Поняття і значення матеріально-технічної бази сільського господарства, її особливості та склад. Особливості формування матеріально-технічної бази в ринкових умовах

Тема 6

Матеріально-технічна база лісового господарства

Поняття і значення матеріально-технічної бази сільського господарства, її особливості та склад. Особливості формування матеріально-технічної бази в ринкових умовах

Важлива умова організації ефективного виробництва - оптимальне формування та раціональне використання матеріально - технічної бази. Вона багатогранна і має натурально - і вартісний склад. матеріально - технічна база включає засоби і предмети праці (машини, обладнання та інші технічні засоби, виробничі та культурно - споруди, робочий і продуктивна худоба, багаторічні насадження, засоби захисту рослин, насіння,, сировина, паливо). У процесі її функціонування використовуються природні ресурси (вода і ін.) Всі елементи матеріально-технічної бази об'єднуються в ті чи інші технологічні процеси за допомогою певних форм організації виробництва.

Економічне утримання матеріально - технічної бази дуже тісно пов'язаний зі змістом продуктивних сил. Однак між ними є і суттєві відмінності. Так, матеріально -технічна база аграрної сфери не включає до свого складу безпосереднього виробника, хоча створюється і приводиться в рух робочою силою.

Економічна сутність матеріально - технічних ресурсів полягає в тому, що вони, будучи оборотними фондами підприємства, повністю переносять свою вартість на новостворену продукцію. Їх вартість входить в загальні витрати на виробництво продукції. Матеріально - технічні ресурси беруть участь у процесі виробництва протягом одного виробничого циклу і, отже, вимагають постійного відшкодування на колишньому рівні при простому відтворенні або в збільшених розмірах при розширеному відтворенні. У процесі виробництва вони міняють свою речову форму, що відрізняє їх від іншої групи виробничої бази-технічних ресурсів, які складають основні засоби підприємства. Так, посівний матеріал в процесі виробництва перетворюється під впливом природних, біологічних і грунтових факторів у рослини, а мінеральні добрива, внесені в грунт, перетворюються на різні поживні елементи, які створюють умови для формування рослин.

До складу матеріально - технічної бази сільського господарства включаються матеріально - технічні ресурси і технічні засоби. Матеріально - технічні ресурси представлені виробничими запасами і незавершеним виробництвом. До виробничих запасів належать різні речові елементи сільськогосподарського виробництва, що використовуються в якості предметів праці у виробничому процесі (насіння, паливно - мастильні матеріали, тварини Наявність запасів - обов'язкова умова забезпечення нормального функціонування лісового підприємства. Вони дозволяють йому забезпечувати виробництво матеріально - технічними ресурсами безперервно і в оптимальному співвідношенні.

Незавершене виробництво включається до складу матеріально - технічних ресурсів за вартістю витрат в землеробстві, вироблених в даному році під урожай озимих та ярих культур майбутнього року, а також витрат у тваринництві на інкубацію яєць та ін, що переходять на наступний рік. У незавершене виробництво промислових та допоміжних підрозділів входять витрати на придбання сировини і матеріалів для переробки сільськогосподарської продукції та ін Особливу роль в організації сільськогосподарського виробництва відіграють технічні засоби. До них відносять трактори, комбайни, вантажний та легковий автотранспорт, різні сільськогосподарські знаряддя (сівалки тощо), енергетичні потужності.

Враховуючи періодичність виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур та особливості організації виробничих процесів в тваринництві, для виконання взаємозалежних технологічних операцій формують спеціальні комплекси машин (посіву зернових культур, догляду за посівами, збирання гною на фермах, роздачі кормів) відповідно до наявної в господарстві технікою

Технічне переозброєння сільськогосподарського виробництва, комплектування системи машин для конкретного підприємства потребує врахування місцевих умов, прийнятої системи ведення господарства, його спеціалізації і кооперування з іншими галузями в системі АПК. Система машин повинна забезпечувати максимальний рівень механізації робіт, впровадження інтенсивних технологій, зростання обсягу виробництва продукції та продуктивності праці.

Під технологією в сільському господарстві розуміють сукупність виробничих методів і процесів сільськогосподарських робіт певної послідовності з фіксованим початком і закінченням виконання операцій.

Комплексна механізація включає послідовне застосування систем машин, механізмів і пристроїв на всіх технологічних операціях і стадіях виробничого процесу, що дозволяє повністю замінити ручну працю машинним як на основних, так і на допоміжних сільськогосподарських роботах.

Характерною особливістю сучасного сільськогосподарського виробництва є вдосконалення засобів і предметів праці під впливом науково - технічного прогресу. Цей об'єктивний закономірний процес розвитку продуктивних сил сільського господарства ставати все більш визначальним в умовах скорочення трудових ресурсів села.

НТП покликаний забезпечувати економію поточних виробничих витрат і, перш за все, обмежених видів палива і сировини природного походження. Створення матеріалоекономной технології вимагає відповідної орієнтації НТП. Слід зауважити, що НТП це не тільки економія суспільної праці, але також і зростання його витрат. Тому завдання полягає в тому, щоб додаткові витрати були нижче додаткового ефекту, що означає забезпечення НТП на ефективній основі.

Ефективність використання транспортних засобів характеризується:

– коефіцієнтом використання часу роботи транспортного засобу (відношення фактичного часу роботи транспортного засобу в році до календарного фонду робочого часу в році);

– коефіцієнтом використання вантажопідйомності транспортних засобів (відношення середнього завантаження транспортного засобу до його вантажопідйомності);

– коефіцієнтом використання пробігу транспортних засобів (відношення довжини пробігу з вантажем до загальної довжини пробігу).

Основними напрямами підвищення ефективності роботи транспортного господарства є:

– економічне обгрунтування вибирання транспортного засобу;

– оптимізація вантажопотоків;

– скорочення середнього віку транспортних засобів з увели-чением питомої ваги прогресивного транспорту;

– підвищення рівня механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт;

– поліпшення системи планування перевезень і диспетчерського регулювання;

–вдосконалення технічного обслуговування внутрішньозаводського транспорту;

– вдосконалення нормування, обліку і контролю використання транспортних засобів, мотивація підвищення ефективності їх експлуатації.

Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції. Тому аналіз використання тракторного парку в кожнім господарстві має велике значення. Досить повну й об'єктивну оцінку використання тракторного парку можна дати тільки за допомогою системи аналітичних і синтетичних показників, розробка якої є важливим методологічним питанням. До цієї системи в першу чергу варто віднести приватні техніко-економічні показники, що характеризують ступінь екстенсивного й інтенсивного завантаження тракторного парку.