Analysis psychological and pedagogical problems of tests and exams in high school. Ways to improve these methods of control students’ educational achievements

This article describes the purpose and process of tests and examinations in high school, the advantages and disadvantages of the system monitoring of student and disclosed psychological and pedagogical problems and factors that cause them. These factors include students’ severe nervous state during period of examinations and tests, insufficient pedagogical culture some teachers, conflict situations between a student and teacher. Also the following article describes the ways to improve these methods of control students’ educational achievements: psychological trainings, surveys, courses of improvement of pedagogical skills, focus on student work during the term, increasing scholarships.

Keywords: test; examination; exam; session control.

Останнім часом досить важливою для підвищення ефективності навчального процесу стала розробка системи контролю, яка б найкраще стимулювала студентів. Дана система вимагає перегляду певних педагогічних концепцій, а також стрімкої адаптації педагогічної науки до сучасних методологічних підходів.

Слід зауважити, що великою перешкодою для здобуття необхідних навичок під час навчання є недооцінювання теоретичних знань та прагматична спрямованість студентів на близьку мету, тобто на здачу заліку та екзамену (принцип «здав-забув»). В зв’язку з цим студент пропускає та не засвоює важливу інформацію, відповідно втрачається науковий зміст вищої освіти. Тому надзвичайно актуальною стає проблема форм і видів контролю за навчальною діяльністю студентів. Адже якщо правильно організувати процес опитування і оцінювання знань, то це спонукає студентів до саморозвитку та самовдосконалення.

Тому метою даної роботи, є пошук шляхів вдосконалення проведення заліків та екзаменів у вищій школі.

Однією з складових частин навчально-виховного процесу у вищій школі є контроль знань студентів, який здійснюється для того, щоб визначити рівень та якість засвоєних знань.

Найважчою порою для студентів є сесійний контроль. Цей вид контролю призначений для виявлення змін у свідомості студента, які відбулися під впливом вивчення певної дисципліни. На жаль, не можна говорити про повну об’єктивність даного виду контролю. Адже, як відомо, не завжди вдається правильно відобразити в балах ступінь реалізації дидактичних цілей вивчення певної дисципліни. Таким чином, іноді буває, що більш високу оцінку одержує той студент, який, не відзначаючись особливою старанністю протягом семестру, але володіючи чіткою пам’яттю і добре поставленим мовленням, вивчить предмет протягом кількох днів і ночей. Важливо враховувати також ставлення студентів до предмету, активність протягом семестру та їхні зусилля, спрямовані на вивчення даного предмета.

Семестровий контроль проводиться у формі заліку або семестрового іспиту з конкретної навчальної дисципліни. Студента допускають до семестрового контролю за умови виконання ним усіх видів робіт, передбачених навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Семестровий залік - форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами лекційного матеріалу, а також виконаних ними певних робіт на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов'язкової присутності студентів за умови виконання ними всіх видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр.

Семестровий екзамен - форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу. Іспити складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Викладач в обов'язковому порядку повинен ознайомити студентів зі змістом екзаменаційних питань. Такий метод контролю як семестровий іспит має прибічників і противників [2].

Під час підготовки студентів до сесійного контролю і його проведення у вищих навчальних закладах трапляється досить багато педагогічних помилок. Наведемо приклади деяких з них.

1. Надання надзвичайної важливості заліку як чиннику підсумкової перевірки якості знань, умінь та здобутих навичок у студентів не виправдовує себе повністю. Адже багато студентів користуються можливістю не проявляти себе протягом семестру, не відвідувати заняття, тобто відсутня організація системи контролю самостійної роботи протягом семестру. Такі студенти за кілька днів засвоюють повний обсяг матеріалу(завдяки молодій пам’яті), а після здачі заліку поспішно все забувають.

2. Під час сесійного контролю студенти знаходяться у стані великої нервової напруги, через що витрачають дуже багато фізичних і, особливо багато, психічних зусиль, а це, відповідно, заважає виявити їх істинні знання і здібності. Студенти постійно перебувають у стресових ситуаціях, які переважно зумовлюються недостатньою педагогічною культурою окремих викладачів. Доволі часто приходиться зіштовхуватися із ситуацією, коли викладач бажає самовиразитися на фоні студента, в черговий раз довести авторитетність своєї особи, або просто зайняти себе довгим опитуванням студентів. Період навчання у ВНЗ, на жаль, не сприяє збереженню здоров’я.

3. Ще один тип проблем під час заліків та екзаменів породжує «система шпаргалок». На підготовку шпаргалок витрачається багато часу і немає жодної гарантії, що на екзамені можна буде ними скористатися. Ця система не виправдовує себе, користі – мало, а проблем багато: підготовка шпаргалок відбирає багато сил та часу, їх використання породжує стресові ситуації під час екзамену, створює конфлікт між студентом та викладачем, відповідно, оцінка знань необ’єктивна [1].

У процесі організації і проведення заліків та екзаменів потрібно:

1. Надати студентам програму проведення заліків та екзаменів, у якій міститься перелік питань з навчальної дисципліни та література, яку можна використовувати під час підготовки.

2. Надати студентам інформацію про ефективні методи підготовки до заліку чи екзамену, при цьому враховуючи особливості конкретної навчальної дисципліни.

3. Ознайомити студентів з методикою проведення заліку чи екзамену, тобто повідомити, в якій формі буде проводитися (усна, письмова чи тестова).

4. Створити на заліку чи екзамені позитивний емоційний фон для того, щоб зменшити нервове напруження студентів.

Існує ряд вимог та побажань до викладача під час прийому заліків та екзаменів:

1. Під час прийому заліку чи екзамену викладач повинен уважно вислуховувати студента, час від часу підбадьорювати його та стимулювати до активного мислення. Не можна перебивати монолог студента зауваженнями, додатковими запитаннями, виразами здивування, адже готуючись до відповіді, він вибудував собі структуру викладу навчального матеріалу і це може збити його з пантелику, відповідно відповідь стає логічно непослідовною.

2. У процесі відповіді на запитання викладач, зрозумівши, що студент відповідає впевнено, змістовно, може зупинити його і попросити перейти до розкриття наступного запитання білета. Після з´ ясування усіх питань, що були в екзаменаційному білеті, варто поставити кілька запитань з інших розділів навчальної дисципліни. Такий підхід допомагає уникнути випадковостей.

3. У процесі заліку чи екзамену викладач має виявляти доброзичливість, тактовність, толерантність, увагу, співпереживання. Варто подякувати студентові за гарну відповідь. Якщо були недоліки у відповіді, виявлені певні прогалини, то ні в якому разі не варто вдаватися до критики особистості студента, не принижувати його гідність. Передусім треба аналізувати помилки, виявлені у процесі заліку.

Необхідно забезпечувати об’єктивність оцінювання навчальної роботи студента з конкретної дисципліни, враховуючи: обсяг знань; ступінь розуміння навчального матеріалу і рівень активності, логічного мислення; форму викладу навчального матеріалу; уміння застосовувати знання на практиці з проекцією на майбутню професійну діяльність; систематичність і старанність студента в процесі опрацювання змісту навчальної дисципліни впродовж семестру.

Зважаючи на наведені вище проблеми проведення заліків та екзаменів, хочу запропонувати декілька шляхів вдосконалення даних методів контролю навчальних досягнень студентів:

1. Проведення психологічних тренінгів для студентів та викладачів. Дані тренінги допомогли б легшим шляхом досягнути взаєморозуміння (студенти мали б змогу роздивитися складену ситуацію з точки зору викладача, а викладач – з точки зору студента), знайти конфлікти та подолати їх, а також зменшити бар’єр між студентами та викладачем для полегшення подальшої співпраці.

2. Проведення внутрішніх (університетських) курсів для покращення педагогічної майстерності та культури викладача. Як було вказано вище, студенти перебувають у стресових ситуаціях, які переважно зумовлюються недостатньою педагогічною культурою окремих викладачів, тому ці курси допомогли б уникнути наведеної проблеми.

3. Проведення періодичного (1 раз на семестр) анкетування студентів та викладачів. Таке опитування допомогло б швидше виявити проблеми, які, можливо, склалися між викладачами та студентами, і, відповідно, швидше знайти спосіб розв’язання складеної ситуації.

4. Надання більшої уваги роботі студентів протягом семестру. Даний метод передбачає постійний контроль знань студентів, що сприймає засвоєнню пройденого матеріалу. І з метою зменшення кількості стресових ситуації у студентів під час сесійного контролю, передбачає зростання кількості «автоматів» на екзаменах.

5. Підвищення стипендій. На сьогоднішній день стипендія слугує чи не найбільшим стимулом для студентів під час сесійного контролю, тому зростання стипендії підбадьорює студентів (в зв’язку з цим зменшується рівень нервової напруги) і стимулює їх до навчання.

Література

1. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; За ред. З.Н. Курлянд. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007 – С.135.

2. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Т. І. Туркот. – К.: Кондор, 2011.- 628с.