Билет 30. 1.) Знайдіть зайве: феодали, буржуазія, духовенство, пролетаріат, когнітаріат, рабовласники

1.) Знайдіть зайве: феодали, буржуазія, духовенство, пролетаріат, когнітаріат, рабовласники. Відповідь поясніть.

Духовенство – так как все остальное предполагает материальные отношения. Духовенство - собирательный термин для обозначения общественного сословия, социальной прослойки, лиц или социальной группы, состоящей из профессиональных служителей той или иной религии. Иногда применяется только к монотеистическим религиям.

2.) Заповніть таблицю: а)визнає лише кількісні зміни; б) визнає об’єктивний характер протиріч; в) визнає, що головним завданням пізнання є вияв незмінних та абстрактних першооснов; г) визнає розвиток головним чинником світобудови; д) визнає можливість переходу кількісних змін у нову якість;

3.)В чому різниця між об’єктивним та суб’єктивним ідеалізмом?

Об'єктивний ідеалізм в основу всього існуючого кладе свідомість як таку, світовий дух, абсолютну ідею. Найбільш цілісну систему об'єктивного ідеалізму в стародавні часи дав Платон.

Суб'єктивний ідеалізм виходить з визнання, що первинним і реально існуючим є лише наші відчуття, наше «я», а все те, що оточує нас, є лише продуктом, комплексом наших відчуттів. Суб'єктивно-ідеалістичні погляди можуть привести до соліпсизму, тобто визнання існування тільки свого «я». Система суб'єктивного ідеалізму найбільш повно була викладена у XVIII ст. у філософії англійського єпископа Дж. Берклі.

4.)Чим відрізняється моністичний та плюралістичний підходи до розуміння буття?

Моністичний підхід до розуміння буття - різні типи буття або субстанції, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела. Для розуму, що не рефлектує, у світі існує практично нескінченне число типів субстанції: камінь, дерево, скло, сіль, цукор здаються глибоко та очевидно різними речовинами.

Плюралістичний підхід до розуміння буття - філософське вчення, згідно з яким існує кілька незалежних начал буття чи основ знання; характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.

5.)Які соціальні проблеми стають найбільш гострими в інформаційному суспільстві? Наскільки добре сучасна людина ознайомлена з реальними ризиками та загрозами?

Сучасна фаза еволюції техногенної цівілізації - кінцевий результат науково-технічної революції заведено називати інформаційне суспільство або суспільство ризику. Ці назви фіксують дві головні ознаки сучасного соціуму:

-інформаційний характер сучасних технологій

-ускладнення середовища мешкання людини розумної, де наростають кризові явища і виникають нові джерела небезпеки для її існування, добробуту та здоров я. Перш за все, виявляється необхідним дати визначення самим поняттям інформація та інформаційні тезхнології. Інформацією визначають властивість об єктів, яка полягає в тому, що зміна структури одного об єкта (джерела інформації) спричиняє відповідні зміни структури іншого об єкта(приймача), причому характер таких змін не залежить безпосередньо від природи матеріального зв язку між об єктами. До інформаційних технологій слід віднести будь-які способи реконструкції об єктів реальності, які основані на зміні інформації, що міститься в них. На данний момент людина і людство перестали сприймати прогрес науки і технології однозначно позитивно. Суб єкт пізнання все в меншій мірі оперує інформацією, яка отримана в результаті безпосередньої взаємодії із фізичним світом, і у все більшому степені - з інформацією, яка отримана в результаті комунікації з іншими людьми. Глобальною проблемою інформаційного суспільства є недосконалість інформації та її перенакопичення. Як я вже казала, людина все менш оперує інформацією достовірною, і все більш - інформацію, яку вона здобула у ході комунікацій. Тому, можно зробити такий висновок, що рівень ознайомлення з справжніми ризиками та загрозами у суспільстві, дуже малий. Тому що, багата частина цього самого суспільства навіть не може розрізнити справжні загрози від вигаданих.