Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Цукровий діабет.




Цукровий діабет – це захворювання, яке супроводжується підвищенням рівня глюкози у крові внаслідок абсолютної або відносної недостатності інсуліна.

Нормальний рівень цукру крові 4,4 – 6,6 ммоль/л (Гл 3,3-5,5ммоль/л).

При рівні Гл у крові 10,5 ммоль/л та більше – вона з`являється у сечі (це нирковий поріг для глюкози).

Найбільш небезпечне ускладнення цукрового діабету – це розвиток коматозних станів:

1. кетоацидотична кома;

2. гіпоглікемічна кома;

3. гіперосмолярна кома;

4. лактацидемічна кома.

Найбільш зрозумілі (і для мене також) та частіше зустрічаються це кетоацидотична та гіпоглікемічна коми.

Кетоацидотична кома – це кома, яка розвивається у хворих на цукровий діабет і характеризується гіперглікемією, втратою свідомості та кетоацидозом.

Причини виникнення:

· якщо хворий не знав, що у нього діабет і не лікувався інсуліном (наші хворі занадто довго сидять вдома та чекають, що хвороба сама пройде);

· при помилках у інсулінотерапії;

· порушення дієти та зловживання алкоголем;

· гострі гнойні інфекції;

· фізичні та психічні травми.

У клніці виділяють 3 періоди кетоацидозу:

1. Помірний кетоацидоз;

2. Виражений кетоацидоз (прекома);

3. Кетоацидотична кома.

Клініка кетоацидозу:

· сухість шкіри та слизових оболонок (втрата рідини з сечею);

· спрага;

· поліурія (підвищення сечовиділення) – глюкоза при виділенні з сечею тягне за собою воду;

· зуд шкіри ;

· запах ацетону;

· прояви інтоксикації (нудота, блювота, головний біль, порушення свідомості);

· часте шумне дихання;

· гіперглікемія, глюкозурія (виділення глюкози з сечею);

· підвищення рівня кетонових тіл у крові та сечі.

Принципи лікування:

1. Регідратація ( хворий зневоджений – потрібна інфузійна терапія).

2. Інсулінотерапія.

3. Симптоматичне лікування.

Інфузійна терапія – спочатку проводиться сольовими розчинами ( можливо у великих дозах, тобто кілька літрів в залежності від ступеня дегідратації) до тих пір, доки рівень глюкози крові не буде 16,7 ммоль/л (за деякими книжками 11 ммоль/л). Після цього додаємо 5% глюкозу з інсуліном (1 ОД на 4г глюкози). Занадто швидка інфузійна терапія призведе до появи набряків (особливо небезпечний нябряк головного мозку ), тому за першу годину вводимо в/в ~ 1,5л фізрозчину, а далі інфузію поступово зменшуємо.

Інсулінотерапія:

· При рівні глюкози крові <33,3 ммоль/л кожну годину вводимо 6-10 ОД інсуліну в/в крап.;

· При рівні глюкози крові > 33,3 ммоль/л кожну годину вводимо 12-16 ОД інсуліну в/в крап.;

· Швидкість зниження глікемії повинна бути 3-5 ммоль/л/годину;

· При зниженні рівня глюкози до 16,7ммоль/л дозу інсуліну знижують до 2-4 ОД кожну годину в/в;

· При зниженні рівня глюкози до 11-13ммоль/л переходять на п/ш введення інсуліну по 4-6 ОД кожні 2-4 години;

· Обов`язково контроль Гл крові ( 1раз на годину );

· Знижувати Гл нижче 10-12 ммоль/л не рекомендується.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал