при виставленні оцінок. Враховуючи критерії оцінювання та специфіку конкретних дисциплін, встановлюються вимоги до оцінки знань при використанні різних видів контролю (Алексюк А. М, 1998, с.60).

Як відомо, у вищих навчальних закладах України використовується чотирибальна система оцінки знань: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”, але кожна оцінка має свої обмеження. Така негнучкість норм оцінок створює ситуацію конфліктності, оскільки втрачається об'єктивність оцінювання знань студентів. Недостатня мотивація навчання, швидке накопичення та швидке забування знань до та після сесії — ось ті головні причини того, що така система оцінювання не задовольняє сучасну українську школу. Негативні риси чотирибальної системи оцінки знань студентів свідчать про її невідповідність сучасним вимогам до системи вищої освіти. Поліпшити якості оцінювання успішності студентів у вищих навчальних закладах у нашій країні може повний перехід до модульно-рейтингової системи навчання (Жуковська А.Л., 2005, с.101-104).

Досвід багатьох європейських держав виправдовує застосування модульно-рейтингової системи, при цьому процес навчання значно спрощується, більш прозорою є система оцінювання знань. Модульно-рейтингова система занять — це така організація навчання, за якої передбачається вивчення матеріалу за принципом модульності з наступним рейтинговим оцінюванням (Сікорський П. І., 2004, с. 15 – 19).

На мою думку, потрібно перейти до більш гнучкого графіку навчання. Зараз ми маємо у графіку навчального процесу два місяці, що відведені на сесію. Це складає більше ніж 20% навчального часу, якщо врахувати канікули, вихідні та свята. Заміна сесії на дедлайни (від англ.. deadline – кінцевий термін) дозволить студентам уникнути стресу, а викладачам більш коректно на вчасно оцінити знання, що засвоєні студентом. На приклад: студент має в семестрі два предмети: А та В. Предмет А оцінений в 3 кредити, В – в 6. Розклад складений так, щоб розтягнути обидва предмети рівномірно за семестром, але іспити складаються майже одночасно. Якщо становити лише кінцевий термін складання та дозволити складати іспит у будь-який час (а не один окремий день, коли це можна зробити) студент буде мати змогу раніше скласти іспит А, більш свідомо підготувавшись до нього. Склавши цей іспит, він міг би сконцентруватися на вивченні предмету В. Те саме стосується модулів та лабораторних робіт. Гнучкий графік дозволить оцінити знання студента, засвоєнні ґрунтовно, а не поверхнево, коли студент має підлаштуватись під графік проведення модульних робіт та екзаменаційної сесії.

Окремо слід приділити більшу увагу значущості роботи студента впродовж навчання. Система 60+40, на мою думку, є не досить вдалою. Більш доцільно надавати щонайменше 75 балів за таку роботу, оскільки вона охоплює практично 100% відведеного часу на дисципліну (Мал. 3). Додатково слід обов’язково виключити виставлення балів за присутність, активність тощо.

Мал. 3. Раціональна система розподілу кількості балів

Важливо створити такі умови здачі модулів, контрольних та лабораторних робіт за яких студент не відчуває примушеності робити саме в цей момент. Частину робіт (такі як лабораторні роботи, виконані на приладах) слід виконувати виключно в електронному вигляді в використанням комп’ютерних технологій. Це дозволить виключити фактор фальсифікування наукових даних, збільшити точність вимірів і, відповідно, більш точно визначити рівень успішного виконання роботи студентом.

Щодо загальної успішності та при виставленні екзаменаційного балу слід перейти до диференційованої системи оцінювання. В Україні такий досвід втілений в Зовнішньому незалежному оцінюванні, де результат складає не просто алгебраїчна сума балів, а статистично враховується успішність всього колективу. Така система зробить неможливим виставлення завищених або занижених балів.

Оскільки більшість навчальних предметів зберігається рік-у-рік слід створити чіткі програми, за якими студент до прослуховування відповідного курсу може ознайомитися із кількістю модульних, лабораторних, самостійних та практичних робіт. Європейськими університетами в рамках виборності курсів створюється каталог навчальних предметів, який є у вільному доступі. Завдяки цьому, абсолютно кожний студент може бути ознайомлений з усіма нюансами курсу, який він обрав.

Особливою складовою стимулювання до навчання студента є стипендія. На даний момент існує таке негативне явище, як надання матеріальної допомоги без врахування об’єктивного рейтингу та досягнень студента. Рейтинг – основа для створення конкуренції в колективі, підвищення рівня ефективності навчання та створення висококваліфікованого спеціаліста. Створення on-line динамічного рейтингу дозволить оперативно контролювати та відстежувати ситуацію в навчальному процесі. Базуючись на такі дані можна перейти на систему отримання грандів, яка є ефективнішою та давно працює у більш розвинутих країнах світу.

Стосовно процедури проведення проміжного контролю та екзаменів наш Університет наполягає на проведенні письмової форми звітності. Вочевидь, причина цьому є можливістю вирішення спірних питань, які можуть виникнути у студента або викладача. Це пов’язано із фундаментальною недовірою між екзаменатором та студентом. Слід підвищувати корпоративну культуру, доброзичливі відносини, що базуються на авторитетній думці викладача та добропорядності студента. Задля прозорості процесу слід категорично виключити такі явища як списування, користування допомогою сторонніх осіб, упередженість зі сторони викладача тощо.

Подальші перетворення в системі вищої освіти України повинні бути орієнтовані не тільки на здобуття нових якісних ознак, але й враховувати найкращі традиції національної системи освіти, збереження якості її стандартів. Стан освіти, як зазначає С. Сидоренко, необхідно докорінно переглянути, проаналізувати та порівняти з європейськими стандартами з тією метою, аби визначити напрямки вдосконалення та наближення до європейського та світового освітнього і наукового простору на сучасному етапі розвитку держави. Він зауважує, що реорганізація системи вищої освіти не повинна відокремлюватися від інших сфер суспільства, а розвиватися із ним у гармонійному взаємозв'язку (Сидоренко С., 2004, с.27-35).

Саме тому проблема якості оцінки знань студентів є важливим елементом процесу навчання і потребує осмислення, обґрунтування, розробки та апробації перспективних методик і адаптованих технологій визначення успішного навчання та створення систем їх формування.