Билет 27. 1.)Що є предметом розгляду наступних розділів філософії:

1.)Що є предметом розгляду наступних розділів філософії:

Онтологія - вчення про буття; гносеологія - вивчає природу пізнання; етика-вчення про мораль; аксіологія-наука про цінності; філософська антропологія - вчення про природу і суть людини.

2.Які риси характеризують філософію Платона, які філософію Аристотеля, а які притаманні їм обом (розташуйте у вигляді таблиці):

Платон а) пріоритет загального над особистішим к) Бог - деміург; м) раціональне має пріоритет над чуттєвим. б) ідеї мають незалежне існування від речей д) світ - це паралельне існування двох рівнів буття;

Арістотель в) равнозначущість загального та особистого л) Бог - першодвигун; з) пріоритет формального над матеріальним; г) ідеї присутні у самих речах як їхня форма ж) світ - це співіснування потенційного та актуального

Загальне і) телеологічність; є) емпіричний аналіз

3. Сформулюйте закон переходу кількісних змін у якісні. Наведіть приклади його дії.

Закон: Зміна якості об'єкту відбувається тоді, коли накопичення кількісних змін досягає певної межі.

Закон цей носить загальний характер, діючи в природі, суспільстві і мисленні. Розглянемо дію цього закону на прикладі хімії, яку Енгельс називав наукою про якісне зміну тіл під впливом зміни кількості. СО - чадний газ, СО 42 0 - вуглекислий газ різко відрізняються один від одного, маючи кількісний склад. 6N 42 0о - звеселяючий газ, N 42 0о 45 0 - азотний ангідрид, тверда речовина. У живій природі прикладом може служити еволюційна теорія Дарвіна про походження видів шляхом природного відбору. У суспільному житті - зміна формацій в результаті зростання продуктивних сил і зміни виробничих відносин.

4. Порівняйте вчення стоїцизму та епікуреїзму: виділіть загальне та опозиційне.

Відмінне

Стоїки вбачали щастя для людини в самозбереженні, в її особистому ставленні до світу в цілому, та до себе як до частини цього світу. Епікурейці ж вбачали щастя у задоволенні, адже задоволення проповідувалося ними як шлях до свободи, звільнення від страхів, зла, марновірства та страждань.

Коротко і влучно схарактеризував обидві школи І.Кант: “Епікурейці стверджують, - казав він, - що усвідомлення правил, які ведуть до щастя, є доброчесність, а стоїки усвідомлювали свою доброчесність як щастя”. У цій фразі, можливо, і заключається все протиріччя між двома філософськими школами, адже для стоїків доброчесності якими володіє людина це найвище щастя, а для епікурейців доброчесність це лише розуміння всіх правил поведінки, дотримуючись яких можна досягти щасливого життя.

Спільне

Та були у їх поглядах і спільні ідеї, наприклад і стоїки і епікурейці вбачали щастя у пізнанні природи, адже воно звільняє людину від страхів, різних переживань і страху смерті, а також саме природа покладає щастя для людини в самозбереженні. Стоїки як і епікурейці, проповідували апатію, та саме поняття “апатія” вони розглядали по-різному, якщо епікурейці вважали її наслідком втечі від світу, то прихильники стоїцизму, навпаки, прийняттям світу, безумовною покірністю сущому як необхідному і належному. Для Епікура та його прихильників вищим типом людини є така, що дійсно звільнилась від пут світу, втекла від нього, досягла “внутрішньої свободи”, для стоїків, навпаки досконалою є така людина, що безпристрасно і байдуже сприймає цей світ та події, що в ньому відбуваються. Та вони поєднувалися в тому, що особа сама в собі повинна знайти джерело самозадоволення і щастя. Епікурейці як і стоїки виділяли три основні складові філософії: етику, логіку та фізику.

5.)Які етично-філософські застереження можна висунути щодо використання сучасних біотехнологій?

Можна висунути багато застережень щодо використання сучасних біотехнологій. Наука в наш час розвивається дуже швидко, але не всі науковці замислюються над тим, чи етично те, що вони роблять. Однією з найбільших суперечок науковців є клонування. Ключовим моментом, який викликає найбільше неприйняття, є тут той факт, що для отримання клона однієї людини необхідно вбити, що знаходиться| на найранішій стадії розвитку, але що вже почав формуватися ембріон іншого людського зародка.