Перевірка обраного перетину контактної підвіски за втратою напруги

Перевірка обраного перетину проводів контактної мережі за втратою напруги виконується зіставленням Δ U_ТС із Δ U_доп:

де Δ U_тс—розрахункова величина втрати напруги в тяговій мережі, отримана при

максимальному розрахунковому навантаженню на тягу на розглянутій

електрифікуємій ділянці при обраному перетині контактної підвіски і заданому типі

тягових рейок; А

Δ Uдоп допускає для кожного роду струму найбільшу величину втрати напруги в тяговій

мережі.

При проектуванні на перспективу варто враховувати наявність стабілізації напруги на шинах тягової напруги за допомогою АРПН та інших стабілізуючих пристроїв. У цьому випадку Δ U _доп може бути знайдене за формулою:

(19)

де U _ш— напруга, підтримувана на тягових шинах підстанцій за рахунок стабілізуючих

пристроїв.

Можна прийняти, що:

U_ш = 3600 В-при постійному струмі;

U_ш= 27200 В-при змінному струмі;

Uдоп- допустима мінімальна напруга на пантографі електровоза;

U _доп = 2700 В-при постійному струмі;

U _доп =21000 В-при змінному струмі.

Розрахункова величина втрати напруги в тяговій мережі може бути визначена за наступними спрощеними формулами:

при змінному струмі

(20)

при постійному струмі

(21)

Дані формули справедливі для ділянок з рівномірним споживанням електроенергії вздовж колії і з невеликою розбіжністю в напрямках.

У формули (20, 21) входять наступні величини:

р_н —максимальне розрахункове навантаження на тягу на 1 км, визначене за формулою (14);

l- довжина фідерної зони, км;

с', з" - коефіцієнти, що враховують схему живлення ділянки;

при схемі двостороннього живлення при повному рівнобіжному з'єднанні підвісок колій

с'= 8,

с" — 1;

при схемі двостороннього живлення при вузловому з'єднанні підвісок колій (двоколійна

ділянка з постом секціонування посередині)

с' = 21,

с" = 3;

k _д, k₃- коефіцієнти, що враховують додаткову витрату енергії-див. пояснення до формули (3);

∑ t_о —сумарний час заняття фідерної зони максимальним розрахунковим числом поїздів N₀

за добу в годинник.

(22)

де U- середня розрахункова напруга в контактній мережі:

U— 3000 В при постійному струмі;

U— 22500 В при змінному струмі;

r _тс—погонний, Ом/км, омічний опір тягової мережі (контактної мережі і рейок) постійного

струму

(23)

де r_эк— опір 1 км рівнобіжне з'єднаних проводів контактної мережі фідерної зони Ом/км

(опір «еквівалентного контактного проводу»).

Для одноколійної ділянки значення r _{э к} = r _{э к1} , що у залежності від типу підвіски може бути прийняте згідно таблиці 12.

Таблиця 9

Примітка. При застосуванні контактних проводів МФО-100 можна приймати ті ж значення г_эк1, що і для підвісок з контактними проводами МФ-100.

Для двоколійної ділянки при рівнобіжному з'єднанні контактних підвісок колій

(24)

при вузловій схемі з'єднання контактних підвісок колій

, (25)

де r _эр—опір 1 км рівнобіжне з'єднаного рейкового кола двоколійної ділянки постійному струму,

Ом/км.

Значення r _эр у залежності від типу тягових рейок і числа рівнобіжних колій може бути прийняте згідно таблиці 13.

Таблиця 10

z_тс—погонний, Ом/км, еквівалентний удаваний опір тягової мережі (контактної мережі

і рейок) змінного струму з урахуванням впливу випрямного пристрою електровоза.

Значення z′ _тс для двоколійних ділянок при рівнобіжному з'єднанні проводів у залежності від типу підвіски і типу рейок може бути знайдене згідно таблиці 14.

Таблиця 11

Примітка. При застосуванні контактного проводу МФО-100 можна приймати ті ж значення z′ _тс, що і для підвісок з контактним проводом МФ-100.

Після того, як знайдені значення Δ U_тс і Δ U _доп і, якщо Δ U_тс≤ Δ U _доп, можна зробити висновок, що перетин контактної підвіски обрано правильно. У противному випадку потрібно збільшити перетин підвіски підсилюючими проводами; це приведе до зменшення опору тягової мережі, а, виходить, і до зменшення Δ U_тс.